Фізико-географічне значення форми Землі

Куляста форма Землі визначає її фізико-географічні особливості. Вона зумовлює існування освітленої і затемненої сторін, тобто дня і ночі. На освітленому боці тепло прибуває, а на затемненому — витрачається через випромінювання. Це впливає на стан атмосфери і характер погоди вночі та вдень.

Форма Землі визначає кут падіння сонячних променів до її поверхні. Вони, падаючи на кулясту поверхню в один і той самий момент у різних місцях по широті, дотикаються до Землі під різними кутами. Цим пояснюється різне нагрівання планети на різних широтах. Куляста форма Землі зумовлює зональний розподіл тепла та існування теплових поясів на ній. Від цього залежить розподіл кліматів на Землі та їхній зональний характер. Зональність кліматів зумовлює зональні особливості всіх компонентів географічної оболонки — від рельєфу до тваринного світу й рослинності. Отже, закон зональності на Землі зумовлений її кулястою формою.

Куляста форма Землі є також причиною того, що всі явища й рухи по обидва боки екватора протилежні. Якщо в північній півкулі зима, то в південній — літо. Вона впливає на основні напрями руху повітряних мас у системі загальної циркуляції атмосфери і течій в океанах.

Розміри земної кулі

Розміри основних елементів Землі прирівнюються до розмірів основних елементів геометрично правильної фігури рівновеликого еліпсоїда. Розміри основних елементів земного еліпсоїда:

Велика піввісь 6 378,2 км. Мала піввісь 6 356,8 км. Різниця між ними 21,4 км. Екваторіальний діаметр 12 756,5 км.

Земна вісь 12 713,7 км. Середній радіус 6 371,1 км.Площа поверхні земного еліпсоїда 510 млн. кв. км

Об'єм планети 1,1.1012 куб. м. Довжина кола по меридіану 40 008,5 км.

Довжина кола по екватору 40 075,6 км.

89. Харчова́ промисло́вість України включає в себе понад 40 різноманітних галузей виробництва. Головним завданням харчової промисловості є виробництво продуктів харчування. До її складу входить майже 40 галузей і виробництв. За обсягами виробництва харчова промисловість посідає одне з перших місць в економіці України, асортимент виробленої продукції включає понад 3000 найменувань.

Підприємства харчової промисловості розташовані по території України практично повсюдно, однак при їх розміщенні враховуються особливості кожної галузі. Останнім часом зростає кількість підприємств харчової промисловості. Вони створюються поблизу джерел сировини, у колективних і фермерських господарствах.

Географія і фактори розміщені харчової промисловості:

– цукрова промисловість характеризується насамперед сировинним фактором розміщення, тому підприємства цієї галузі зосереджені переважно в Лісостепу (Черкаська, Вінницька, Полтавська, Тернопільська області);

– борошномельно-круп’яна галузь розміщує свої підприємства за сировинним принципом, підприємства зосереджені в Лісостепу і Степу;

– хлібопекарська і макаронна галузь орієнтується на споживача і її підприємства розміщені по всій території України; – кондитерська галузь також орієнтується на споживача й її підприємства розміщені повсюдно, найбільші центри – Тростянець, Львів, Одеса, Полтава;

– молочна галузь орієнтується на сировину і споживача, підприємства галузі зосереджені переважно в містах (майже у всіх – від райцентрів і до міст-мільйонерів);

– м’ясна галузь орієнтується на сировину і споживача й зосереджена переважно у великих містах;

– олійно-жирова галузь орієнтується на сировину й розміщена в Степу й на півдні Лісостепу;

– консервна галузь розміщується за сировинним чинником, підприємства галузі зосереджені в Степу, Криму й на заході Лісостепу; – виноробна галузь орієнтується на сировину й розміщена в районах вирощування винограду – на Закарпатті й Криму;

– рибна галузь розміщена за сировинним принципом й поширена в приморських містах (Керч, Одеса).

Отже, головними чинниками розміщення галузей харчової промисловості є сировинний і споживчий.

Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в економіці України: частка галузі в загальному обсязі промислового виробництва займає друге місце після чорної металургії і досягає 18%.

Зросла конкурентоспроможність українських продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринку. Майже 95% продовольчих товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, є продуктами вітчизняного виробництва.

