Основні напрями і послідовність перевірки.

1. Контроль наявності і правильності оформлення документів, які визначають права, обов'язки сторін з постачання матеріальних ресурсів, виконання різних видів послуг.

2. Контроль реальності і правильності відображення заборгованості в балансі, Книзі головних рахунків

3. Контроль правомірності виникнення боргу, реальності при­чин і строків виникнення заборгованості.

4. Оцінка стану контролю з боку бухгалтерії за розрахунками з постачальниками.

5. Контроль доцільності придбання матеріальних цінностей, реальності розрахунків.

6. Контроль правильності визначення сум до сплати в рахунках-фактурах за матеріальні цінності.

7. Контроль рахунків-фактур за надані послуги

8. Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у поточному бухгалтерському обліку.

Контроль розрахунків за авансами одержаними:

1) перевірка обґрунтованості і законності отримання авансу відповідно до укладених угод та передбачених умов розрахунків

2) перевірка правильності відображення авансів, одержаних в аналітичному обліку в розрізі окремих під-в, установ чи фіз. осіб

3) перевірка своєчасності і правильності закриття рах. і зарахування авансів одержаних при виконанні угод

Контроль розрахунків за авансами виданими:

1) перевірка обґрунтованості і законності видачі авансу відповідно до укладених угод та передбачених умов розрахунків

2) перевірка своєчасності і правильності проведення розрах. з отримувачами авансу

3) встановлення наявності фактів можливих зловживань з видачею авансів

4) перевірка правильності відображення розрахунків за виданими авансами у синтетичному і аналітичному обліку.

63. Вказати напрями контролю розрахунків з підзвітними особами і пояснити методику перевірки обґрунтованості бух. записів на рах. БО.

Послідовність і основні напрями контролю:

1. Контроль дотримання правил видачі авансів підзвітним особам здійснюється за методом нормативної перевірки за дата­ми видачі з каси, обсягами сум, цільовим призначенням.

2. Перевірка доцільності, правомірності та правильності офор­млення відряджень окремих працівників. При цьому доцільно за­стосовувати методи аналізу та логічного взаємозв'язку виробничої д-ті підприємства, виконуваної роботи і компетенції підзвітної особи, цільового завдання і строків відрядження, фактичного виконання.

3. Контроль авансових звітів на повноту та достовірність документів з витрат, які підлягають відшкодуванню підзвітним особам, оформлення документів та авансових звітів. Здійснюється візуальна перевірка наявності основних реквізитів документів відповідно до чинного законодавства про документацію подібних операцій.

4. Перевірка правильності визначення розмірів відшкодуванням витрат на відрядження по авансових звітах. Особлива увага звертається на дотримання встановлених законодавством норм добо­вих при відрядженнях у межах країни і за кордон при включенні в документи на оплату житла вартості харчування в готелях.

5. Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у журналі-ордері № 3 і відомості 3.2 при відображенні операцій з видачі авансів, повер­нення надлишкових невикористаних сум, списання за рахунок відповідних джерел коштів.

6. Закінчуючи перевірку операцій по розрахунках з підзвітними особами, ревізор за допомогою арифметичної перевірки здійснюється контроль залишків та оборотів в розрізі окремих підзвітних осіб та в цілому по субрахунку 372.

7. Перевірка стану контролю бухгалтерії за своєчасністю роз­рахунків (контроль термінів здачі авансових звітів та невикорис­таних залишків авансів). Відповідно до чинного законодавства підзвітні особи повинні в триденний термін після закінчення строку відрядження здати до бухгалтерії авансовий звіт. У разі порушення цього терміну вся сума виданого підзвітній особі авансу зараховується як перевищення ліміту грошей у касі, що підлягає сплаті в дохід бюджету.