Зв’язки України з США

Основоположним політичним документом нової ери наших взаємин із США стала «Хартія українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва», підписана у Білому домі 22 листопада 1994 р. Президентами Л.Кучмою та Б. Клінтоном

Сполучені Штати Америки є стратегічним партнером України. Цей вибір зумовлюється, виключно великою роллю США у світовій економіці й політиці. Жодна важлива подія в світі не обходиться без прямої або опосередкованої участі Сполучених Штатів. Глобалізація світових процесів, у тому числі економічних, приводить до того, що від стану економіки США великою мірою залежить економічна ситуація в решті держав світу, в тому числі й в Україні.

Розвиток україно-американських економічних відносин на сучасному етапі є досить важливим для двох країн, який нерідко пов’язують в США з подальшим реформуванням вітчизняної економіки. Для України є дуже важливою підтримка США в Міжнародному валютному фонді, ГАТТ/СОТ та інших наднаціональних структурах. Крім цього, досить значущим для України є стимулювання залучення в її економіку прямих іноземних інвестицій, за об’ємами яких США посідають перше місце серед інших країн світу. Загальний їх обсяг склав станом на 1.01.2004-1074,8 млн. дол. (Див. рис. 3.3), що становить 16,1% всіх ПІІ. Для порівняння: українські інвестиції в США на той же період склали лише 5,4 млн. дол. (5-е місце), що майже у 200 разів менше за американські інвестиції до нашої економіки. Разом з тим, говорити про суттєве збільшення інвестицій поки що не приходиться. Практично відсутні інвестиції в галузі машинобудування та інноваційний комплекс, натомість найбільші їх обсяги надходять до харчової промисловості (компанія “Пепсі-Кола”), виробництва побутової хімії (“Джонсон та Джонсон”) тощо.

Структура експортно-імпортних операцій на галузевому рівні у цілому відбиває всі особливості торгівлі США з третіми країнами. Сполучені Штати посідають четверте місце (близько 4% товарообігу) в українській зовнішній торгівлі товарами та друге місце в експорті послуг. Загальний же рівень експорту до Америки, як материка, у 2003 році становив 1219,3 млн. дол., імпорт – 1072,3 млн. дол., тобто мало місце позитивне сальдо у 147 млн. дол. Щодо послуг, то відповідне співвідношення становило 259,5 млн. (експорт) та 282,9 млн. (імпорт).

Зрозуміло, що левова частка експортно-імпортних операції по лінії Україна – Америка припадала саме на США. Найбільшою проблемою України у зовнішній торгівлі є переважання “сенситивного “ (“чуттєвого”) експорту і перш за все такої продукції як сталь та прокат. Односторонні дії американської адміністрації спрямовані на підтримку своєї чорної металургії (2002-2003 рр.) досить боляче вдарили по українському експорту до США. Відміна дискримінаційних обмежень у торгівлі України та США відповідає інтересам двох країн.

72. Країни Азії (їх 46) дуже різні. Вони відрізняються розмірами території і природними багатствами, рівнем соціально-екон розвитку, політичним устроєм і т. ін. Серед сучасних незалежних держав Азії більше республік, проте є країни і з монархічними формами правління — їх 14. На території Азії є такі субрегіони — країни Південно-Західної Азії, Південної Азії, Південно-Східної Азії, Центральної і Східної Азії.

У Південно-Західній Азії — 16 країн, вони розміщені на більшій частині Ближнього і Середнього Сходу (умовне поняття «Ближній і Середній Схід» охоплює територію Південно-Західної Азії та Північної Африки). Це — Афганістан, Бахрейн, Ізраїль, Йорданія, Іран, Ірак, Ємен, Катар, Кіпр, Кувейт, Ліван, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, Туреччина. Тут ще є монархії з пережитками феодальних і родоплемінних відносин, але більше республік. У цьому регіоні знайшло відображення суперництво найбільших світових держав, яких притягувало сюди його розташування на найкоротших шляхах із метрополій до їхніх великих колоніальних володінь у Південній і Південно-Східній Азії, а пізніше — найбагатші родовища нафти в цьому регіоні.

Південна Азія складається із 7 країн, які знаходяться на південь від Гімалаїв на півострові Індостан і на близько розташованих островах в Індійському океані. Це Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівські Острови, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка.

