Г.Квітка-Основ’яненко

До цього малоросіяни не мали жодного твору чисто літературного, писаного прозою, своєю рідною мовою… Поява повістей Основ’яненка показує нам, що малоросіяни… можуть створити свою прозу.

О.Бодянський

Квітка, наче та бджола, наносив у свої драми і оповідання багато солодких щільників з квітчастої ниви української народної поезії.

М.Сумцов

З Основ’яненком у світову літературу вступив мужик – та потріпувана і зганьблена маса простолюддя, що незабаром займе своє місце в письменстві на покуті й зовсім змінить його колись салонове обличчя.

С.Єфремов

Його (Г.Квітки-Основ’яненка. – авт.) соціальне становище – приналежність до одної з багатих і впливових фамілій Слобожанщини – природна його вдача, особливості його виховання, все склалось на те, щоб виробити в ньому релігійний світогляд, консерватизм, віру в непорушність і вищу справедливість існуючого ладу, нахил до ідилізму в розумінні і художньому трактуванні життя.

М.Зеров

Г.Квітка-Основ’яненко – „письменник чималого таланту, але стилістично дуже усамітненого, з оригінальними мистецькими засобами, але „старосвітський”, мало зв’язаний з сучасною українською та чужими літературами”.

Д.Чижевський

\

Тема 5. Євген Гребінка[2] (1812-1848)

Як письменник та організатор українського літературного руху

План

1. Є.Гребінка як один із засновників петербурзького осередку українства, видавець і редактор.

2. Байкарська творчість Є.Гребінки: збірка «“Малороссийские приказки»” (1834-1836):

a) суспільно-сатиричне спрямування байок;

b)a)художні особливості: деталі побуту, пейзаж, народний гумор, манера

розповіді.

3. Є.Гребінка - поет-романтик:

a) жанрова специфіка поетичних творів: романс, пісня, медитація;

b) поетизовані народні перекази про українське минуле («„Гетман Свигорский»”, «„Украинский бард”, „Б», «Богдан”»).

4. Російськомовна проза Є.Гребінки:

a) збірник «„Рассказы пирятинца»” (1837): вплив «„Вечорів на хуторі біля Диканьки»” М.Гоголя на стильову манеру Є.Гребінки;

b) українська історична тематика в російськомовних прозових творах («“Нежинский полковник Иван Золотаренко»” (1843), «“Чайковский»” (1843));

c) утвердження позицій «„натуральної школи»” в оповіданняхі та повістях «„Кулик»” (1840), та повісті „«Путевые заметки зайца»” (1841);

d) показ життя «“маленької людини»” в повістях «“Записки студента»” (1841), «“Приключения синей ассигнации»” (1847).

Тексти

Школяр Денис. Будяк та Конопелечка. Рожа да Хміль. Дядько на дзвониці. Ячмінь. Рибалка. Соловей. Мірошник. Ведмежий суд. Віл. Цап. Лебідь і Гуси. Пшениця. Верша та Болото.

Страшный зверь. Нежинский полковник Иван Золотаренко. Чайковский. Лука Прохорович. Мачеха и панночка. Верное лекарство. Записки студента. Приключения синей ассигнации. Кулик. Путевые заметки зайца. Иван Иванович. Доктор.

Човен. Українська мелодія (Ні, мамо, не можна нелюба любить…). Рогдаев пир. Курган. Нежин-озеро. Казак на чужбине. Недуг. Скала. Два. Лавровый листок. Черные очи. Молитва. Украинский бард. Гетман Свигорский. Богдан.