Угода СОТ щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності.

В рамках Уругвайського раунду ГАТТ 15 грудня 1993 р. була укладена Угода щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності. Вона набула чинності 1 січня 1995 р. і на даний час є обов'язковою для всіх держав-членів СОТ. У міжнародній практиці цей нормативний акт іменується як ТРІПС відповідно до абревіатури його назви англійською мовою (TRIPS - Tread-Related Aspects of Intellectual Property Rights). В цій угоді в порівнянні з раніше прийнятими міжнародними договорами був розширений перелік об'єктів інтелектуальної власності, що підлягають охороні, вперше закріплені зобов'язання держав-учасників відносно дотримання міжнародних стандартів захисту авторських прав і прав на промислову власність від всякого роду порушень, а також правила щодо розгляду спорів.

Угода по ТРІПС встановлює стандарти захисту прав інтелектуальної власності й порядок їх правозастосування. Угода передбачає, що кожна країна-член СОТ повинна виконувати зобов'язання, що випливають із інших міжнародних угод щодо прав інтелектуальної власності, доповнюючи їх зобов'язаннями по ТРІПС і гарантуючи, що в кожній країні-учасниці будуть застосовані примусові процедури для захисту прав інтелектуальної власності.

Угода по ТРІПС належить до одного із трьох основних правових інструментів СОТ. Стаття VI Угоди про заснування СОТ створює Раду по ТРІПС як орган Конференції міністрів СОТ. Рада вирішує питання контролю дії Угоди по ТРІПС для держав-учасниць.

Угода складається із семи частин. У частині I розглядаються загальні принципи. Частина II містить стандарти захисту різних видів інтелектуальної власності: авторського права і суміжних прав, торговельних знаків, географічних вказівок, промислових зразків, патентів, топологію (топографію) інтегральних мікросхем, питання комерційної таємниці. Частина III регламентує примусові процедури щодо дотримання прав інтелектуальної власності, а частина IV описує процедури набуття та надання доказів щодо таких прав. Нарешті, Угода визначає загальні процедури в частині V, тимчасові угоди в частині VI, організаційні й заключні положення в частині VII.

Угода по ТРІПС вимагає від країн-членів СОТ дотримання зобов'язань щодо норм Паризької конвенції про захист промислової власності (в редакції 1967 року), виконання зобов'язань щодо Бернської конвенції про захист літературних і художніх творів (в редакції 1971року) (стаття 9 ТРІПС), а також Римської конвенції (1962 року) і Вашингтонського договору (1989 року) (стаття 35 ТРІПС). Стаття 3 вимагає від держав-учасниць надавати національний режим, а стаття 4 - режим найбільшого сприяння з питань, що входять в компетенцію ТРІПС.

Важливим нововведенням Угоди по ТРІПС є зобов'язання створити національні механізми по охороні прав інтелектуальної власності. З цією метою учасники ТРІПС повинні гармонізувати національне законодавство. Україна як держава - член СОТ бере участь в цій Угоді.