Д.Мірський

То, что написано на малороссийском языке в нынешнем столетии, потому и может называться словесностью, что оно есть продолжение прежней малорусской словесности, которая процветала во всю бытность Украины казацкой и, в свою очередь, была продолжением словесности, существовавшей во времена Украины княжеской.

М.Максимович

В руках вправного мистця Малоросія подарує найцікавішу й наймальовничішу картину, бо ані Швейцарська, ані Нідерландська революції не містили стількох розбурханих і дивовижних подій.

М.Полєвой

...що далі від народу (українського. – І.С.)відходили його верхи, то демократичнішою ставала література; що дужче привілейовані класи замикалися у вузькому колі своїх класових інтересів, то більше інтереси мас знаходили собі захист у літературних творах.

В.Щепотьєв

Вираження та філософське, історіософське, політичне осмислення української ідеї набувало в літературі першорядного значення як завдання врятування нації, її культури, мови від насильницької асиміляції. Перші десятиліття ХІХ ст. ознаменувалися подихом ідей національно-культурного відродження.

О.Гончар

Українська література на протязі ХІХ-ХХ століть являє картину послідовного панування п’яти літературних течій – класичної, сентиментальної, романтичної, реалістичної та новоромантичної. Але в характері цих течій, їх потужності й тривалості, в розвитку відповідних ідеологій та способів писання у нас були своєрідні риси. Одні течії з’являються у нас з запізненням і переходять, не викристалізувавшись, інші, навпаки – виявляються сильно й різко, тримаються довго і потім якийсь час переживають себе в застиглих, скам’янілих формах.

М.Зеров

Українській літературі не довелося бути тільки «“мистецтвом слова”», вона була ще в більшій мірі, ніж література російська, зразу всім: політичною трибуною, публіцистикою, філософією, криком, плачем, стогоном поневоленої народної маси.

О.Білецький

Імена Наталки, Катерини, Марусі, Марії склали певний смисловий код української літератури. Неодмінним атрибутои їх стала ідеальність, яка створювала образ певного цілісного, повного народного світу, який просвічує крізь напівреальну візію жіночого образу.

Т.Гундорова

Тема 2. Творчість Івана Котляревського

(1769 – 1838)

План

1. Творча біографія І.Котляревського, його світоглядні засади та участь у суспільному і культурному житті України.

2. «“Енеїда”» І.Котляревського як травестія у контексті європейської пародії. Традиції і новаторство письменника у травестуванні поеми Вергілія.

3. Поема І.Котляревського «“Енеїда”» як явище просвітницького реалізму.

4. Національний колорит у поемі І.Котляревського.

5. Значення «“Енеїди”» у становленні нової української літератури: послідовники і наслідувачі І.Котляревського (П.Білецький-Носенко, С.Александров, К.Думитрашко, П.Кореницький, Я.Кухаренко).

6. І.Котляревський – зачинатель української драматургії першої половини ХІХ ст.:

a) традиції української давньої драми у драматургічній творчості І.Котляревського;

b) «“Наталка Полтавка”» як «“малоросійська опера”»: особливості жанру, характер драматичного конфлікту, система образів;

c) «“Москаль-чарівник”» – перший водевіль української драматургії початку ХІХ ст.: джерела теми, характеристика жанру, морально-етична проблематика твору.

Тексти

І.Котляревський. Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник. Ода до князя Куракіна. Ода Сапфо.

Александров С. Вовкулака, українське повір’я, розказ в стихах // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. / Упоряд., підгот. текстів , передм. і прим. Г.Нудьги. – К., 1959. – С.309-390.

Білецький-Носенко П. Горпинида, чи вхопленая Прозерпіна, жартливая поема в трьох піснях // Там само. – С.105-145.

Думитрашко К. Жабомишодраківка (Батрахоміомахія) // Там само. – С.248-256.

Кореницький П. Вечорниці (Сатирицька поема) // Там само. – С.274-299.

Кухаренко Я. Харко, запорзький кошовий // Там само. – С.480-564.