Н.Костомаров

І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа, - ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар. І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: „От камень, єго же не брегоша зіждущиї, той бисть во главу угла”.

М.Костомаров

Костомаров приваблював «“своїми історичними, етнографічними й політичними бесідами. Так, політичними. На початку нашого життя ми були не стільки літераторами, скільки політиками. І ця обставина погубила багато кращих років»”.

П.Куліш

Костомаров очистив історію часів Богдана Хмельницького від безлічі помилкових поглядів і помилкових розповідей. Уважно і повно вивчив він джерела, із яких багато вперше відкриті його невтомними дослідженнями.

М.Чернишевський

Життя М.Костомарова показує як несприятливі суспільні обставини змарнували «„без користі для громади незвичайний професорський талант»”, як «„російські порядки... заїли в Костомарові і політичного діяча великої сили»”.

М.Драгоманов

Було в тих віршових творах (М.Костомарова – Іавт.С.) дещо відмінне від усіх інших сучасних українських творів, щось енергічне, хоч здержане, в усякому разі характерне, хоч не блискуче.

І.Франко

У відстоюванні соціальної рівноправності, демократії й свободи особистості Костомаров незмінно опирався на загальнолюдські моральні норми християнського вчення, вважаючи, що метою Христової проповіді є радикальне відродження людини. Це не тільки проходить лейтмотивом у його творчості, а й було його незмінним життєвим принципом, моральним законом, який не допускав застосування негідних засобів для досягнення високих ідеалів…

М.Яценко

Тема 9. Галицьке літературне відродження

План

1. Особливості літературного процесу в Галичині.

2. «“Руська трійця»” і початок розвитку нової української літератури у Галичині.

3. Наукова та фольклористична діяльність «“Руської трійці»”.

4. Альманах «“Русалка Дністровая»” (1837): історія видання, структура і проблематика пам’ятки, художні тексти.

5. Літературна творчість Маркіяна Шашкевича[5] (1811 – 1843):

a) поетична творчість, її основні мотиви: громадянська лірика, епічно-історична поезія, пейзажна та інтимна лірика;

b) казка «“Олена»” – зразок стильового синкретизму в українській романтичній прозі;

c) художні переклади і переспіви.

6.Поетична творчість Івана Вагилевича[6] (1811 – 1866):

a) легендарно-історична поема «„Мадей»”, проблема вождя і народу;

b) балада «„Жулин і Калина»”.

7. Мотиви й образи лірики Якова Головацького[7] (1814 – 1888).

Тексти

М.Шашкевич. Слово до чтителей руського язика. Руська мати нас родила. Другові. Побратимові. Відкинь той камінь... Туга. Думка. Місяченько круглоликий. Згадка. Погоня. О Наливайку. Хмельницького обступленіє Львова. Руська мова. До милої. Розпука. Веснівка. Псалми Русланові. Над Бугом. Сумрак вечерній.

Олена.

І.Вагилевич. Мадей. Жулин і Калина.

Я.Головацький. Два віночки. Туга за родиною. Весна. Братові з-за Дунаю. Моя доля. Річка.