Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Василь БОБИНСЬКИЙ




Бобинський Василь Петрович народився 11 березня 1898 р. в м. Кристинополі (нині м. Червоноград) на Львівщині в сім’ї залізничника. Освіту здобув у гімназіях Львова та Відня. Брав участь у першій світовій війні.
З 1922 р. співпрацював із прокомуністичною пресою Західної України, тяжіючи до групи революційних письменників «Горно». Видавав літературні журнали «Світло» (1925—1928), «Вікна» (1927 — 1930), в яких пропагував прорадянські погляди. 1926 р. був заарештований польсько-шляхетськими властями. Після виходу на волю вирішив виїхати на Радянську Україну разом із дружиною й сином. 1930 р. був прийнятий на навчання в аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, що містився в Харкові.
Поет вперше заявив про себе 1919 р., опублікувавши збірку «В притворі храму», позначену естетсько-модерністськими пошуками. Затим побачили світ книжки «Ніч кохання» (1923), «Тайна танцю» (1924), «Поезії. 1920 — 1928» (1930), поема «Смерть Франка» (1927), а також публіцистика «Статті й памфлети» (1933).
Як і більшість інших письменників групи «Західна Україна», Бобинський на початку 30-х років зазнав безпідставних репресій. 25 грудня 1933 р. органами ДПУ був виписаний ордер за № 36 на його арешт.
В «Анкеті звинуваченого» в графі «Соціальне і політичне минуле» зазначено: «служив в австрійській армії 1916 — 18 рр. в ранзі молодшого офіцера; в УГА — хорунжим з 1918 р. по 1919 р.». У постанові на арешт В. Бобинського (№ 737) зазначено: звинувачується у злочинах, передбачених ст. 54-11 КК УРСР, бо «належить до української контрреволюційної організації, яка ставила своєю метою повалення Радянської влади шляхом збройного повстання, групує повстанські кадри у вузівських колах, зв’язаний із польським консульством у Харкові, є учасником ряду нарад контрреволюційної організації, перебуває у зв’язках з видатними діячами цієї організації». Ухвалено: В. Бобинського необхідно взяти під арешт і три7 мати в спецкорпусі ДПУ УРСР.
27 грудня 1933 р. В. Бобинський подав органам ДПУ заяву, в якій рішуче заперечив свою приналежність до Української військової організації: «Членом УВО я ніколи не був». Проте в протоколах допитів зазначено, що В. Бобинський «зізнався»: «...з 1922 року і до дня арешту я був членом Української військової організації (УВО), яка ставила своєю метою шляхом збройного повстання скинути Радянську владу на Україні і встановити тут фашистську диктатуру».
В обвинувальному висновку, підписаному оперуповноваженим секретно-політичного відділення Соколовим 24.11.1934 р., констатується: «Бобинський як за кордоном, так і на Радянській Україні займався розвідувальною діяльністю на користь УВО, був зв’язаний з самим Донцовим і його групою». Справу В. Бобинського було передано на розгляд судової «трійки» ДПУ УРСР з пропозицією ув’язнити його у концентраційний табір строком на п’ять років. Заступник прокурора ДПУ УРСР Крайній, допитавши В. Бобинського, 28 лютого 1934 р. запропонував засудити його на три роки концтаборів. Судова «трійка» погодилася з цим висновком і винесла рішення: «Бобинського Василя Петровича заслати у виправно-трудовий табір строком на три роки».
Лиха доля кидала В. Бобинського на будівництво каналу Москва — Волга, потім знову арешт і — згідно із статтею 58-6 Кримінального кодексу РРФСР — вища міра покарання: розстріл. Вирок виконано 28 січня 1938 р.
Після війни реабілітацією В. Бобинського зайнялася Спілка письменників України. Зокрема, П. Козланюк, А. Турчинська, М. Гаско, Б. Буряк та ін.
29 серпня 1956 р. прокурор Київського військового округу І. Бударгін переглянув у порядку нагляду справу В. Бобинського і дійшов висновку: він був притягнутий до судової відповідальності необгрунтовано.
26 жовтня 1956 р. Військовий трибунал Київського військового округу згадану постанову судової «трійки» щодо В. Бобинського скасував, а його реабілітував (посмертно).


Поделиться:

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 84; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты