В С Т У П

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

М.С. ЯНЦУР

ПРАКТИКУМ

З ТЕОРІЇ ТРУДОВОГО

НАВЧАННЯ

Навчальний посібник

для студентів напряму підготовки

«технологічна освіта»

Рівне – 2010

УДК: 371.035.3 (07)

ББК 74.268.5

Я. 65

Друкується за рішенням Вченої і Навчально-методичної рад Рівненського державного гуманітарного університету.

М.С. ЯНЦУР. Практикум з теорії трудового навчання: Навчальний посібник: Для студентів напряму підготовки «Технологічна освіта». – Рівне: РДГУ, 2010. – 144 с., з іл.

Автор: М.С. Янцур, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної педагогіки і трудової підготовки РДГУ.

Рецензенти: В.К.Сидоренко, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, НУБРПКУ;

Г.В.Терещук, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Тернопільський НПУ;

Є.І.Мегем, кандидат педагогічних наук, доцент, Глухівського НПУ ім. О.Довженка.

Посібник написано відповідно до програми курсу “Теорія трудового навчання” для напряму підготовки „Технологічна освіта” і охоплює всі її розділи. В ньому наведено тематичний план з дисципліни, методичні розробки з практичних і лабораторних робіт та ІНДЗ. Призначений для студентів та вчителів трудового навчання з метою надання їм методичної допомоги при підготовці і проведенні занять з трудового навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Навчальний посібник схвалено і рекомендовано до друку кафедрою професійної педагогіки і трудової підготовки РДГУ (протокол № від . . 2010 р.)

ISBN 966-7281-09-3 ББК 74.268.5

© Янцур М.С. 2010

В С Т У П

Сучасний етап розвитку суспільства ставить значно вищі вимоги до характеру і змісту праці, підготовки молоді до життя. Ефективність трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до роботи в різних галузях господарства країни в багатьох випадках визначається рівнем організації навчального процесу. Найбільш складну і важливу частину такої організації складає теорія і методика трудового навчання. Вона включає питання теоретичного обґрунтування і використання на практиці головних дидактичних положень і формування на їх основі системи знань, питання проведення окремих занять, здійснення диференційованого підходу до учнів, використання новітніх педагогічних технологій, особливо інформаційних і проектних, проблемних, активних та інтерактивних методів навчання, засобів тестового контролю та інше.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

1) розкриття психофізіологічних основ трудової підготовки школярів, виходячи з комплексного розуміння особистості;

2) визначення історичного і сучасного розуміння суті й структури трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах політехнічної освіти;

3) розкриття шляхів реалізації провідних та дидактичних принципів у процесі трудового навчання на основі проектно-технологічного підходу;

4) оволодіння майбутніми вчителями трудового навчання теоретичними і методичними знаннями та вміннями проведення уроків трудового навчання відповідно до нових тенденцій реформування освітньої галузі „Технологія” з використанням традиційних і новітніх технологій та засобів навчання;

5) визначення змісту роботи вчителя з планування і організації навчально-матеріального забезпечення трудового навчання та суспільно-корисної, продуктивної праці школярів.

Оволодінню комплексом методів, форм і засобів навчання та ефективному їх використанню на практиці сприяє вивчення дисципліни “Теорія і методика трудового навчання”, складовою частиною якої є навчальний модуль «Теорія трудового навчання». Ця дисципліна є основною в методичній підготовці майбутніх вчителів трудового навчання, знання і вміння з якої використовуються в практичній діяльності вчителя.

Результатом вивчення курсу теорії трудового навчання є знання про:

à психофізіологічні основи трудової діяльності та трудового навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів; психологічні основи формування і розвитку трудових знань, навичок і вмінь, технічних і професійних здібностей школярів;

à історію, методологію та політехнічні основи трудової підготовки школярів;

à місце та роль трудової підготовки у здійсненні загальноосвітніх завдань школи у фізичному, інтелектуальному, соціальному та духовному розвитку особистості школяра;

à вимоги до педагогічної і спеціальної підготовки вчителя трудового навчання, систему його підготовки та підвищення кваліфікації;

à ідеї, принципи, зміст побудови Державного стандарту освітньої галузі „Технологія” та програм трудового навчання, сучасні системи та принципи, за якими здійснюється трудове навчання в загальноосвітніх навчальних закладах;

à форми, освітні технології, методи, прийоми і умови організації та реалізації трудового навчання в загальноосвітніх навчальних закладах;

à характер і зміст роботи вчителя щодо організації, планування і матеріального забезпечення трудового навчання і виховання учнів у школах (на уроках трудового навчання, позакласних заняттях з трудового навчання і під час проходження трудової практики).

Майбутній вчитель трудового навчання повинен вміти:

o визначати психофізіологічні властивості школярів за допомогою різноманітних психодіагностичних методик та складати психофізіологічну характеристику учня;

o доцільно визначати навчально-виховні і розвивальні цілі та типи занять трудового навчання;

o готуватися до занять трудового навчання, правильно планувати і будувати ці заняття, складати потрібну для занять навчально-методичну документацію; здійснювати аналіз цих занять;

o проводити дидактичний і політехнічний аналіз та підбір доцільних об’єктів праці учнів;

o поєднувати навчання, виховання, розвиток і профорієнтацію учнів у процесі трудового навчання;

o розробляти і використовувати необхідні різноманітні засоби контролю і оцінювання знань, вмінь і навичок учнів з трудового навчання;

o визначати техніко-технологічні можливості навчальних майстерень з трудового навчання та планувати і обліковувати їх роботу.

У зразковій структурі залікового кредиту (таблиця 1) наведено змістові модулі і теми курсу та розбивка навчального часу на лекційні, практичні і лабораторні заняття та самостійну роботу, які можуть коректуватися кафедрою з урахуванням спеціалізації або другої спеціальності вчителя трудового навчання.

Навчальний посібник, який розроблено на основі типової програми з “Теорії трудового навчання” у вигляді практикуму, покликаний надати допомогу студентам у підготовці і виконанні практичних і лабораторних робіт та ІНДЗ з навчального модуля «Теорія трудового навчання». Він складається з трьох розділів. В першому подані лабораторні роботи та ІНДЗ з І змістового модуля «Основи психофізіології трудового навчання». Другий розділ включає практичні і лабораторні роботи та ІНДЗ за ІІ змістовий модуль «Основи теорії трудового навчання». У третьому розділі подано практичні і лабораторні роботи та ІНДЗ за ІІІ змістовий модуль «Загальні засади методики трудового навчання». Всі інструкції до робіт мають єдину структуру. В них чітко визначена тема і мета роботи, час на її виконання та зміст звіту, вказана необхідна література, завдання для самопідготовки до заняття, порядок виконання роботи, методичні вказівки з її виконання, додатки до роботи. В індивідуальних навчально-дослідних завданнях вказано їх тему, завдання, вимоги до виконання і оформлення. В кінці посібника подано перелік літератури, якою студенти можуть користуватись при підготовці до занять та виконання ІНДЗ. Все це дозволяє студентам цілеспрямовано самостійно готуватися до практичних і лабораторних занять, а викладачу більш ефективно їх проводити.

В процесі аудиторних практичних і лабораторних занять викладач проводить вступний інструктаж щодо виконання конкретної роботи (протягом 15-30 хвилин). Після цього студенти працюють самостійно, консультуючись, при необхідності, з викладачем.

Виконання кожної роботи студент завершує самостійно в читальній залі університету, кабінеті теорії і методики трудового навчання або вдома (гуртожитку) в термін, який оголошено на першому занятті з теми. На протязі цього періоду викладач надає групові та індивідуальні консультації. Деякі роботи проводяться у форматі рольової або ділової гри.

Завершуються роботи складанням відповідних звітів, зміст яких вказано в інструкціях до них, які здаються викладачу на наступних заняттях або консультаціях. Для оформлення звітів з лабораторних і практичних робіт студент виділяє загальний зошит, в якому повинні бути поля для записів та зауважень викладача. Звіти з ІНДЗ здаються по завершенню вивчення відповідного змістового модуля.

Вивчення цього курсу здійснюється на засадах кредитно-трансферної системи навчання, важливим елементом якого є модульно-рейтинговий контроль знань і вмінь студентів:

― кредитно-трансферна система навчання покликана, насамперед, внести зміни до організаційних засад педагогічного процесу у вищій школі, які б забезпечили суттєву його демократизацію, створили умови для дійсної зміни ролі студента у навчанні (перетворення його з об’єкта в суб’єкт цього процесу), надали б навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, сприяли б запровадженню принципу індивідуалізації навчання;

― модуль ― це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить, передусім, одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів. Цей навчальний курс складається з одного навчального та трьох змістових модулів;

― засвоєння модуля розпочинається оглядово-настановними лекціями; наступний етап ― лабораторно-практичні заняття, індивідуальна самостійна робота, консультації; все це у своїй сукупності складає зміст модуля;

― студент може достроково виконати і скласти „звіт” з матеріалу, що входить до того чи іншого модуля за домовленістю з викладачем. Звіт студента за змістом конкретного модуля вважається прийнятим, якщо під час перевірки виконаних завдань (звіти з лабораторно-практичних та самостійних робіт, ІНДЗ, модульна контрольна робота) та співбесіди з викладачем він продемонструє розуміння головних ідей модуля і послідовно, аргументовано викладе їх письмово;

― для студентів, які засвоїли матеріал і своєчасно відзвітувалися за змістом усіх 3-х модулів до закінчення VI семестру, іспит з цього предмету відміняється і вони отримують оцінку „автоматично”, якщо згідні з нею;

― у разі, коли студент не зміг з тих чи інших причин вчасно скласти звіт за змістом чергового модуля, він має змогу зробити це за домовленістю з викладачем під час консультації;

― виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю рейтингових балів, облік яких ведуть як викладач, так і студент (див. таблицю 2). Оскільки наперед відомо, яку кількість їх треба набрати для того, щоб отримати оцінку „5”, „4” або „3”, кожен студент отримує можливість упродовж всього періоду вивчення предмету контролювати та свідомо регулювати успішність свого просування у засвоєнні курсу шляхом цілеспрямованого планування та розподілу своїх зусиль для досягнення навчальних результатів, що відповідають його запитам. Остаточна оцінка успішності вивчення предмету визначається сумуванням рейтингових балів, які були отримані студентом за виконання всіх видів робіт, враховуючи і додаткові, які включають індивідуальні та творчі роботи студентів;

― контроль результатів навчання здійснюється шляхом письмової перевірки. Засвоєння дисципліни оцінюється автоматично на „відмінно”, якщо студент набрав > 90% рейтингових балів від загальної кількості, „добре” ― > 75%, „задовільно” ― > 60%. Студент, який набрав від 35 до 60% рейтингових балів (від загальної кількості), складає іспит згідно розкладу, визначеного деканатом, а студент, який набрав < 35% рейтингових балів, проходить повторний курс або відраховується з вищого навчального закладу (шкала оцінки знань і вмінь студентів за І змістовий модуль та за всю дисципліну наведено в таблицях 3 і 4).

Таблиця 1.