КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Характеристика зарубіжних і вітчизняних методів навчання іноземної мови.
⇐ ПредыдущаяСтр 23 из 23
| Назва (суттєві характеристики) | Фактичні дані (час виникнен., місце найбільшого розповсюдж., основні представники | Наукові основи (соціальні, лінгвістичні, психологічні) | Методичні характеристики (мета навчання, зміст навчання, основні методичні прийоми, допоміжні засоби навчання) | Критичний аналіз (позитивні риси, негативні риси, сфери застосування, обмеження у застосуванні) |
| Текстуально/лексико-перекладний метод (лексика − зміст навчання, переклад – провідний прийом) | XVIII-XIX століття; всі країни Європи; Ж.Жакото (Франція), Д.Гамільтон (Англія), А.Шаванн (Швейцарія) | Наслідування традицій англ. школи; асоціативна психологія (Дж. Берклі, Д. Юм); порівняльно-історичне мовознавство (В.Гумбольдт) | Загальноосвітня підготовка учнів (загальний розумовий розвиток); Навчання лексики і перекладу текстів на рідну мову, читання, граматики, писемного мовлення; Зв’язні оригінальні тексти іноземною мовою; Заучування, повторення, переклад, аналіз | Запропоновано ефективні прийоми роботи з текстом (лексичний аналіз); Відсутність орієнтації на оволодіння усним мовленням; Відрив форми від змісту; Використання для навчання перекладу; Окремі прийоми лексичного аналізу використовуються а СШ |
| Граматико-перекладний метод (граматика – зміст навчання, переклад – провідний прийом) | XVIII-XIX століття; всі країни Європи; І.Мейдингер (Німеччина), Г.Оллендорф (Англія) | Наслідування традицій англ. школи; асоціативна психологія (Дж. Берклі, Д. Юм); порівняльно-історичне мовознавство (В.Гумбольдт) | Загальноосвітня підготовка учнів (розвиток логічного мислення); Навчання граматики і перекладу текстів на рідну мову, читання, лексики, писемного мовлення; Зв’язні оригінальні тексти іноземною мовою; Заучування, повторення, переклад, аналіз | Запропоновано ефективні прийоми роботи з текстом (граматичний аналіз); Відсутність орієнтації на оволодіння усним мовленням; Відрив форми від змісту; Використання для навчання перекладу; Окремі прийоми граматичного аналізу використовуються в СШ |
| Прямий метод (встановлення прямих зв’язків слова і поняття (без використання рідної мови) | кін. XIX-поч. XX століття; Країни Зх. Європи; В.Фієтор, П.Пассі, Г.Суїт, О.Єсперсен, Ш.Швейцер, Г.Вендт, Б.Еггерт | Потреба в практичному володінні ІМ, експерементальна психологія (В.Вундт), порівняльна психологія (Е.Торндайк), гештальтпсихологія (М.Вертхеймер, К.Коффка), лінгвістична теорія младограматизму (А.Лескін, А.Фік, І.Шмідт, С.Бучче) | Практичне володіння ІМ; Навчання усного мовлення, Зовнішньо-предметна зображальна наочність /дійова наочність/ «контекстуальна» наочність; Одномовні способи семантизації мовного матеріалу | Навчання живої розмовної мови; Розроблено методику навчання усного мовлення, Створено систему фонетичних вправ; Розроблено прийоми безперкладної семантизації лексики; Безпідставність виключення рідної мови; Повне заперечення ролі граматики; використовується в окремих країнах для навчання усного мовлення; Окремі вправи, прийоми і засоби навчання використовуються в СШ |
| Усний метод Гарольда Пальмера (навчаня ІМ починається з навчання усного мовлення) | 1920-1940 Японія та ін. Г.Пальмер (Англія) | Необхідність навчання практичного володіння ІМ; Психологія поведінки (Е.Торндайк, Дж.Уотсон); Лінгвістичне вчення соціологічної школи (Ф.де Сосюр, А.Мейе) | Практичне володіння ІМ, Навчання усного мовлення; Підстановчі таблиці для напівмеханічного тренування; Попереднє пасивне сприймання мови на слух; Заучування слів, словосполучень, речень | Розроблено завершену систему навчання усного мовлення, Визначено принципи відбору мовного матеріалу; Обґрунтовано необхідність розрізнення репродуктивного і рецептивного володіння мовленням; Запропоновано комплекс посібників для навчання усного мовлення; Неправомірність ототожнення процесів оволодіння рідною та ІМ; Нерозробленість старшого етапу навчання, Переважання заучування та імітації; Використовується в окремих країнах для навчання усного мовлення; Окремі вправи і прийоми навчання використовуються в СШ |
| Метод навчання Майкла Уеста Навчання іноземної мови починається з навчання читання: «вчись читати, читаючи» | 1920-1930 роки; Бенгалія (Індія) та інші країни; М.Уест (Англія) | Необхідність навчання у складних умовах практичного володіння ІМ; Психологічна теорія інтуїтивізму (А.Бергсон, З.Фрейд); Структурна (дескриптивна) лінгвістика (Р.Якобсон, Я.Блумфільд) | Практичне володіння ІМ; Навчання читання про себе із загальним охопленням змісту; Градуйовані тексти для читання; Засвоєння мовного матеріалу шляхом його багаторазового повторення; Пошукове читання | Розроблено завершену систему навчання читання; Обґрунтовано необхідність різних підходів до відбору матеріалу для навчання усного мовлення і читання; Відібрано лексичний мінімум для читання; Запропоновано дозування нового матеріалу і його розподіл у тексті; Неправомірність ототожнення процесів оволодіння рідною та іноземною мовами; Помилкове ототожнення зрілого читання і читання із загальним розумінням змісту; Одноманітність вправ; Використовується в окремих країнах для навчання читання; Окремі вправи і прийоми навчання читання використовуються в СШ |
| Аудіолінгвальний метод «Аудіо» − навчання ІМ починається з навчання аудіювання «Лінгвальний» − навчання базується на ретельно відібраному мовному матеріалі | 1940-1950 роки США Ч.Фріз, Р.Ладо (США) | Необхідність прискореного навчання IM; Психологія поведінки (Е.Торндайк. Дж.Уотсон) Дескриптивна лінгвістика (Я.Блумфільд) | Практичне володіння мовленнєвою діяльністю; Навчання аудіювання -» говоріння -» читання -» письма; Ознайомлення з особливостями життя, побуту, культури народу-носія мови, яка вивчається; Підстановчі таблиці для свідомого тренування; Ілюстративна наочність для введення в ситуацію; Заучування структур шляхом імітації -» свідомого вибору нової структури -» інтенсивного тренування за структурами -» вільного вживання структури | Розроблено завершену систему навчання ІМ; Запропоновано методику роботи зі структурами; Відібрано граматичний матеріал на основі зіставлення рідної та ІМ. Визначено необхідність ситуативного навчання мовлення; Обґрунтовано принцип протиставлень в організації вправ; Розрив між навчанням усного мовлення і читання; Недостатня увага до вивчення лексики; Перебільшення ролі механічного тренування; Використовується в окремих країнах; Окремі вправи, прийоми і засоби навчання використовуються в СШ |
| Аудіо-візуальний метод «Аудіо» − весь новий матеріал сприймається учнем протягом тривалого часу лише на слух «Візуальний» − зміст матеріалу розкривається за допомогою зорової невербальної наочності | 50-1 роки XX от. Франція, Югославія, Англія, Канада, Туреччина, Польща П.Губериня (Югоелавія), П»Риван« Р.Мишва, Ж.Ґугенейм, А.Соважо (фракція) | Необхідність прискореного навчання ІМ Когнітивна психологія (Д. Брод бант, С.Стернборг) Структурна лінгвістика (Р.Якобсон, Л.Блумфільд) | Практичне володіння мовленнєвою діяльністю для повсякденного спілкування; Навчання усного мовлення -» письма -» читання; Ознайомлення з особливостями життя, побуту, культури народу носія мови, яка вивчається; Діафільми (діапозитиви, кінофільми тощо); Діалоги-теми; Заучування структур шляхом цілісного (глобального) сприймання -» імітації -» заучування -» утворення фраз за аналогією | Розроблено завершену систему навчання ІМ; Запропоновано методику роботи з діалогами-темами; Відібрано мовленнєвий матеріал на основі аналізу живої розмовної мови; Укладено лексичний і граматичний мінімуми; Продемонстровано можливості використання технічних засобів навчання; Безпідставне ігнорування рідної мови у процесі навчання; Перебільшення ролі імітації та заучування напам'ять; Використовується в окремих країнах для навчання дорослих; Окремі вправи, прийоми і засоби навчання використовуються в СШ |
| Основні характеристики сугестивного методу Г.Лозанова Сугестологія наука, яке розкриває, на думку Г.Лозанова, резервні можливості людини | Друга половина XX ст. Болгарія; Г.Лозанов (Болгарія) | Необхідність прискореного навчання іноземних мов; Соціальна психологія (теорія установки) − У.Макдугал, В.Росс, Сутестологія (Г.Лозанов); Лінгвістика тексту (Ш.Балі, ЗХаріс, Л.В.Щерба) | Практичне володіння іншомовним спілкуванням; Навчання усного мовлення -» читання -» письма; Навчання соціокультурних знань і вмінь; Країнознавча наочність; «Інфантилізація» процесу навчання; Урахування особистих інтересів учнів та їх мотивів оволодіння ІМ; Опора на свідомий і підсвідомий плани навчання; Введення нового матеріалу у значних за обсягом полілогах; Переклад на рідну мову і коментар; Перше пред'явлення − друге пред'явлення − активізація (драматизація, ігри, пісні, вправи на запитання-відповіді тощо) | Розроблено систему прискореного навчання ІМ; Запропоновано методику роботи з текстами-полілогами; Описано методику усунення психологічних бар'єрів; Визначено шляхи урахування особистісних характеристик учнів; Практична реалізація методу вимагає спеціальних умов навчання і підготовки вчителів; Головні положення сугестивного методу покладені в основу інтенсивних методів навчання |
| Комунікативний метод Формування в учнів комунікативної компетенції – здатності користуватися мовою в залежності від конкретної ситуації | З 1950 р. Англія, Німеччна, Росія та інші країни Г.Уідоусан, У.Литлвуд (Англія), Г.Піфо (Німеччина), Ю.І.Пассов (Росія) | Необхідність навчання комунікативної компетенції; Психологія діяльності (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв); Психолінгвістична теорія мовленнєвої діяльності (М.І.Жінкін, О.О. Леонтьєв, І.О.Зимня, Ч.Осгуд, Т.Сибеок);Лінгвістика тексту (І.Я.Гальперин, О.І,Москальська, Ш.Балі) | Практичне володіння іншомовним спілкуванням та іншомовною культурою; Навчання усного мовлення -» читання -» письма; Автентичні матеріали; Комунікативні опори; Мовленнєва спрямованість навчального процесу; індивідуалізація процесу навчання; Функціональність відбору іншомовного матеріалу; Ситуативність; Новизна предмета розмови, обставин тощо; Навчання комунікації у процесі самої комунікації | Розроблено завершену систему формування комунікативної компетенції; Сформульовано принципи комунікативного методу; Створено систему вправ; Запропоновано види комунікативних опор; Підготовлено навчально-методичні комплекси; Вимагає висококваліфікованих учителів; Використовується у більшості країн світу, Все ширше застосовується в СШ |
Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |