Розділ 1. Загальні відомості про Успенську сільську раду Онуфріївського району Кіровоградської області

Звіт про проходження ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ практики

ОБ’ЄКТ ПРАКТИКИ: УСПЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ОНУФРІЇВСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

виконала: студентка групи ДЗ-12-1зсп

Матяшина Наталія Володимирівна

КЕРІВНИК ПРАКТИКИ: Маслак В. І.

кременчук 2013

Вступ

Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Для проходження практики, було обрано Успенську сільську раду, яка виконує функції органу місцевого самоврядування с. Успенки Онуфріївського району Кіровоградської області.

Протягом усієї практики, практикант ознайомився з документообігом сільради, а також опрацював основні нормативні документи та відслідкував документні потоки у раді, для написання своєї дипломної роботи.

Під час роботи, я, застосовувала навички, які були отримані з таких дисциплін як: діловодства, правознавства, архівознавства, основ науково-дослідної роботи тощо.

Переддипломна практика надала мені можливість знайти основні документи та матеріали для написання дипломної роботи, побачити процес роботи відділу з середини та пересвідчитися в тому, що цей процес потребує нововведень та застосування в ньому більшої кількості нових технологій для оптимізації роботи кожного працівника архіву.

Розділ 1. Загальні відомості про Успенську сільську раду Онуфріївського району Кіровоградської області

Село Успенки, у народі Плахтіївка, стояло на річці Прогної і засноване, за повір’ям, якимось запорожцем Головком, що жив у кінці ХVІІ століття. Відомо, що він займався ткацьким ремеслом і виготовляв плахти. Ось звідки така чудернацька назва. У 1740 році Плахтіївка вважалася значним населеним пунктом, а в 1744 році тут будується перша церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці. У 1752 році село відійшло у розпорядження жовтого царського полку, який складався із сербів та румунів, що за часів царювання імператриці Єлезавети Петрівни отримували у власність північно-західні окраїни запорізьких степів. З цього часу село перейменували в Зимун, Зімун або Земун.

У 1775 році в селі згоріла церква і через рік на її місці збудували нову. Жителі за непокору військовому начальству було переселено до Бессарабської області. Замість них з’явилися нові поселенці з сусідніх сіл, тодішньої Херсонської губернії: Грищевського, Колонтаїва, Спецікавки, Вершення і Морожанівки. Тоді село стало називатись Успенськ, на честь храму Успіння Пресвятої Богородиці. З давніх речей, що збереглися у церкві, Яворницький зазначає: Псалтир, Євангеліє, Тріод київського друку, Служебник 1768 року і два запорозьких пояси. Той же Яворницький пише, він довідався від старожилів, що поблизу села жили турки, а в трьох верстах на південь на волості стояла їхня мечеть.

Старий, 108-літній Яків Литвинов, розповів Яворницькому про козаків та царицю, яка пливучи по Дніпру, наче приставала в Плахтівці. Відомо, що через територію сучасного Онуфріївського району приходили поштові гони в Запоріжжя.

У другій половині ХVІІІ століття поштові гони в Запоріжжі були скасовані і замість них були скасовані і замість них у 1768 році були утворені поштові «станції». Поштові гони в 4-х місцях, вище північно-західної частини запорізьких вольностей, в них було по шість коней і провідники: Крюкові біля правого берега Дніпра, напроти Кременчука.

Але заведений порядок не довго проіснував, тому що в 1768 році татари напали на Запоріжжя розорили багато зимівників, сіл, знищили багато людей, в тому числі в поштарів з їхніми домівками та кіньми.

Лихо минуло і запоріжці з 1769 по 1775 роки, влаштували собі вісім нових поштових станцій і завели в них зразковий порядок. Село Успенки, яке тоді називалося Земунь входило до третього поштового гону.

На сьогодні село Успенки пережило всі перипетії ХХ та початку ХХІ століття, це невеликий населений пункт тепер відноситься до Онуфріївського району Кіровоградської області.