Педагогічне припущення (гіпотеза) наукового дослідження

Гіпотеза — це обґрунтоване припущення, яке дає можливість на основі ряду фактів зробити висновок, про існування об’єкта, зв’язки або причини явища, при чому цей висновок не можна вважати цілком доведеним. Гіпотеза виникає з потреб суспільної практики, відображає наукові абстракції, систематизує наявні теоретичні уявлення, включає судження, поняття, умовиводи, утворюючи таким чином цілісну структуру. Гіпотеза є формою осмислення фактичного матеріалу, формою переходу від фактів до теорії. Необх. гіпотези у науковому дослідженні зумовлена такими причинами: 1) Гіпотеза є своєрідним компасом, який визначає напрям діяльності дослідника; 2) Вдало сформульована гіпотеза запобігає нвизначеності майбутнього результату дослідження. 3)Г. спрямовує думки дослідника ічітко окреслює кол матеріалів, які повинні бути зібрані у процесі дослідження. Переконливість гіпотези визначають і доводять експериментально.

За своєю суттю гіпотези можуть бути: індуктивними (характеризуються увиразненням окремих фактів, на основі яких робляться узагальнені висновки) і дедуктивними (роблять висновки про зв’язки з окремими явищами)

Типи гіпотез:• Теоретичні – в основу яких покладено наукові закономірності, методологічні положення, логічні судження, аргументовані прогнозування, фундаментальні знання, що можуть бут не лише педагогічними, а й сумісними знаннями з психології, соціології, естетики, мистецтвознавства. • Емпіричні – ґрунтуються на результатах попереднього практичного досвіду, що нерідко відбувається методом «проб і помилок» Теоретичні та емпіричні гіпотези називають ще пояснювальними і описовими.

За структуроюгіпотези можуть бути: прості і складні. Структурапсих.-пед. гіпотези може бути трьохскладовою, тобто включати: твердження, припущення, наукове обґрунтування

Гіпотеза проходить 3 стадії розвитку:1)Нагромадження фактичного матеріалу, припущення на його основі; 2) Формулювання гіпотези, тобто виведенн з припущення наслідків, розгортання теорії. 3) Перевірка на практиці її уточнення на основі цієї перевірки/

Пед. гіпотезавідрізняяється від простого припущення і повинна задовольняти ряд методологічних вимог: - логічної простоти і несуперечливості (передбачає пояснення якомога більше фактів); – ймовірності (основне припущення гіпотези повинно мати високий ступінь можливості її реалізації); - широти – застосування необхідне для того, щоб із гіпотези можна було виводити не лише ті явища для пояснення яких вона призначена, але можливо ширший клас інших феноменів; - концептуальності – г. повинна відображати відповідну концепцію, або розвивати нову, прогнозувати подальший розвиток теорії; - наукової новизни – г. повинна розкривати наступний зв’язок попередніх знань із новизни; - верифікації – означає, що будь-яка гіпотеза може бути перевірена.

Фунції гіпотези: •окреслення кола завдань, що мають бути взаємопов’язані і взаємодоповнюючі; •систематизація складових наукового апарату дослідження та етапів його проведення; •прогнозування результатів наукового пошуку; •поєднання теорій та практики пед. діяльності; •становлення зв’язку між уже відомими та новими фактами, отриманими в процесі експерименту; •пояснення явищ об’ективної реальності; •цілеспрямування перебігу даної роботи; •розширення та збагачення сфери педагогічних знань.

Здійснення йих функцій можливе, якщо гіпотеза відповідає певним вимогам: -може бути експериментально перевірено; - має чітке означене формулювання в конкретній роботі; - є принципово простою та зрозумілою; - складається з такої стуктури, що містить теоретичне пояснення висунутого припущення. Таким, чином від того як сформульована гіпотеза залежать висновки проведеного дослідження’’’