КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
INTERROGATIVE FORMТаблиця 19.
ДІЄСЛОВА TO BE ТА TO HAVE В англійській мові існують особливі дієслова. Це – to be, to have. Вони мають не лише певні смислові значення to be –бути, to have –мати, але також служать допоміжними дієсловами для утворення різних часів і форм, дієслово виступає у ролі дієслова зв’язки. ОЗНАКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ВІДМІННОСТІ ДІЄСЛОВА TO BE Таблиця 20.
ОЗНАКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ВІДМІННОСТІ ДІЄСЛОВА TO HAVE Таблиця 21.
МОДАЛЬНІ ДІЄСЛОВА (MODAL VERBS) 1. Дієслова can, may, ought (to), must, could, might, shall, should, will, would належать до групи модальних допоміжних дієслів. При цьому дієслово could є формою минулого часу дієслова саn, а дієслово might є формою минулого часу дієслова may. Дієслова need і dare можуть уживатися не тільки як модальні дієслова, але також і як повнозначні дієслова. 2. Як правило, модальні дієслова не вживаються самостійно, а тільки в сполученні з інфінітивом без частки to. 3. Модальні дієслова виражають імовірність, необхідність, можливість, бажаність здійснення дії, вираженої основним дієсловом. 4. Модальне дієслово завжди ставиться перед формою основного дієслова. You may go. – Ти можеш іти (у тебе є дозвіл на це). Не must have come. – Мабуть, він уже прийшов. 5. Модальні дієслова не мають закінчення -s у формі 3-ї особи однини часу Present Simple: She must do it. – Вона повинна це зробити. He can do it. – Він може це зробити. 6. Модальні дієслова не мають безособових форм – інфінітива, герундія й дієприкметника. 7. Дієслова саn і may мають форми теперішнього й минулого часу (could і might), а дієслова must, ought і need мають тільки одну форму – теперішнього часу. 8. Питальна й заперечна форми модальних дієслів у Present і Past Simple утворюються без допоміжного дієслова to do. У питальній формі модальне дієслово ставиться перед підметом. Модальне дієслово CAN Модальне дієслово саn у стверджувальних реченнях позначає фізичну або теоретичну можливість, уміння зробити що-небудь, якщо потрібно виразити, що щось є можливим у принципі, а не щодо цієї конкретної ситуації. They can help you. – Вони можуть нам допомогти. My brother can speak five languages. – Мій брат розмовляє (може розмовляти) п'ятьма мовами. They can not help us. – Вони не можуть допомогти нам. Це модальне дієслово може перекладатися, як: можливо, ймовірно, невже (цим воно виражає припущення, сумнів, подив); не може бути (виражає неймовірність у заперечних реченнях). Модальне дієслово саn має тільки дві часові форми – Present Form (can) і Past Form (could). Хоча вони можуть позначати також дії, які, можливо, відбудуться в майбутньому. Для вираження майбутнього часу можна використовувати також його еквівалент to be able to. Модальне дієслово COULD Модальне дієслово could є формою минулого часу дієслова саn і в стверджувальних реченнях позначає фізичну або теоретичну можливість або вміння зробити що-небудь, якщо потрібно виразити, що щось було можливим у принципі, а не щодо якої-небудь конкретної ситуації в минулому. They could help you. – Вони могли тобі/вам допомогти. It could be seen there the day before yesterday. – Там це можна було побачити позавчора. Модальне дієслово could може виражати ввічливе прохання. Could you help me with this bag? – Ви не могли б допомогти мені із цією сумкою? Could I have this book with me? – Можна мені взяти цю книжку із собою? I could help you. – Я міг би вам допомогти (зараз). У стверджувальних реченнях could може вживатися також для вираження припущення, що щось може відбуватися зараз. При цьому дієслово could виражає менший ступінь упевненості в можливості здійснення дії, ніж саn. Модальне дієслово MAY Модальне дієслово may позначає можливість, яка допускається, дозвіл зробити що-небудь (на відміну від теоретичної можливості, що виражається дієсловом саn). У цьому значенні вживається тільки у стверджувальній формі. They may help you. – Вони можуть (їм дозволено) вам допомогти. You may be right. – Ти можеш мати рацію. Також за допомогою цього дієслова виражається припущення, яке ґрунтується на непевності. У стверджувальних реченнях, які виражають припущення про те, що зараз або в майбутньому щось може відбутися (статися), використовуються дієслова may і might.Між may і might у цьому випадку практично немає різниці, однак might виражає більший ступінь сумніву в можливості описуваної події. It may snow tomorrow. – Завтра може піти сніг. It might rain tomorrow. – Завтра може піти дощ (хоча це й малоймовірно). They may have been discussing the question for two hours. – Можливо, вони вже дві години обговорюють питання. Для вираження майбутнього часу можна використовувати також його еквівалент to be allowed to. Модальне дієслово MUST Дієслово must виражає необхідність, моральний обов'язок і відповідає в українській мові словам повинен, потрібно, треба. І must go to work today. – Я повинен прийти на роботу сьогодні. You must do it as you are asked. – Ти повинен зробити так, як тебе просили. Дієслово must не має форм ні минулого, ні майбутнього часу, уживається тільки в теперішньому часі. Для вираження повинності в майбутньому й минулому вживається його еквівалент to have to. Якщо конструкція to have to уживається в теперішньому часі, вона позначає вимушену (об'єктивну) повинність. Must виражає внутрішньо усвідомлену необхідність: треба, потрібно, необхідно, повинен. І must do it today. – Я повинен зробити це сьогодні. Must виражає також настійну пораду: повинен, потрібно. You must go to the doctor. – Ти повинен піти до лікаря. Модальне дієслово must у заперечній формі має значення заборони: не можна, не повинен, забороняється. ОЗНАКИ РОЗПІЗНАВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ, УТВОРЕНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ДОПОМІЖНИХ ДІЄСЛІВ SHOULD I WOULD Таблиця 22.
ПІДРЯДНІ ДОДАТКОВІ ТА ОЗНАЧАЛЬНІ РЕЧЕННЯ (OBJECT CLAUSES) В англійській мові підрядні додаткові речення (Object Clauses) виконують функцію додатка до дієслова або прикметника в головному реченні. Вони приєднуються до головного речення сполучниками that, if, whether, сполучними займенниками та прислівниками who, whose, what, which, where, when, how, why, а також безсполучниковим способом. Додаткові підрядні речення перекладаються зі сполучником що або без нього: І know my friend is not ill. – Я знаю, (що) мій друг не хворий. Підрядні означальні речення (Attributive Clauses) виконують роль означення іменника або займенника головного речення і з'єднуються з ним за допомогою сполучних займенників who, whose, which, that, сполучних прислівників where, when, а також безсполучниковим способом. Перекладаючи підрядні означальні речення, вводять сполучник який, наприклад: My friend you know well is not ill. – Мій друг, якого ви добре знаєте, не хворий. Виділення членів речення за допомогою підсилювальної конструкції IT IS (was, will be) ... THAT (who, which) Іноді в англійських реченнях вживаються конструкція типу It is (was) ... that (who). Українською мовою такі конструкції перекладають словом саме і використовують для виділення певного члена речення. Якщо слід виділити обставину часу, то, як правило, вживають таку конструкцію: it was not until... that, а її українські відповідник – слова лише, лише після; лише тоді, коли. It was not until 1538 that A. Vesalius published this work. – Лише в 1538 році А. Везалій опублікував свою роботу. УМОВНИЙ СПОСІБ Умовний спосіб виражає дію не як реальну, а як таку, що могла б відбутися за певних умов, а також необхідну, бажану або нереальну, нездійсненну. Форми переважної більшості дієслів умовного способу збігаються з формами дійсного способу. Виняток становлять дієслова 3-ої особи однини, котрі не мають закінчення -s: It was necessary (that) the doctor take the patient's blood pressure immediately. – Було необхідно, щоб лікар негайно виміряв хворому кров'яний тиск. Для утворення умовного способу також вживаються дієслова should, would та might: The patient must follow the administered course of treatment lest an unfavourable reaction should develop. – Хворий має дотримуватися курсу призначеного лікування, щоб не виникли небажані наслідки.
|