Перевірка цільового фінансування і цільових надходжень.

Основні напрями і послідовність контролю:

1) Перевірка обґрунтованості і доцільності отримання коштів цільового фінансування і цільових надходжень. Починаючи ревізію треба з’ясувати, від кого та на які цілі ревізованим під-вом заплановано цільове фінансування і надходження коштів, а також чи є кошториси щодо їх витрачання.

2) Здійснюючи контроль своєчасності і повноти зарахування коштів цільового фінансування, ревізор встановлює відповідність даних первинних док-тів, що підтверджують отримання під-вом таких коштів, даним договорів і кошторисів цільового фінансування. Це можуть бути кошти, отримані як субсидії та асигнування з бюджетів та позабюджетних фондів, цільові внески фіз. та юридичних осіб.

3) Перевірка використання коштів цільового фін-ня за призначенням. Методами нормативно-правової, зустрічної і арифметичної перевірки первинних док-тів і облікових записів про виконані роботи і отримані на їх фінансування кошти, контрольні заміри виконаних робіт і опитування окремих посадових осіб, визначається реальність облікових даних щодо обсягів виконаних робіт, фактичні витрати та їх відшкодування за рахунок відповідних джерел цільових надходжень.

4) Перевірка правильності відображення операцій з коштами цільового фінансування в системі рах. БО проводиться методом аналізу кореспонденцій рах. у Ж. № 7. Звертається увага на дотримання ревізованим під-вом діючого порядку щодо відображення цільових витрат і джерел фін-ня у фін. звітності.

113. Напрями контролю, джерела інформації і об’єкти перевірки фін. стану під-ва.

Контроль фін. стану під-ва здійснюється в рамках комплексної ревізії підприємницьких стр-р, спрямований на всебічну оцінку їх виробничої і фінансово-господарської д-ті.

Основними напрями контролю фін. стану є:

1. Загальна оцінка фін стану під-ва визначається методичними прийомами фін. аналізу за даними балансів на початок року і на кінець звіт. кварталів.

Контроль фін. стану починається з визначення платоспроможності під-ва.

2. Перевірка наявності і використання власних оборотних коштів.

Наявність власних оборотних коштів перевіряється методами тематичних обстежень і техніко-економічних розрахунків даних балансу станом на початок року та ревізованих звітних кварталів.

3. Перевірка дотримання розрахунково-платіжної дисципліни здійснюється для виявлення причин низької платоспроможності під-ва. Із застосуванням прийомів аналітичних і структурних групувань даних балансу та Журналів №№ 1, 3 і відомостей до них вивчається стан розрахунково-платіжної дисципліни під-ва. Досліджується динаміка складу кредиторської і дебіторської заборгованості, організація розрахунків з покупцями.

4. Узагальнення результатів контролю. Систематизуючи матеріали контролю про фін. стан під-ва, ревізор повинен узагальнити причини напруженого фін. стану, показати такі важливі показники фінансової д-ті, як використання оборотних коштів не за призначенням, вилучення їх з обороту, нестача оборотних коштів.

Джерела інформації: фін. звітність регістри синтет. І аналітичного обліку, первинні док-ти, дані податкового обліку наказ про облікову політику, бізнес-план, статистична і техніко-економічна ін форм., акти попередніх ревізій і перевірок тощо.

114. Методи і способи оцінки фін. стану під-ва.

Контроль фін. стану під-ва проводиться шляхом визначення певних груп аналітичних показників, які дають змогу ревізору зробити загальну оцінку фін. і майнового положення під-ва, прибутковості його д-ті та спроможності щодо виконання зобов’язань перед державою та іншими під-вами, установами, організаціями.

Загальна оцінка фін стану під-ва визначається методичними прийомами фін. аналізу за даними балансів на початок року і на кінець звіт. кварталів. Спочатку ревізором здійснюється попередня оцінка фін. стану ревізованого під-ва.

На підставі порівняльного аналітичного балансу, який складається шляхом об’єднання в окремі групи однорідних статей, визначаються показники фін. стабільності, прибутковості, платоспроможності.

Контроль фін. стану починається з визначення платоспроможності під-ва. Важливим показником платоспроможності під-ва є рівень ліквідності.

115. Методичні прийоми і способи контролю розрахунково-платіжної дисципліни на під-ві.

Перевірка дотримання розрахунково-платіжної дисципліни здійснюється для виявлення причин низької платоспроможності під-ва. Із застосуванням прийомів аналітичних і структурних групувань даних балансу та Журналів №№ 1, 3 і відомостей до них вивчається стан розрахунково-платіжної дисципліни під-ва. Досліджується динаміка складу кредиторської і дебіторської заборгованості, особливо неправомірної заборгованості, з термінами оплати, що минули, а також організація розрахунків з покупцями, оскільки від неї залежать обсяги реалізації продукції, стан дебіторської заборгованості, надходження оплати грошовими коштами. Важливою є оцінка співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди свідчить про нестійкий фін. стан ревізованого під-ва і тому загрожує його платоспроможності у довгостроковій перспективі. А причинами значного збільшення кредиторської заборгованості роти дебіторської можуть стати погіршання стосунків з клієнтами, зменшення к-ті покупців продукції тощо.

Детальному вивченню підлягають причини порушення платіжної дисципліни (відвантаження продукції покупцям, які вже мають заборгованість перед під-вом, некоректне надання знижок на реалізовану продукцію, наявність претензій покупців щодо якості продукції, термінів виконання та ін. умов господарських договорів).

Ревізор звертає увагу на тимчасове завантаження оборотних коштів у позаоборотні активи, що негативно впливає на стан розрахунково-платіжної дисципліни (зайві внески коштів у бюджет у зв’язку із завищенням авансових платежів, застосуванням штрафних економічних санкцій, здійсненням капітальних і довгострокових фін. інвестицій при недостатності або відсутності власних і довгострокових позичених коштів тощо).

116. Завдання і джерела ревізії стану обліку, внутрішньогосподарського контролю і звітності.

Завдання ревізії:

- дати загальну оцінку стану облікового процесу на ревізованому під-ві

- визначити, чи забезпечує облік системний контроль за фін.-господарською д-тю під-ва, збереженням і використанням матеріальних ресурсів, станом розрахунків

- дати оцінку достовірності звітності під-ва, установити наявні порушення в бух. та податковому обліку під-ва і розробити належні заходи щодо реалізації матеріалів контролю

Джерела ревізії:

1) статут, засновницькі док-ти, протоколи зборів засновників, реєстри акціонерів виписки з протоколів зборів акціонерів

2) накази про облікову політику, положення про бух-рію як структурний підрозділ управл. персоналу під-ва, посадові інструкції працівників бух-рії, плани роботи і матеріали з їх виконання, методичні розробки бух-рії і відділів внутрішнього контролю та ін. внутр. регламенти під-ва

3) первинні док-ти, графіки документообігу, порядок проведення інвентаризацій на під-ві

4) реєстри аналітичного, оперативного, синтетичного і податкового обліку

5) звітність (статистична, податкова, бух.)

117. Вказати основні напрями ревізії стану бух. обліку і показати методику контролю стану аналітичного обліку матеріалів.

Основні напрями ревізії:

1) перевірка організації облікової і контрольної роботи на під-ві

2) перевірка стану внутрішньогосподарського контролю

3) контроль стану бух. і податкового обліку

4) перевірка стану звітної дисципліни і достовірності звітності