Основи кваліфікації злочинів

Кваліфікація злочинів – це встановлення та юридичне закріплення точної відповідності між ознаками діяння, вчиненого суб’єктом, і ознака­ми складу злочину, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Підстави кваліфікації злочинів:

· фактична – обставини справи, наявні в реальній дійсності, що стали відомі правоохоронним органам і були процесуально закріп­лені (де, коли, ким, за яких обставин, у який спосіб, із використанням яких знарядь або засобів вчинено злочинне діяння, які шкідливі наслідки воно спричинило, ким вчинене, яким чином виявилося суб’єк­тив­­­не ставлення особи до скоєного, тощо);

· нормативна (юридична) – склад злочину, що описаний в кримінально-правовій нормі.

Формула кваліфікації злочину – сукупність буквених (літерних) і цифрових позначень, які вказують на кримінально-правові норми (статті, їх частини та пункти), що підлягають застосуванню. При кваліфікації застосовуються тільки «п.» (що означає «пункт»), «ч.» (що означає «частина»), «ст.» (що означає «стаття»), а також абревіатура «КК» (що означає «Кримінальний кодекс»).

Із Загальної частини КК у формулі кваліфікації злочинів застосовуються тільки такі норми: ч. 1 ст. 14 (готування до злочину); ч. 2 ст. 15 (закінчений замах); ч. 3 ст. 15 (незакінчений замах); ч. 3 ст. 27 (організа­тор); ч. 4 ст. 27 (підбурювач); ч. 5 ст. 27 (пособник).

Із Особливої частини КК у формулі кваліфікації злочинів застосо­вуються тільки статті (частини статей, пункти частин статей), які містять заборонювальні норми (наприклад, ст. 257, ч. 2 ст. 110, п. 5 ч. 2 ст. 115). Навпаки, не застосовуються у формулі кваліфікації злочинів роз’ясню­вальні та заохочувальні норми.

При кваліфікації злочинів роль виконавця додатково статтею Загальної частини не позначається.

Важливо пам’ятати про різницю застосування розділових знаків при кваліфікації злочинів. Комою («,») відокремлюють норми Загальної і Особливої частин, які позначають один склад злочину. (Наприклад, пособництво у грабежі – ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 186 КК). Крапкою з комою («;») розділяють різні склади злочинів вчинені тією ж особою. (Здійснення особою вбивства, а потім крадіжки – ч.1 ст. 115; ч. 1 ст. 185 КК).

Якщо у діяннях особи наявні ознаки злочину, передбаченого різними частинами однієї статті, слід обрати ту частину, яка передбачає жорсткіше покарання.

Наприклад, суб’єкт вчинив крадіжку з проникненням у приміщення у великих розмірах. У даному випадку діяння кваліфікується за ч. 3 ст. 185 КК (кваліфікуюча ознака – з проникненням у приміщення) і ч. 4 ст. 185 КК (- у великих розмірах). У кінцевій формулі кваліфікації слід написати лише ч. 4 ст. 185 КК.

Дане правило не поширюється на випадки, коли різні частини статті описують різні склади злочину (наприклад, ст. 263 КК)

Приклади:

1) Готування.Бажаючи вбити свого колегу по роботі, громадянин П. купив у невідомого вибуховий пристрій, який він мав встановити в машині колеги. У даному випадку придбання вибухового пристрою кваліфікується за ч.1 ст. 263; ч.1 ст. 14, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК.

2) Закінчений замах.Бажаючи позбавити життя свою тещу, П. наніс їй 3 удари ножем в живіт. Однак лікарі вчасно надали їй допомогу, і теща пролежала в лікарні 1 місяць, після чого була виписана. У даному випадку П. вчинив всі дії, які вважав за потрібне, щоб позбавити тещі життя. Бажані наслідки не настали не через П., тому діяння кваліфікується як ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК.

3) Незакінчений замах.З метою власної наживи громадянин Л. проник у будинок Р. і викрав столове срібло. При виході з будинку був затриманий співробітниками патрульної служби. У даному випадку суб’єкт усвідомлював, що не довів справу до кінця (не втік з місця злочину, не заховав крадене, не використав його, тощо), тому діяння слід кваліфікувати як ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК.

4) Організація.К. задля помсти своїй колишній дружині розробив план її «усунення», хоча особисто її вбивати не збирався. Він дослідив її щоденний маршрут, розпорядок дня, визначив малолюдні місця на її шляху, знайшов виконавця, заплатив йому 1000 доларів і передав «напрацювання» останньому. Через день колишня дружина була вбита виконавцем. У даному випадку в діяннях наявні ознаки як організатора (розробка плану), так і підбурювача (підштовхування до злочину шляхом підкупу). Однак при кваліфікації зазначаємо тільки організацію як більш суспільно небезпечну роль. Кваліфікація: ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК.

5) Підбурювання.Задля власних інтересів Л. шляхом залякування змусив свого підлеглого підпалити офіс конкурентів. Для кваліфікації підбурювання немає значення, яким способом було вчинене стимулювання до вчинення злочину (підкуп, погроза, шантаж і т.д.). Кваліфікація: ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК.

6) Пособництво.Громадянин Ф., бажаючи допомогти своєму товаришу Г., позичив йому рушницю, знаючи, що Г. має намір вбити свого начальника. Пособництво – це будь-яка допомога у вчиненні кримінального правопорушення за умови, що суб’єкт усвідомлював, що цим він сприяє вчиненню злочину. Кваліфікація: ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 115 КК.

Слід пам’ятати, що пособництво у вчиненні одного злочину може одночасно утворювати склад іншого злочину. (Наприклад, Р. попросила свою неповнолітню дочку попередити М., якщо побачить наближення патрульного наряду, поки той краде металобрухт з чужого подвір`я. Тоді дії кваліфікуються: ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 304 КК)