КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Правове положення власності України за кордоном.
За кордоном знаходяться різні види майна, що входять до складу державної власності. Це - майно, що перейшло в порядку правонаступництва від СРСР так і набуте за час незалежності України.У цей час за кордоном перебувають державне майно, що належить посольствам, представництвам України при міжнародних організаціях, консульствам, торгівельним представництвам та іншими органам держави, внески Національного банку України та „Ексімбанку”, експортні товари, що тимчасово перебувають за кордоном, морські судна, літаки та ін. Також слід зазначити що за кордоном може знаходитись майно, яке належить Українській православній церкви та різним суспільних і благодійнім організаціям.Щодо державного майна, яке перебуває поза межами України, застосовується правило, згідно з яким правовий статус державної власності, що перебуває за кордоном, визначається як законодавством України, так і законодавством країни місцезнаходження майна, а також на підставі міжнародних угод за участю України.Власність держави має особливий статус, бо вона наділена імунітетом. Імунітет власності держави припускає наявність особливого режиму такої власності, у зв’язку з особливим положенням суб'єкта права власності - суверенної держави. Власність держави користується недоторканістю – це майно не може бути об'єктом примусових заходів з боку тієї держави, де зазначене майно перебуває. Відповідно до концепції імунітету держави, яка розповсюджується на власність іноземної держави, не допускається:1) пред'явлення позовів безпосередньо до такої власності;2) накладення арешту на власність для забезпечення будь-якого позову, незалежно від того чи пов’язані ці вимоги з таким позовом чи ні;3) примусове виконання рішення суду, яке винесеного відносно стосовно власності.Відповідно до Європейської конвенції про імунітет держав 1972 р. іноземна держава не користується імунітетом у судах іншої держави - учасника по спорах, що стосується права іноземної держави на нерухому власність, яка перебуває на території держави суду.Як правило, на власність іноземної держави, якщо це не передбачене в угодах між державами, не поширюється дія принципу lex reі sіtae. Отже, відносно цієї власності, виходячи із зазначеного принципу, повинні бути зроблені певні виключення.У зв'язку із широким поширенням теорії функціонального (або обмеженого) імунітету велику роль відіграє призначення державної власності. Так, не може бути звернене стягнення на майно, що належить державі, проти якої винесене судове рішення. В цьому випадку, якщо майно застосовується для здійснення суверенних функцій і функцій публічно-правового характеру, то на нього розповсюджується імунітет Якщо ж майно призначене для здійснення торговельних, комерційних цілей, то держава імунітетом не наділена.Також необхідно відзначити, що в зміст поняття „імунітет державної власності” входить й те положення, що органи іноземної держави, в якому перебуває це майно, не мають права брати участь в розгляді питання про те, чи належить це майно іноземній державі, Яка на нього претендує.Разом з цим, користування імунітетом є правом, а не обов’язком держави. Отже, держава в ряді випадків не може посилатися на імунітет власності. Крім того, кожна держава самостійно визначає режим своєї власності: вона може передати власність або її частину в господарське відання або оперативне управління господарюючим суб'єктам.Таким чином, на майно, що знаходиться в господарському веденні або оперативному управління національних юридичних осіб не розповсюджується імунітет держави.
Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 482; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |