Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Пояснювальна записка. до дипломного проекту

Читайте также:
  1. I. Пояснительная записка
  2. I. Пояснительная записка
  3. I. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  4. I. Пояснительная записка
  5. МЕТОДИЧЕСКАЯ ЗАПИСКА
  6. ОБЪЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  7. Пояснительная записка
  8. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  9. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  10. Пояснительная записка

до дипломного проекту

молодшого спеціаліста_

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

 

на тему: Проект організації і проведення ремонту реактора у виробництві

ДП.5.05050207.3.16.00-ПЗ

(шифр документу)

 

Студента 4 курсу, групи МД

спеціальності 5.05050207

"Обслуговування та ремонт обладнан-

ня підприємств хімічної і нафтогазо-

переробної промисловості"

______________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник _____________________._____

(прізвище та ініціали)

 

Рецензент___________________._____

(ініціали та прізвище)

 

Рубіжне – 201

 

Позначення Найменування Примітка
ДП.5.05050207.3.16.28– ЗП Загальні положення  
ДП. 5.05050207.­­3.16.28 – МР Механічний розрахунок  
ДП. 5.05050207. 3.16.28 – РЧ Ремонтна частина  
ДП. 5.05050207. 3.16.28 – ЕЧ Економічна частина  
ДП. 5.05050207. 3.16.28–ТХ Креслення розташування обладнання механічної майстерні  
ДП. 5.05050207. 3.16.28–ВЗ 01 Креслення загального вигляду апарата  
ДП. 5.05050207. 3.16.28 – ВЗ 02 Креслення загального вигляду корпуса  
ДП. 5.05050207. 3.16.28 – ВЗ 03 Креслення загального вигляду мішалки    
ДП. 5.05050207. 3.16.28 – ВЗ 04 Креслення загального вигляду муфти    

 

Перш. викорис.

 

Довід. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № дубл.

 

Зам. інв. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № ориг.

 

 

 

 

 

 

 



 

 

 

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
ДП.5.05050207.3.16.00- ВП  
Розроб.
 
Перевір.
 
Реценз.
 
Н. Контр.
 
Затверд.
   
Проект організації і проведення ремонту реактора у виробництві Відомість проету     ЗМІСТ
Літ.
Аркушів
 
РПК ЛНУ Автомеханічне відділення ЦК ЗТ і спецмеханічних дисциплінМД ЦК спецдисціплін  



 


Перш. викорис.

 

Довід. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № дубл.

 

Зам. інв. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № ориг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
ДП.5.05050207.3.16.00-ЗП ДП.5.05050207.14-ЗП
Розроб.
   
Перевір.
   
Конс. з ОП
 
Н .контр.
 
 
 
Проект організації і проведення ремонту реактора у виробництві Загальні положення    
Літ.
Акрушів
 
РПК ЛНУ Автомеханічне відділення ЦК ЗТ і спецмеханічних дисциплін МД  
Зміст

Вступ

1 Загальні положення

1.1 Вихідні дані для проектування

1.2 Характеристика механічної майстерні

(ділянки ремонтно-механічного цеху)

1.3 Охорона праці

1.3.1 Перелік основних нормативних документів

1.3.2 Заходи щодо забезпечення безпеки при проведенні ремонтних робіт

1.3.2.1 Робота в механічній майстерні

1.3.2.2 Робота в закритих ємностях

1.3.2.3 Вогневі роботи.

1.3.3 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.

Література

 

 

Змн.    
Арк.  
№ докум   ДПідЗмн. к.   пис ата
Підпис  
Дата  
Арк.    
   
ДП.5.05050207.3.16.00 – МЧ  
Розроб.    
 
Перевір.    
 
роррррозрарозрахунок  
 
   
 
Н. Контроль    
   
Проект організації і проведення ремонту реактора у виробництві Механічний частина  
Літ.    
Аркушів    
 
РПК ЛНУ Автомеханічне відділення ЦК ЗТ і спецмеханічних дисціплін МД  
Зміст

2 Механічна частина

2.1 Призначення і область застосування пристрою

2.2 Технічна характеристика пристрою

2.3 Опис конструкції пристрою

2.4 Можливі несправності при роботі пристрою

 

Література

 

 

Змн.    
Арк.  
№ докум   ДПідЗмн. к.   пис ата
Підпис  
Дата  
Арк.    
   
ДП.5.05050207.3.16.00 – РЧ  
Розроб.    
 
Перевір.    
   
роррррозрарозрахунок  
 
   
 
Н. Контроль    
 
Проект організації і проведення ремонту реактора у виробництві Ремонтна частина  
Літ.    
Аркушів    
 
РПК ЛНУ Автомеханічне відділення ЦК ЗТ і спецмеханічних дисціплін МД  
Перш. викорис.

 

Довід. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № дубл.

 

Зам. інв. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № ориг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Зміст

3.Ремонтна частина

3.1 Ремонтна документація

3.1.1Графік планово-попереджувальних робіт

3.1.2 Відомість дефектів

3.2.Підготовка пристрою до ремонту

3.3.Послідовність розбирання пристрою

3.4.Технологія ремонту

3.4.1 Ремонт корпусу реактора

3.4.2 Ремонт торцьового ущільнення

3.4.3 Ремонт муфти

3.5.Послідовність збирання пристрою

3.6. Випробування пристрою після ремонту та здача

в експлуатацію

3.7 Перевірочні розрахунки відремонтованих вузлів та деталей

Література

 

 

Перш. викорис.

 

Довід. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № дубл.

 

Зам. інв. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № ориг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Зміст

4 Економічна частина

4.1 Визначення необхідної чисельності ремонтників

4.2 Визначення фонду оплати праці

4.3 Визначення вартості капітального ремонту

Література

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
ДП.5.05050207.3.16.00 – ЕЧ  
Розроб.
 
Перевір.
   
Конс. з ЕЧ
 
Н. Контр.
 
 
 
  Проект організації і проведення ремонту реактора у виробництві Економічна частина  
Літ.
Акрушів
 
РПК ЛНУ Автомеханічне відділення ЦКЗТ і спецмеханічних дисциплін МД  
Перш. викорис.

 

Довід. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № дубл.

 

Зам. інв. №

 

Підпис і дата

 

Інв. № ориг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 


Додаток

 

2. Механічний розрахунок теплообмінника

 

2.1Визначення вихідних даних

1) Номінальна поверхневість обміну, – F = .

2) Робочий тиск:

а) у корпусі, МПа – Рр = МПа;

б) у трубках, МПа – Рр1 = МПа.

3) Робоча температура:

а) у корпусі, - = 0С;

= 0С;

б) у трубках, - = 0С

. = 0С

4) Середовище:

а) у корпусі-

б) у трубках –

5) Матеріал:

а) корпусу –

б) трубках –

6)Згідно розділу 1[3, с. 1-2], приймаємо:

а) Розрахунковий тиск, п.1.2.2[3.2]:

-у корпусі – Р = Рр = 0,2МПа;

-у оболонці – Р1= Рр1= 0,3МПа;

б) Розрахункова температура, п. 1.1.3.[3.2]:

-стінки корпусу – t = tp = 700С;

-стінки оболонки – t = tp1 = 430С.

 

2.2 Вибір конструкції теплообмінника та його основних розмірів

 

а) Згідно технологічних вимог апарат, який розраховується, це вертикальний цилінд ричний апарат з еліптичним днищем та кришкою, роз’ємний, з фланцевим з’єднанням, фланці сталеві, приварні встик; ущільнювальна поверхня фланців – „виступ – западина „.

б) Вибираємо основні розміри теплообмінника, необхідні до розрахунку, по таблиці 16.2 [3], у залежності від номінальної поверхності теплообміну

– F = 45 та технологічних вимог:

-внутрішній діаметр– D= м;

-довжина труб – ℓ1 = мм

 

 

Рисунок 1- Єскіз теплообмінника

 

2.3 Визначення температур стінок кожуха та трубок.

 

1) Гарячий теплоносій – Рм, Мпа.

2) Холодний теплоносій – Рт, Мпа.

3) Розхід гарячого теплоносія – G1 . кг/год.

4) Поверхня теплообміннику – F, м2

5) Начальна температура холодного теплоносія – t, ºС

6) Кінцева температура холодного теплоносія – t2к= ºС

7) Внутрішній діаметр корпуса теплообмінника – D , мм

8) Довжина трубок – l= м

9) Діаметр трубок – dт= мм

10) Гарячий теплоносій Рм= Мпа має температуру t= ºС

11) Приймаємо противоточний рух теплоносіїв в теплообміннику.

12) Гарячий теплоносій надається у кожух, холодного теплоносій – до трубок.

 

 

2.3.1 Визначаємо середню різницю температур при противоточному русі.

1) Схема противотоку

t → t

t → t2к

2) Згідно рекомендацій [2] температура внутрішньої стінки корпуса повинна бути на 3÷5ºС менша за температуру гарячого теплоносія.

Приймаємо tквн= ºС

3) Визначаємо середню температуру води, як середнє арифметичну величину

, ºС

4) Згідно закону теплопередачі t=t=

(при Рабс=4 ата) [2, таб.VІ, с. 549]

5) Визначаємо внутрішню температуру стінки трубки

,ºС

Зовнішня температура стінки трубки практично дорівнює внутрішній температурі стінки кожуха, що має місце, коли у між трубному просторі теплообмінника знаходиться гарячий теплоносій, яка конденсується та має високий коефіцієнт тепловіддачі, а у трубному просторі – холодна рідина [2, c.97Ї

tТз=tквн= ºС

6) Визначаємо розрахункову температуру стінки трубки, як середньоарифметичну від зовнішньої та внутрішньої температур стінки трубки

ºС

2.4 Розрахунок на міцність

 

 

2.4.1 Визначаємо зусилля, які діють на труби та кожух від температурних навантажень по формулі 44[2, с. 95]

(1)

2.4.2 де: та - коефіцієнти лінійного розширення, відповідно для матеріалу труб та кожуху , ºС-1

Матеріал труб – , матеріал кожуху –

При tТ,ºС та tк,ºС знаходимо по додатку 3, табл. 18

= , с-1

2.4.3 FТ – площа поперечного січення труб, мм2, [2, с.95]

(2)

де: – зовнішній діаметр трубки, мм;

– внутрішній діаметр трубки, мм;

; = 2 мм – товщина стінки трубки;

n – кількість трубок

Визначаємо кількість трубок:

(3)

де: - коефіцієнт заповнення трубної гратки

Приймаємо

t – крок граток, мм.

Вибираємо по таблиці 25.2 [3, с. 636] у залежності від зовнішнього діаметру трубки dн, мм

t = 1.3 dн = мм; (4)

Визначаємо

2.4.4 Fк – площа січення кожуха визначається по формулі [2, с.95]

(5)

де: - товщина стінки кожуху, яка залежить від внутрішнього діаметру кожуха, тиску у між трубному просторі та матеріалу кожуха.

Для кожуху , D , мм та Рм, МПа по таблиці 5.7[2, с.79] вибираємо: Sk = мм;

Dср = D + Sk мм

Тоді: Fk= мм

2.4.5 EТ та EК – модулі поздовжньої пружності для матеріалу труб та кожуха при відповідних температурах- Еt , МПа

Визначаємо:

(6)

2.4.6 Розраховуємо температуру напруження:

У трубах:

(7)

У кожуху:

2.4.7 Вимоги міцності від температури напружень:

(8)

(9)

Вимоги міцності повинні виконуватися.

 

2.4.8 Для компенсацій температурного розширення трубок на кожусі ставимо двоходовий лінзовий компенсатор.

Тому необхідно визначити температурне зусилля з врахуванням дії компенсатору, та знову перевірити теплообмінник на міцність від температурних напружень.

По табл. 17.6 [2], с.364 визначаємо параметри компенсатора у залежності від РК та D

Dл = Dу + 250, мм

Dн = Dу +16, мм

Sл – товщина стінки лінзового компенсатору,мм

Зусилля, яке діє на теплообмінник з компенсатором при температурних напруженнях визначається по формулі 47 [9.2], с.96

(10)

де: l – довжина трубок, мм;

z – кількість лінз;

у – коефіцієнт гнучкості компенсатору, визначається по формулі (11)

де:

- коефіцієнт, який залежить від , та визначається по табл..11[2, с.96]

- модуль поздовжньої пружності матеріалу компенсатору при розрахунковій температурі. Звичайно матеріал лінз вибирають таким, як і матеріал кожуха, температура стінки лінзи така, як і кожуха, тому:

2.4.9 Напруження у компенсаторі від температурної деформації визначається по формулі 50 [9.2], с.96

(12)

2.4.10 Вимога міцності:

Вимоги міцності повинні виконуватися

 

 

2.5 Розрахунок корпусу апарата

 

2.5.1 Розрахунок обичайки корпусу апарата, яка навантажена внутрішнім надлишковим тиском.

Виконавчу товщину стінки обичайки S, м визначаємо по формулі 8 [3, с. 10]

 

S≥ Sp + С, (13)

де Sp – розрахункова товщина стінки обичайки, м;

С - прибавка, м.

а) розрахункова товщина стінки обичайки Sр, м визначається по формулі 9[3, с. 10]

Sр = , (14)

де р – розрахунковий внутрішній тиск у корпусі апарата, МПа; р = МПа.

D – внутрішній діаметр обичайки корпуса, м; D = м;

[σ] - допустиме напруження матеріалу обичайки корпусу при розрахунковій температурі, МПа

 

Матеріал обичайки корпусу – , розрахункова температура стінки корпусу – t = 0C.

По табл. 7 [3, с. 55-56], знаходимо [σ] = МПа

φр – коефіцієнт міцності подовжнього зварового шва, який вибирається по таблиці 30 [3, с. 71].

Приймаємо, що довжина конролюємих зварових швів складає 50% від загальної довжини зварових швів обичайки корпусу, шви стикові двохсторонні.

У цьому випадку φр = 0,9.

Розраховуємо: Sp =

б) прибавка С, м визначається по формулі 7 [3, с.7]

 

С = С1 + С23,

де С1 – прибавка на корозію та ерозію, м;

Тому що дані на проникання корозії відсутні та, згідно завдання, маємо середовище у апараті корозійне, приймаємо С1 = 0,002м.

С2 – прибавка на різностінність або на від’ємне значення граничного відхилення листа, з якого виготовляється обичайка корпусу, м;

При відсутності даних приймаємо середнє значення С2= 0,0005м.

С3 – прибавка технологічна, м; С3 = 0,0005м.

Тоді С = 0,002 + 0,0005 + 0,0005 = 0,003м.

Розраховуємо: S =

Приймаємо парне значення S =

в) Допустимий внутрішній надлишковий тиск [p], МПа визначаємо по формулі 10 [3,с.10]

тоді (16)

г) Перевіряємо умову міцності обичайки

 

р ≤ [p] (17)

 

2.5.2 Розрахунок днища апарата на дію внутрішнього тиску.

Рисунок 2 - Днище апарата

а) Виконавча товщина стінки днища S1, м визначається по формулі 52 [3, с.22],

S1 ≥ S1p + c, (18)

де S1 –виконавча товщина стінки днища, м;

S1p – розрахункова товщина стінки днища, м.

С – прибавка, С =0,003м.

б) Розрахункова товщина стінки днища S1p, м визначається по формулі 53 [3,с.22]

S1p = , (19)

де р – розрахунковий внутрішній тиск у корпусі апарата, р = МПа;

R – радіус кривизни у вершині днища, м, який визначається по формулі 55[3,с.22]

R = (20)

для еліптичних днищ R =D = м;

φ – коефіцієнт зварового шва для опуклих днищ;

Якщо днище виготовлено з однієї заготовки φ = 1 згідно п.3.3.1.5. [3]

Розраховуємо: S1p =

Розраховуємо: S1 =

Вибираємо ближче парне значення S1

в) Визначаємо внутрішній надлишковий тиск по формулі 54 [3, с. 22].

 

; (21)

 

г) Перевірка умови міцності днища

 

(22)

 

 

2.5.3 Формули проведених розрахунків можна використовувати при виконанні умови

(23)

;

 

2.6 Розрахунок фланцевого з’єднання

З умов роботи апарата (тиск, температура, середовище) підбираємо конструкцію та ущільнення фланців

 

 


 

 

Рисунок 3 - Фланцеве з’єднання

 

 

2.6.1 Вибір вихідних даних до розрахунку

1) Матеріал фланців приймаємо таким, як і матеріал корпусу

2) Матеріал болтів – приймаємо Сталь 35;

3) Розрахункова температура фланців tф визначається згідно таблиці 13.21[1, с. 259]

4)Розрахункова температура болтів визначається по тій же таблиці

tБ = 0,97t

5) Визначаємо допустимі напруження для матеріалів фланців [σ]ф , МПа по таблиці 5 [3, с. 55];

б) для болтів [σ]бt Мпа по таблиці 13.22 [1, с. 259] ;

в) допустиме напруження фланців [σ]ф20 , МПа при tф = 20˚C визначаємо по таблиці 5 [3, с. 55]

г) допустиме напруження болтів [σ]620 , МПа при tБ = 20˚C знаходимо по таблиці 13.22 [1, с. 259]

 

6) Визначаємо конструктивні розміри стандартних корпусних фланців при діаметрі апарата D,м та умовного тиска фланців Ру , МПа по таблиці 13 [1, с. 234 – 35]:

- зовнішній діаметр фланця – Dф , м;

 

- діаметр болтового кола фланця – DБ , м;

 

- мінімальний діаметр паза фланця – D1, м;

 

- максимальний діаметр паза фланця – D2, м;

 

- максимальний діаметр виступу –D3 , м;

 

- товщина фланця – h , м;

 

- діаметр отворів під болти – d , м;

 

- кількість отворів під болти – z

 

7) Вибір типу прокладки та її ширини.

Згідно з умовами роботи апарата приймаємо тип ущільнювання та прокладку по таблиці 13.14 [1, с.248]

Визначаємо розміри прокладки:

- зовнішній діаметр Dn, м;

- внутрішній діаметр d, м;

- ширина (24)

2.6.2 Визначення попередніх розрахункових величин.

1) Визначаємо діаметр болтів по таблиці 13.26 [1, с. 263], у залежності від D,м і Ру, МПа
2) Визначаємо ефективну ширину прокладки по формулі 13.14 [1, с. 264], для вn > 15 мм.

вE =0,6 ; (25)

 

3) Визначаємо середній діаметр прокладки по формулі 13.2 [1, с. 264],

 

; (26)

4) Безрозмірний параметр ω визначається по формулі 13.19 [1, с. 266]

 

, (27)

 

де Ψ1 – коефіцієнт, який визначається по графіку на мал. 13.15 [1, с. 267], у залежності від параметра K

(28)

j – коефіцієнт, який визначається по формулі

, (29)

де SE – еквівалентна товщина втулки фланця, м.

Для фланця, який приварений в стик, SE визначається по формулі

 

Sв е ∙ S0 , (30)

де S0 - мінімальна товщина втулки фланця, м.



ае - коефіцієнт, який визначається по графіку, у залежності від параметрів (З та X, або розраховується:

де S] - більша товщина втулки фланця, м,

Тоді

де SE - еквівалентна товщина втулки фланця, м.

Для фланця, який приварений в стик, SE визначається по формул

аe

 

λ – коефіцієнт, який визначається по формулі

 

(31)

 

5) Кутову піддатливість фланця Уф , 1/МН∙м визначаємо по формулі 13.20 [1,с.269],

Уф = , (32)

 

де Ψ2 – коефіцієнт, який визначається по рис. 13.7[1, с. 268], у залежності від К

Eф – модуль подовжньої пружності матеріалу фланця при розрахунковій температурі фланця tф ,˚С

6) Лінійну піддатливість прокладки уn , визначаємо по формулі 13.23 [1, с. 269]

, (33)

 

де Sn – товщина прокладки, м, яка визначається по таблиці 13.14 [1].

En – модуль поздовжньої пружності прокладки залежить від матеріалу прокладки та вибирається по таблиці 13.8 [1, с. 265]

 

7) Лінійну піддатливість болтів уб , визначаємопо формулі 13.26 [1, с. 270]

, (34)

 

де ℓБ – розрахункова довжина болта ℓБ, м, яка визначається по формулі 13.24

[1, с.270],

 

Б = ℓБо + 0,28d , (35)

 

де ℓБо – довжина болта між опорними поверхнями головки болта та гайки, м.

 

Бо = 2h + Sn + 0,006

Визначаємо ЕБ – модуль поздовжньої пружності для матеріалу болтів при розрахунковій температурі болтів tБ ,˚С по таблиці 19 [3, с. 70]

fБ – площа поперечного перерізу болтів, яка визначається по таблиці 13.27

[1, с. 264] у залежності від dБ

 

 

8) Визнаємо коефіцієнт жорсткості фланцевого з’єднання α по формулі 13.27 [1, с. 270]

 

α = А[уБ + 0,25(В1 2)(DБ – Dп.ср.)], (36)

 

де 2; (37)

 

У разі, коли фланці одинакові та виконані з одного й того ж матеріалу

 

Уф1 = УФ2 = Уф B1 = B2 = B

 

Тоді: (38)

 

В = Уф(DБ – D – SE) (39)

9) Визначаємо розрахункові параметри m та q прокладок по таблиці 13.28 [1, с. 265]

 

10) Визначаємо безрозмірний коефіцієнт γ для з’єднань фланцями, які приварюються, по формулі 13.28[1, с. 270]

γ = А ∙ УБ (40)

 

2.6.3 Розрахунок навантажень фланцевого з’єднання.

 

а) Навантаження від дії внутрішнього тиску Qg , МН визначаємо по формулі 13.30 [1, с. 270],

Qg = 0.785 ∙ Dп.ср.2 ∙ р , (41)

б) Реакція прокладки у робочих умовах Rn, МН визначається по формулі 13.31[1, с.270]

 

Rn= 2 ∙ π ∙ Dп.ср. ∙ bE ∙ m ∙ p (42)

в) Зусилля, яке виникає від температурних деформацій, для фланців, які приварені та виконані з однакового матеріалу Qt, МН, визначається по формулі 13.2 [1, с. 271]

Qt = γ ∙ ZБ ∙ fБ ∙ EБф ∙ tф - αБ ∙ tБ) (43)

 

де αф, αБ – коефіцієнти лінійного розширення матеріалів, відповідно, фланців та болтів визначається по таблиці 18 [3, с. 69]

г) Болтове навантаження в умовах монтажу РБ1 , МН (до подачі внутрішнього тиску) визначається по формулі 13.35[1, с. 271], з урахуванням тиску Р ≤ МПа.

