КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Нечесна комерційна практика у сфері захисту прав споживачів
Загальне визначення нечесної комерційної практики дається через формулювання „комерційної практики у сфері бізнес-споживач” – „дія, бездіяльність, напрямок у поведінці чи представленні (презентації), комерційна взаємодія продавця зі споживачем, пов’язана з розповсюдженням продукту, продажем або поставкою продукту споживачу, у тому числі збут та рекламування”[72]. Нечесна комерційна практика визнається такою у разі, якщо вона суперечить вимогам „професійної порядності”, викривляє економічну поведінку споживача, є практикою, що вводить в оману, є агресивною комерційною практикою або одним з певних нормативно зазначених видів практики. Професійна порядність визначається, як „загальноприйняті спеціальні вміння та турбота, які очікуються від торговця по відношенню до споживачів відповідно до чесної практики на ринку та/або загального принципу добропорядності у сфері діяльності торговця. Поняття „викривлення економічної поведінки споживача” визначається як використання комерційної практики для суттєвого зниження здатності споживача приймати обізнане рішення, якого він за відсутності таких умов не прийняв би. Для визнання практики такою, що вводить в оману, необхідно, щоб дії суб’єкта поширювалися хоча б на один з таких елементів інформації: 1) сутність, природа, головні характеристики продукту; 2) ступінь, обсяг зобов’язань продавця, мотиви комерційної практики, природа процесу продажу; 3) спосіб формування вартості продукту; 4) необхідність у подальшому сервісному обслуговуванні продукту, ремонтуванні та ін.; 5) реквізити, права продавця, чи його представника; 6) права споживача. Практика, що вводить в оману, полягає у такому: 1) будь-який продаж продукту, у тому числі порівняльна реклама, що призводить до переплутання із продуктами, торговельними марками, торговельними найменуваннями конкурентів; 2) недодержання продавцем попередньо взятих на себе зобов’язань за кодексами поведінки. Кодекс поведінки визначається як угода чи сукупність правил, не закріплених у законодавстві країни, що визначають поведінку продавців, які беруть на себе обов’язки обмежувати свою діяльність одним чи більше секторами підприємництва. Різновидом нечесної комерційної практики є умовчання, яке вводить в оману. Умовчання призводить до ситуації, коли матеріальна інформація, якої потребує споживач для прийняття свідомого рішення за договором, його оминає, в результаті чого споживач приймає рішення, яке у іншому випадку не прийняв би. Зокрема, „умовчанням, що вводять в оману” є дії (бездіяльність) продавця з приховування чи надання у двозначній, незрозумілій формі матеріальної інформації або подання матеріальної інформації несвоєчасно (той же підхід поширюється і на інформацію про мету комерційної діяльності, якщо вона не є очевидною). Під „матеріальною інформацією” у Директиві розуміються: загальна характеристика продукту; географічна адреса, торговельна назва продавця, виробника або їх представників; ціна товару, враховуючи податки та збори; порядок оплати, доставки товару, розгляду скарг; для договорів чи продукції, за якими у споживача є право відмови від договору, - інформація про таке право. Крім ознак різних груп правопорушень, є орієнтовний перелік конкретних правопорушень: невідповідне дійсності твердження, що суб’єкт господарювання взяв на себе зобов’язання за кодексом поведінки, що насправді не має місця; неповідомлення споживача до укладення договору, що продавець буде здійснювати післяпродажне обслуговування, для здійснення якого споживачу потрібні знання іноземної мови; представлення споживачу його прав, що належать йому за законом, як особливо наданих продавцем в індивідуальному порядку; поширення власного продукту таким чином, що у споживачів складається враження, що це є продукт іншого виробника. Зазначається ще півтора десятки різновидів правопорушень. Директивою передбачено також спеціальні норми по захисту споживачів від недобросовісної реклами.
|