М.Шашкевич

Головне враження, яке вона («“Русалка Дністровая»”. – І.Савт.)робить на нас, - це якесь неясне, а сильне чуття, ніжне і інстинктивне, як чуття дитини, що рветься на волю силою вродженого потягу, не аргументуючи, не роздумуючи, не розуміючи навіть докладно, як виглядає ця воля. Це ніжне чуття, мов запах лугів напровесні, обхвачує кожного читача «“Русалки”», в нім лежить її найбільша вартість… Ціла «“Русалка»” – це немов один неясний прорив чуття людського серед загального отупіння та одичання.

М.Возняк

Поява «“Русалки Дністрової»”, цієї першої в Галичині книжки кринично-чистою українською мовою, мала таке епохальне значення, як вихід «“Енеїди»” Котляревського… Ця книга відкривала народ, його мову, його культуру, його потенційні можливості. Вже на своїх перших сторінках «“Русалка Дністровая»” подавала сестринську руку творам Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Гулака-Артемовського. Вона нагадувала збірники українського фольклору й художні книги українською мовою, що вийшли в Петербурзі, Москві і Харкові.

Т.Комаринець

Шашкевич та його сподвижника – це ті, хто дав своїм сучасникам урок патріотизму, національної гідності, урок того, як людина свідомо бере максимальні життєві навантаги, і в мужній невсипущій праці для народу, у вірнім служінні йому знаходить для себе втіху, відраду й надію і найвищий життєвий сенс…

О.Гончар

Одним з найбільших досягнень Я.Головацького є осягнення ним народної культури як самобутньої і національно неповторної, що йшло в парі з розумінням національної мови як душі народу. Ось чому він надавав такого величезного значення українському фольклору як першооснові національної культури. Народні пісні як вияв життя народу, його нескореного духу, відзначав він, є «“живим джерело»м”, з якого не тільки можуть, а й повинні почерпнути письменники, якщо вони хочуть виплекати істинну поезію.

Т.Комаринець

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Становлення нової української літератури

План

1. Історичні, суспільно-політичні та культурні передумови становлення нової української літератури.

2. Народна мова як визначальна основа нового письменства.

3. Журналістика першої половини ХІХ ст. і її роль у становленні нової української літератури.

4. Початки вітчизняного літературознавства, фольклористики та мовознавства.

5. Формування стильових напрямків у літературному процесі ХІХ ст.: інерція бароко, фрагменти класицизму, просвітницький реалізм, сентименталізм, романтизм.

6. Доведіть або спростуйте тезу С.Єфремова: „У нас письменство ніколи не було тільки письменством, а справляло разом і величезної ваги громадську роботу”.