α · Qg + Rn;

РБ1 =max π · Dn.cp·bE ·q; , (44)

0,4[σБ]20 ·ZБ·ƒБ;

 

д) Болтове навантаження у робочих умовах РБ2 ,МПа визначаємо по формулі 13.6[1, с. 271]

 

РБ2= РБ1 + (1 – α)Qg + Qt (45)

2.4.8.4 Перевірка виконання умов міцності фланцевого з’єднання.

 

а)Умови міцності болтів визначаються по формулам 13.39[1, с. 271]

 

(46)

 

б)Умова міцності прокладки визначається по формулі 13.40[1, с. 272]

 

g = (47)

де [g] – параметр, МПа, який визначається по таблиці 13.28 [1, с. 265].

3. Розрахунок насоса

 

3.1 Розрахунок основних розмірів насоса складається з двох частин:

- визначення розмірів робочого колеса;

- визначення відвідного устрою, як правило, спірального типа.

Таблиця 1- Вихідні дані

 

,мм Р ,мПа Р ,мПа l l t, С Q,м с h ,кг/м
                 

 

 

3. 2 Знаходимо необхідний напір насосу – Н .

 

1) Приймаємо

2) Діаметр всмоктуючого патрубка

, м

Приймаємо , м

3) Швидкість

, м/с

4) Число Рейнольда

5)

6) 2 зона,

7)

8) , м

, м

 

9) , м

 

10) Необхідний напір насосу

, Дж/кг

 

3.3 Підбираємо тип насосу по каталогу і визначаємо діаметр робочого колеса, який забезпечує отримання необхідного напору

Q , л/с; , м

По даним характеристикам потрібно підібрати насос , n, об/хв.

 

3.4 Визначаємо потужність електродвигуна

, Вт

, Вт

, Вт

 

По отриманим характеристикам вибираємо електродвигун N, кВт

 

3.5 Визначаємо основні геометричні розміри колеса та спіральної камери обраного насосу.

3.5.1 Розрахунок робочого колеса

Вхідний діаметр

Де R- коефіцієнт, який враховує експлуатаційні характеристики насоса, ;

- задана подача насоса, м

k - коефіцієнт, який враховує тип колеса,

n - число обертів електродвигуна, береться з робочої характеристики насосу.

 

2) Діаметр вхідних кромок по прийнятому співвідношенню

 

 

3) Швидкість в вхідному устрої з рівнянням затрат

, м/с

 

4) Абсолютна швидкість на вході в колесо

де - коефіцієнт, рівний

 

5) Вхідна колова швидкість

, м/с

де n підставляємо в об/хв, в м.

 

6) Приймаємо осьовий вхід рідини, =0, т.е. (вхідний трикутник швидкостей - прямокутний)

 

7) Вхідний кут потоку

8) Ширина лопати на вході

- коефіцієнт, який враховує товщину лопати на вході,

 

9) Кут установки лопатки на вході

 

де - кут атаки.

 

10) Коефіцієнт напору

;

де - відносна радіальна проекція абсолютної швидкості на виході

гідравлічний ККД насоса

- кут виходу потоку,

Задаємо параметри й знаходимо

 

11) Колова швидкість на виході

, м/с

 

12) Діаметр робочого колеса

, м

 

13) Модуль колеса m

Модуль повинен лежати в межах , якщо отримана величина не попадає в межі, то повертаємося до п.1 і змінюємо величину коефіцієнта R

14) Кут установки лопати на виході

де - кут відставання потоку,

 

15) Радіальна проекція абсолютної швидкості на виході

16) Колова проекція абсолютної швидкості на виході

, м/с

 

17) Абсолютна швидкість на виході

, м/с

 

18) Ширина лопатки на виході

, м

де - коефіцієнт, який враховує товщину лопати на виході

 

19) Приймаємо форму профілів робочих лопатей у вигляді дуги кола, знаходимо радіуси згину середньої лінії і центрів початкового кола

, м

, м , м

, м

 

20) Число робочих лопаток

 


Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 38; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ | Л.С. Зыкова, О.В. Мотыженкова, О.К. Любимова.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.209 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты