Особливості колізійного регулювання договірних зобов’язань в МПП.

В міжнародній практиці правового регулювання договірних відносин за участю іноземного елементу визнаним є правило за яким законодавець надає право сторонам самостійно обирати правопорядок, що буде регулювати ці відносини. Про те такий вибір може бути обмежений імперативними нормами, що містяться в відповідних законодавствах країн світу. Така норма є і законодавстві України (ст.43 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Разом з тим, коли сторони договору не обрали це право, для розв’язання питання про вибір компетентного правопорядку, має застосовуватись право тієї держави, яке має найбільш тісний зв’язок з цим договором. Такий підхід в МПП прийнято називати доктриною характерного виконання, сутність якої зводиться до того, що договірні відносини повинні врегульовуватися особистим законом особи, на яку покладено виконання. Така позиція відтворена і в законодавчих актах багатьох держав світу (наприклад, ст.1211 ЦК РФ[264]), в тому числі і в Україні. Однак, використавши принцип найбільш тісного зв’язку , законодавці зарубіжних країн наповнили його іншим змістом. Передбачивши застосування цього принципу в якості субсидіарної привязки (за умови відсутності згоди сторін про застосовне право), законодавець формулює конкретні привязки, які, на його думку, презюмують наибільш тісний зв'язок

Стаття 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» містить колізійні прив’язки для видів договорів (ч.1 пп. 1-23 Закону України «Про міжнародне приватне право»), щодо яких визначення країни, що має найбільш тісний зв’язок з договором, здійснюється залежно від виду договору. Інакше ніж за загальним правилом доктрини характерного виконання вирішується питання вибору права, що застосовується до договорів:

а) про нерухоме майно – застосовується право тієї держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації, - право держави, де здійснена реєстрація;

б) про спільну діяльність або виконання робіт – право держави, у якій така діяльність провадиться або створюються передбачені договором результати;.

в) укладених на аукціоні, за конкурсом або на біржі застосовуються правові норми держави, в якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

Принцип найбільш тісного зв’язку в сучасній доктрині та законодавствах держав світу є застосовним не для всіх категорій договорів. Так, в Україні він не застосовується до договорів споживання (ст. 45 Закону України «Про міжнародне приватне право») та засновницького договору юридичної особи з іноземною участю (ст. 46 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Подібне правило закріплено в законодавствах інших держав (ст.ст. 1212, 1214 ЦК РФ[265], ст.ст.1126, 1130 ЦК Республіки Беларусь[266], ст. 1114 ЦК Республіки Казахстан[267]). До договорів за участю споживача застосовується правило, що передбачене в ст. 45 Закону «Про міжнародне приватне право». Вибір права, що застосовується до договору, стороною якого є споживач, який набуває або набуває або замовляє споживані товари (послуги) для особистих потреб, не може обмежити захисту його прав, що надається імперативними нормами в державі його місця проживання (перебування або місяця знаходження), якщо мала місце хоча б одна з наступних обставин:

1) укладенню договору в цій країні передувала оферта, адресована споживачеві, або реклама, споживач здійснив у цій країні всі дії, які необхідні для укладення договору; або

2) контрагент споживача прийняв замовлення від споживача в цій державі; або

3) споживачем було здійснено подорож за кордон з метою укладення споживчого договору з ініціативи контрагента.

До договорів про створення юридичної особи з іноземною участю (засновницького договору) застосовується право держави, в якій буде створено цю юридичну особу (ст.46 Закону «Про міжнародне приватне право»). Ця норма є імперативною за своєю правовою природою і виключає можливість вибору права для засновників іншого ніж право тієї держави, де буде створено юридичну особу. Слід зазначити, що дане правило застосовується виключно до створення юридичної особи з іноземною участю. Стосовно ж інших договірних відносин, зокрема відносин між юридичною особою та іншими суб’єктами МПП, вибір права відбувається за загальними правилами, що містяться в законодавстві певної держави.