ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ

Для лікування хворих на злоякісні новоутворення застосовують поєднання хірургічних втручань, променевої терапії та хіміотерапії, при окремих видах новоутворень застосовують гормоно- та імунотерапію. Індивідуальний план лікування онкологічного пацієнта складається на основі стандартів (клінічних протоколів) з урахуванням стадії, гістологічного типу, наявної супутньої патології та протипоказань до протиракового лікування.

В даному розділі ДФ наведені антинеопластичні, імуномодулюючі та радіофармацевтичні засоби, вплив яких спрямовується насамперед на максимальне знищення пухлинних клітин або припинення подальшого зростання злоякісного новоутворення, а також запобігання розвитку резистентності клітин до подальшого впливу протипухлинних засобів. Дані засоби застосовуються з метою: а) досягнення ремісії або вилікування (лейкози, лімфоми, герміногенні пухлини, хоріонкарцинома матки, деякі пухлини дитячого віку); б) створення умов для реалізації принципів абластики і антибластики, зменшення об’єму хірургічного втручання, забезпечення можливості органозберігаючої операції, а також профілактики рецидивів та метастазів після хірургічного лікування (солідні злоякісні новоутворення, остеогенні саркоми); в) подовження та покращення якості життя хворих в ІІІ – ІV стадії захворювання, г) модифікація чутливості пухлин при проведенні променевої терапії. Крім того, для профілактики та лікування метастазів у кістки застосовують бісфосфонати.

Необґрунтоване та неадекватне введення ЛЗ, наведених в даному розділі, може значною мірою погіршити стан хворого та якість його життя. З метою максимального використання протиракових ефектів хіміотерапії препарати використовуються у певній послідовності – спочатку перша лінія, потім друга та наступні.

Слід відзначити, що хворі на злоякісні новоутворення часто потребують корекції стану діяльності органів та систем при підготовці до спеціального лікування, в процесі надання спеціалізованої медичної допомоги, а також у випадках генералізації процесу (коли вичерпані можливості спеціального лікування) – для цього можуть бути використані різні ЛЗ, наведені в інших розділах ДФ. При хірургічних втручаннях та у випадках розвитку ускладнень спеціального лікування (лейкопенія) застосовують антибактеріальні засоби та препарати, що стимулюють гемопоез. Крім того, в процесі хіміотерапії та променевої терапії часто виникає потреба у препаратах, які специфічно діють з метою усунення інших побічних ефектів протипухлинних засобів.

Окремо слід зазначити, що для лікування хр. больового с-му в онкології застосовують спеціальні лікарські форми знеболюючих засобів.