Поняття держави

Державний іспит з дисципліни “Теорії держави і права” є складовою частиною державного атестування за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Бакалавр” і проводиться за підсумками навчання за спеціальністю “Правознавство” напрямку “Право”.

Метою державного іспиту є атестування курсантів і студентів з основної теоретико-правничої дисципліни і передбачає оцінювання тих системних знань з теорії держави і права, які є обов'язковими для фахівця-юриста, мають фундаментальних характер.

Загальні вимоги.

В результаті вивчення дисципліни Теорії держави і права курсанти (студенти) повинні:

ЗНАТИ:

основи сучасного державознавства

- поняття юриспруденція;

- предмет теорії держави і права;

- метод і методологію теорії держави і права;

- теорії походження та основи сучасного загального вчення про державу;

- поняття, ознаки функції держави та їх класифікація;

- поняття, ознаки форми держави, та їх класифікація;

- поняття, ознаки механізму держави, та його структура;

- поняття, ознаки державного апарату, та його види;

- поняття, ознаки та види державної служби, державний службовець;

- поняття та ознаки права, свободи та обов’язки людини та громадянина;

- поняття та ознаки політичної системи суспільства та місце держави у політичній системі суспільства;

- поняття та ознаки демократії, функції демократії;

- поняття та ознаки правової соціальної держави;

основи сучасного правознавства

- поняття нормативної регламентації суспільних відносин;

- поняття, зміст та ознаки права;

- походження та основи сучасного праворозуміння;

- поняття, види та структура норми права;

- поняття нормативно-правового акту та їх систематизація;

- поняття правотворчості та правоутворення;

- поняття законодавчої техніки;

- поняття правової системи;

- поняття системи права і системи законодавства;

- поняття правової свідомості і правової культури;

- поняття правової деформації та правового нігілізму;

- поняття реалізації та застосування норми права;

- поняття стадії процесу застосування норми права;

- поняття прогалини та колізії у праві;

- поняття, види та способи тлумачення (інтерпретації) норми права;

- поняття, склад та види правових відносин;

- поняття юридичні факти;

- поняття, ознаки та види правомірної поведінки;

- поняття, ознаки та види правопорушення;

- поняття складу правопорушення;

- поняття юридичної відповідальності;

- поняття законності, правопорядку та дисципліни;

- поняття правового статусу особи;

- поняття механізму правового регулювання.

ВМІТИ:

- класифікувати юридичні науки

- застосовувати інструментарій теорії держави і права;

- сприймати державно-правову організацію суспільства як цілісний і стійкий конструкт;

- виділяти загальне та особливе в теоріях про походження держави;

- давати визначення поняття держави, її ознаки;

- характеризувати структурні елементи поняття держави;

- давати визначення поняття функції держави та їх ознаки; усвідомлювати сутність держави через її функції;

- знати правові методи і форми здійснення функцій держави;

- давати визначення поняття форми держави, розрізняти форми держави і давати їм характеристику;

- усвідомлювати механізм держави як систему реалізації держави;

- давати визначення поняття державний апарат, державний службовець та їх види;

- давати визначення поняття права людини, права та свободи людини та громадянина, обов’язки громадянина, співвідносити права людини та права громадянина, права та свободи;

- усвідомлювати конструкт “політична система суспільства” та місце держави у політичній системі суспільства;

- усвідомлювати сутність та функції демократії;

- давати визначення поняття правова соціальна держава та їх ознаки;

- усвідомлювати конструкт “правова держава”;

- співвідносити поняття “правова держава” і “соціальна держава”;

- усвідомлювати нормативність як зміст соціальних правовідносин;

- давати характеристику теоріям походження права та виділяти в них загальне і особливе;

- усвідомлювати логічну структуру норми права;

- виділяти та характеризувати етапи правотворчого та законотворчого процесу;

- застосовувати на практиці знання про основи сучасної законодавчої техніки;

- виділяти загальне та особливе у співвідношення системи права, системи законодавства та правова система;

- виділяти на практиці прояви елементів правової деформації, правового нігілізму, встановлювати причини їх появи та наслідки;

- визначати на практиці стадії застосування норм права;

- застосовувати знання правил та способів тлумачення (інтерпретації) правового тексту на практиці;

- визначати в системі суспільних відносин юридичні факти;

- співвідносити правомірну поведінку з правопорушенням;

- кваліфікувати обставини, що виключають юридичну відповідальність;

- усвідомлювати функціональну значимість законності.

Державна атестаційна комісія, оцінюючи відповіді курсантів і студентів, виставляє оцінки за такими критеріями:

Оцінка “ВІДМІННО” виставляється тоді, коли курсант (студент) глибоко і змістовно формулює, аналізує поняття і сутність права, його джерела, зміст правових систем, правовідносин. При цьому враховується: вміння визначати сутність явища чи категорії, пов'язувати теорію з практикою, розуміти різні концепції, доктрини; усвідомлювати основні принципи права, як букви, так і духу законів. Також оцінюється обізнаність із науковою літературою, володіння загальнотеоретичними значеннями при характеристиці застосування конкретних правових норм законів, нормативних документів, можливість самостійно формулювати дефініції та визначати місце правових явищ у системі юридичних категорій.

Оцінка “ДОБРЕ” виставляється курсантові (студентові), який знає і користується основними категоріями, що відображають особливі властивості держави і права; вміє грамотно викладати поняття і сутність права, принципи правової держави; правильно застосовує теоретичні положення при розв'язанні практичних завдань, володіє навичками їх використання; може дати аналіз сучасних нормативних актів, що регламентують відповідні правовідносини.

Оцінка “ЗАДОВІЛЬНО” виставляється курсантові (студентові), який володіє знаннями основного матеріалу з теорії держави і права, але не в змозі висвітлити загальні закономірності, співвідношення понять; допускає неточності, не обґрунтовує формулювання, не чітко використовує правові норми.

Зміст програми

навчальної дисципліни «Теорія держави і права».

Предмет і місце теорії держави і права в системі юридичних наук

Поняття, ознаки та система юридичної науки. Наука та її основи (збирання фактів, критичний аналіз, узагальнення, синтез). Види наук (технічні, природничі, гуманітарні). Юридична наука та її ознаки (прикладна, властивості технічної та природничої наук, досягнення наук про мислення). Система та елементи юридичної науки: за формою відображення (уявлення, судження), за предметом дослідження (теоретичні, історичні, галузеві, міжгалузеві, прикладні, міжнародно-правові), за конкретним елементом предмету дослідження (вчення про державу, вчення про право, вчення про правовідносини тощо), від аспекту вивчення державно-правових явищ (гносеологія, онтологія, соціологія, аксіологія, філософія), за гносеологічним статусом знань (емпіричні, теоретичні, практичні). Юриспруденція (юридична наука, юридична практика, юридична освіта).

Предмет і ознаки теорії держави та права. Об’єкт і предмет науки. Об’єкт і предмет юридичної науки. Предмет теорії держави і права. Структура, логіка побудови теорії держави і права як навчальної дисципліни (сутність, закономірності, система понять). Понятійно-категоріальний апарат. Види державно-правових закономірностей: за змістом (генетичні), за типом зв’язку (структурні, функціональні); за дією закономірностей у соціальному просторі (внутрішні, зовнішні); за сферою дії закономірностей у державно-правовому просторі (загальні, окремі); за історико-етапними межами дії (всезагальні, формаційні (цивілізаційні); за способом здійснення та формою прояву (динамічні, статичні). Ознаки теорії держави і права.

Функції теорії держави і права та їх класифікація: гносеологічна, онтологічна, евристична, прогностична, практико-прикладна, ідеологічна функції. Власні (специфічні) функції: узагальнююча, інтеграційна, методологічна.

Місце теорії держави та права в системі юридичних і суспільних наук. Методологічний характер теорії держави і права (абстрактна, вступна, узагальнююча, інтегративна, базова). Співвідношення теорії держави і права з іншими юридичними науками (співвідношення теорії і практики). Співвідношення теорії та історії держави і права. Зв'язок з філософією, політологією, соціологією тощо. Співвідношення теорії держави і права з філософією права, філософією держави, соціологією права, соціологією держави.

Виникнення і розвиток загальнотеоретичної науки про державу і право:енциклопедія права, філософія права, загальна теорія держави і права. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні.

Методологія пізнання держави та права

Принципи наукового пізнання: принцип системності, принцип науковості, принцип всебічності, принцип історизму, принцип комплексності, принцип об’єктивності, принцип конкретності.

Поняття методології. Метод, методика і методологія та їх співвідношення. Поняття емпіричні та теоретичні методи дослідження та їх складові. Проблема демонополізації методологічних підходів на сучасному етапі.

Класифікація методів вивчення держави і права. Філософсько–світоглядні підходи: матеріалістичний, діалектичний, метафізичний, феноменологічний, герменевтичний, антропологічний, комунікативний, синергетичний. Загальнонаукові методи пізнання: логічний, історичний, системний. Спеціальні методи пізнання: статистичний, конкретно-соціологічний, психологічний, кібернетичний, моделювання, соціального експерименту, формально-юридичний, порівняльно-правовий.

Проблема походження держави і права

Теорії походження держави. Розмаїття факторів, що впливає на виникнення, формування та розвиток теорій про походження держави і права. Концепції первісного і похідного виникнення держави. Теорії первісного походження держави і права. Теорії сутності держави і права. Теорії про шляхи розвитку держави і права. Класичні (основні) теорії походження держави: міфологічна та релігійна (теологічна), патріархальна (патерналістська), органічна, договірна, психологічна, класова, концепція насильства, іригаційна, расова, класова, інцестна, психологічна, демографічна, географічна тощо.

Організація влади у первісному суспільстві. Соціальна організація первісного суспільства: праобщина, родова община, протоселянська община. Періоди збиральної економіки та виробничої економіки. Потестарна влада і структура владних відносин. Особливості передачі влади. Влада і вожді в період розкладу первісних відносин. Встановлення різних форм особистої залежності і рабства. Соціальна диференціація, класи як фактори зміни структури владних відносин.

Зародження публічної влади. Ознаки публічної (суспільної) влади первісного суспільства. Роль чоловічих військових союзів у здійсненні владних функцій первісного суспільства. «Військова демократія». Криза первісних відносин і перехід до протодержави. Союзи племен. Виникнення стародавніх «царств». Основні риси публічної влади. Апарат влади і формування «чиновників». Територіальна організація. Податки. Перехід до держави функцій правового регулювання. Поява закону як нормативного акту.

Передумови виникнення права. Соціальні норми (мононорми, табу) як необхідна складова організації колективної праці первісного суспільства (праця, розподіл продуктів, вирішення спорів, ведення війни, управління тощо). Ритуали, обряди, міфи, звичаї, норми моралі, релігійні норми.

Зародження відносин власності і способів розпорядження нею: дарування, обмін. Звичаї, які регулюють кровну помсту та їх роль в походженні права. Шлюбно-сімейні відносини як один з різновидів регулювання первісно суспільних відносин. Користування землею та формування порядку землекористування та їх значення для формування права. Конфлікти і способи їх вирішення у первісному суспільстві. Формування суду як органу, що вирішує спори. Судові поєдинки і випробування. Значення релігії і релігійних уявлень у процесі формування правових звичаїв і права.

Закономірності та випадковості у походженні держави і права. Виникнення держави як результат формування публічної влади. Вождівство. Держави-поліси. Особливості формування держави у різних народів. Три розподіли праці та їх вплив на формування держави. Східний, античний, європейський шляхи формування держави. Соціальна диференціація.

Право як відображення соціальної диференціації суспільства. Звичаї і правові звичаї (звичаєве право). Правові (судові) прецеденти. Державні нормативно-правові акти.

Ознаки держави і права, що відрізняють їх від первісної організації суспільства і первісних соціальних норм.Держава: територія; публічна влада; податки. Право: приписи (природні норми, корпоративні норми, принципи, договірні норми) як відображення наявності різних автономних суб’єктів плавоутворення; архаїчне право, феодальне право, канонічне право, міське право тощо; письмові джерела права; дозволи, веління, заборони; реалізація права.