КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ПОЛІМЕРИЗАЦІЯ АЛКЕНІВ ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6 ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Подібно до алканів чотири перші представники гомологічного ряду алкенів за нормальних умов — гази, далі йдуть рідини (С5—С17), потім — тверді речовини. Усі алкени практично нерозчинні у воді, добре розчиняються в органічних розчинниках. Температури кипіння н-алкенів, як правило, вищі, ніж їх ізомерів з розгалуженим ланцюгом атомів Карбону; циис-ізомери здебільшого мають вищі температури кипіння і нижчі температури плавлення порівняно з трнс-ізомерами. ПОЛІМЕРИЗАЦІЯ АЛКЕНІВ Полімеризацією називається процес утворення високомолекулярних сполук (полімерів) з низькомолекулярних речовин (мономерів). У реакцію полімеризації можуть вступати молекули одного й того ж мономеру, а також молекули двох і більше різних мономерів. Полімер, що складається з однакових мономерів, називається гомополімером, а полімер, до складу якого входять два і більше різних мономерів,— кополімером (співполімером). Реакція добування кополімерів називається реакцією кополімеризації (співполімеризації).Полімеризація алкенів являє собою процес послідовного зв'язування молекул алкену одна з одною внаслідок розриву подвійного зв'язку. У загальному вигляді полімеризацію алкенів можна зобразити такою схемою: Кількість мономерних ланок и, які повторюються, називають ступенем полімеризації. Залежно від ступеня полімеризації з одного й того ж мономеру можна здобувати речовини з різними властивостями. Процес полімеризації здійснюється в присутності каталізаторів (ініціаторів) і включає три основні стадії: зародження ланцюга (ініціювання), зростання ланцюга, обрив ланцюга. Полімеризація алкенів відбувається при високих тиску і температурі, а також у присутності різноманітних каталізаторів (пероксидних сполук, протонних кислот, кислот Льюїса, металоорганічних комплексів та ін.). З використанням комплексних металоорганічних каталізаторів полімеризація отримала назву координаційної.Каталізатори АІ(С2Н5)3 • ТіС14 дістали назву каталізаторів Дилера—Натта. Полімеризація алкенів у присутності каталізаторів Ціглера— Натта дозволяє отримувати високомолекулярні полімери при відносно низькому тиску й температурі. Цей метод широко застосовується в промисловості для виробництва поліетилену та поліпропілену низького тиску. Важливою особливістю координаційної полімеризації є її стереохімічна спрямованість. Полімер нерегулярної будови називають атактичним. Полімеризація алкенів з використанням каталізатора Ціглера—Натта приводить до утворення стереорегулярного полімеру, що дістав назву «ізотактичний». Нижче наведено просторову будову атактичного та ізотактичного поліпропілену: Ізотактичні полімери порівняно з атактичними мають більшу міцність і вищі температури плавлення. Поліетилен — твердий, білого кольору, жирний на дотик, нагадує парафін. Горить голубим полум'ям, що слабко світиться. Розчини кислот, лугів, окисників на нього не діють. Концентрована нітратна кислота руйнує поліетилен. Це діелектрик, тому придатний для ізоляції електродротів та кабелів. Використовується також як пакувальний матеріал. Оскільки поліетилен — хімічно стійка речовина, з нього виготовляють деталі в хімічному приладобудуванні, ємкості для зберігання й транспортування агресивних рідин. Поліпропілен має багато спільного з поліетиленом: твердий, жирний на дотик, білого кольору. Молекулярна маса коливається від 80 000 до 200 000. Стійкий до агресивних середовищ, міцний. З поліпропілену виготовляють ізоляційний матеріал, труби, хімічні прилади, технічні тканини, канати. Вироби з поліпропілену витримують більш високі температури (до 140 °С), ніж вироби з поліетилену. Якщо в молекулі етилену замінити всі атоми Гідрогену на атоми Флуору, то отримаємо нову речовину — тетрафторетилен CF2=CF2 (пер-фторетилен): Політетрафторетилен (фторопласт-4, тефлон) — речовина молочно-білого кольору, молекулярна маса лежить у межах 500 000— 2 000 000; абсолютно хімічно стійкий, не змінює свої фізичні властивості від -269 до +200 °С; зберігає властивості діелектрика від -60 до +200 °С. Предмети, виготовлені з нього, гнучкі, але міцні. З тефлону виготовляють хімічне обладнання.
|