Продовольчі товари з України експортуються до понад 40 країн світу.

Харчова галузь посідає перше місце за обсягами залучених іноземних інвестицій. До неї надійшло близько 900 млн доларів США, що становить 19% усіх іноземних інвестицій, вкладених у вітчизняну економіку.

Серед основних пріоритетів державної політики у сфері харчової промисловості – створення сприятливих умов для активізації інноваційного розвитку галузі, прискорення модернізації її матеріально-технічної бази, впровадження сучасних технологій та широке застосування новітніх наукових розробок.

90. Хімічна промисловість– комплексна галузь промисловості, яка забезпечує всі галузі господарства хімічними технологічними матеріалами та виробляє товари масового споживання.

Значення хімічної промисловості надзвичайно велике. Вона зумовлює науково-технічний прогрес інших галузей, може створювати нові матеріали з наперед заданими властивостями, сприяє найбільш повній переробці відходів інших галузей господарства, виготовляє товари народного споживання.

Сировиною для хімічної промисловості є: кам'яне і буре вугілля, нафта, кам'яна і калійна сіль, фосфорити, крейда, вапняки, сірка; відходи чорної і кольорової металургії, харчової промисловості, лісопромислового комплексу.

У структурі хімічної промисловості виділяють:

1) гірничо-хімічну промисловість;2) основну хімію;3) хімію органічного синтезу;

4) лакофарбову промисловість;5) хіміко-фармацевтичну промисловість.

Підприємства гірничо-хімічної промисловості розміщуються в районах видобутку корисних копалин. Сірку видобувають у Новому Роздолі, Немирові (Львівська область), кам'яну (кухонну) сіль – у Слов’янську, Артемівську (Донецька обл.) і в Криму (Сиваська затока), калійну сіль – у Калуші (Івано-Франківська область) і Стебнику (Львівська обл.).

Основна хімія – це галузь хімічної промисловості, що включає коксохімічне виробництво, виробництво мінеральних добрив, кислот, соди.Коксохімічна промисловість є базою для розвитку великої кількості супутніх і допоміжних підприємств, що переробляють доменні й коксові гази, феноли, смоли тощо.

Виробництво азотних добрив розміщується поруч з коксохімічними підприємствами (Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Горлівка) або тяжіє до споживача (Черкаси, Рівне, Одеса).

Виробництво калійних добрив розміщено поблизу родовищ сировини (Калуш, Стебник).

Підприємства, що виробляють фосфорні добрива, працюють на імпортній (Вінниця, Одеса, Суми) та місцевій (Костянтинівна) сировині.

Виробництво сірчаної кислоти має значну сировинну базу і розміщено у Костянтинівні, Калуші, Первомайському.

Виробництво соди розміщується поблизу родовищ, оскільки це дуже матеріаломістка галузь. Основні центри – Слов’янськ, Лисичанськ, Красноперекопськ.

Промисловість органічного синтезу розвинена в Донбасі (Лисичанськ, Сєверодонецьк, Горлівка) і на Наддніпрянщині (Дніпродзержинськ, Запоріжжя). Виробництво полімерних матеріалів базується на використанні продуктів нафтопереробної, газової, коксохімічної промисловості (Донецьк, Запоріжжя, Луцьк – виробництво синтетичних смол і пластмас; Київ, Черкаси, Чернігів – виробництво хімічних волокон). Частина виробництва базується на використанні хімічної сировини, що потрапляє продуктопроводами Росії.

Високого рівня розвитку в Україні досягли лакофарбова промисловість (центри – Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Харків), виробництво синтетичних барвників (Рубіжне, Красноперекопськ.

На базі нафтопереробної і газової промисловості розвивається нафтохімічна (Бердянськ, Кременчук, Херсон) і гумово-азбестова (Дніпропетровськ, Біла Церква) промисловість.

Все більшого значення в Україні набувають виробництво синтетичних миючих засобів, фармацевтика. Ці галузі належать до наукоємних, тому їхні виробництва розміщені у великих містах – Донецьку, Дніпропетровську, Києві, Запоріжжі, Одесі.

Хімічна промисловість є однією з найважливіших ланок господарства України. Галузь має достатню сировинну базу і складну структуру. Значна частина продукції хімічної промисловості використовується підприємствами інших галузей як сировина і напівфабрикати.