У Південно-Східній Азії, до якої належать півострів Індокитай і багаточисельні острови Малайського архіпелагу, — 10 країн: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, Мьянма, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни.

До складу Центральної і Східної Азії входять Аоминь, Казахстан, Киргизстан, Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка, Республіка Корея, Лаос, Монголія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан, Японія.

73. Чисельність населення. Регіон належить до найзаселеніших у світі. Китай — найчисельніша за населенням країна світу (1,3 млн осіб). Демографічні особливості. Перенаселеність регіону, традиції багатодітності спричинили гостру демографічну проблему, особливо в Китаї. Це вимагало термінових дій з боку уряду, демографічна політика якого спрямована на зниження народжуваності й природного приросту населення. Внаслідок її реалізації темпи приросту населення на початку 60-х років XX ст. становили приблизно 2 % на рік, наприкінці 90-х років — майже 1,3 %. Демографічна політика в Китаї базується на таких засадах: — для міських жителів обов'язкова однодітна сім'я (лозунг: «Одна сім'я — одна дитина»), але в районах проживання національних меншин кількість дітей не обмежується;— підтримка на національному рівні сімей, які мають лише одну дитину: грошові премії, субсидії, пов'язані з медичним обслуговуванням, вищі пенсії, пріоритет у забезпеченні житлом у місті й особистим городом на селі;— сім'ї, які мають двох дітей, не одержують продовольчих талонів і сплачують 10-відсотковий податок на заробітну платню;— сільським сім'ям з однією дитиною збільшені розміри присадибних ділянок;— у 1984 р. на з'їзді КПК було прийнято гасло «Нагорода — за одну дитину, прогресуюче покарання — за третю і наступну»;— пропагування пізніх шлюбів. Офіційно вік вступу до шлюбу був підвищений на 2 роки для обох статей і становить 22 роки для чоловіків і 20 років для жінок. Запроваджуються і додаткові обмеження, наприклад, категорична заборона створювати сім'ї студентам, порушення якої може спричинити виключення з вищого навчального закладу. Проте нині спостерігається відродження традицій «ранніх шлюбів»;— вільне здійснення абортів.

Монголія, навпаки, має величезну площу, а населення — дещо більше 2,4 млн, що є наслідком багатовікової традиції ламаїзму (дотримання обітниці целібату в чоловічих монастирях, де перебувало до 1/3 чоловічого населення аж до 1921 р.).Співвідношення чоловіків та жінок в регіоні є пропорційним: жінок — 49,9 % , чоловіків — 50,1 % . Населення віком до 14 років становить 24 %, 15-64 роки - 68 % , старшого віку - 8 %.

Розміщення населення. Особливості природних умов зумовили нерівномірне розселення людей у регіоні. Найгустіше заселені Японія й Корея (300-400 осіб/км2). Китай заселений досить нерівномірно: за середньої густоти 127 осіб/км2 90 % населення проживає на його сході на 1/3 площі країни. У Тибеті густота населення — менше 1 особи/км2. Є взагалі незаселені райони. Японія, Південня Корея є найбільш урбанізованими країнами світу (78-81 % міських жителів). У Китаї мешканців міст приблизно 30 % (понад 250 млн осіб). Йому невластиве поширення міського способу життя на сільські населені пункти. У невеликих селах (100—200 сімей) мешкає 900 млн осіб.

П'ять найчисельніших агломерацій Азії знаходяться саме у східному її регіоні: Токіо (30,3 млн осіб), Осака (16,9 млн), Сеул (15,8 млн), Чунцін (15 млн), Шанхай (13,5 млн). Китай, будучи переважно сільською країною, має більше, ніж будь-де, великих міст: понад 30 міст-мільйонерів і ще майже у 50 містах населення перевищує 500 тис. осіб. Три найбільших агломерації Японії — Кейхін (Токіо, Йокогама, Кавасакі тощо), Хансін (Осака, Кобе, Кіото і до 100 інших міст), Тюкьо (Нагоя та інші 80 населених пунктів) — зливаються у наймасштабнішу в світі урбанізовану систему — мегалополіс Токкайдо, який простягається на 600 км між Токіо та Осакою, об'єднуючи понад 60 млн осіб.