Міжнародні змішані перевезення.

Міжнародні змішані (комбіновані) перевезення передбачають перевезення вантажів у меншому випадку двома різними видами транспорту на підставі договору змішаного перевезення із пункту в одній країні, де вантажі поступають до відання оператора змішаного перевезення, до обумовленого місця доставки в іншій країні.

Головним організатором змішаного перевезення є оператор, який виконує функції експедитора та перевізника. Під час змішаного перевезення відносин між вантажовласником і перевізником не виникає, тому що останнього заміняє оператор.

Найбільш часто застосовується до таких перевезень Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів від 24.05.1980 р. Згідно цієї угоди – якщо укладений договір змішаного перевезення і він підпадає під дію даної Конвенції, то її положення мають обов’язкову силу для учасників.

Конвенція дає визначення таких правових термінів:

«Оператор змішаного перевезення» - будь-яка особа, яка від власного імені або через іншу діючу від його імені особу укладає договір змішаного перевезення, виступає як сторона договору та приймає на себе відповідальність за виконання договору;

«Договір змішаного перевезення» - це договір, на підставі якого оператор змішаного перевезення за сплату провізних платежів зобов’язується здійснити або забезпечити здійснення міжнародного перевезення ;

«Документ змішаного перевезення» – це документ, який посвідчує договір змішаного перевезення, прийняття вантажу оператором змішаного перевезення до свого відання, а також його зобов’язання доставити вантаж у відповідності до умов договору;

«Вантаж» включає будь-який контейнер, піддон або аналогічний пристрій для транспортування, або упакування, якщо вони надані вантажовідправником.

Конвенція не обмежує права кожної держави регулювати та контролювати на національному рівні операції по змішаному перевезенні та операторів змішаного перевезення.

Згідно Конвенції наступні дані містяться в документі змішаного перевезення: загальний характер вантажу, основні марки, які необхідні для ідентифікації вантажу; зовнішній стан вантажу; назва та місцезнаходження основного комерційного підприємства оператора змішаного перевезення; назва вантажовідправника і вантажоодержувача; місце та дату прийняття операторами вантажу до свого відання; місце та дату видачі документа змішаного перевезення.

Конвенція 1980 р. встановлює межі відповідальності оператора за втрату або пошкодження вантажу – його відповідальність обмежується сумою, яка не більше 920 розрахункових одиниць з місце або іншу одиницю відвантаження, або 2,75 розрахункової одиниці за кілограм ваги брутто втраченого або пошкодженого в залежності від того, яка сума більше. Однак оператор не має права на обмеження відповідальності, якщо доведено, що втрата, пошкодження або затримка в доставці стали результатом дій оператора.

Будь-який позов у справі з міжнародних перевезень гаситься давністю, якщо судовий або арбітражний розгляд не були розпочаті на протязі двох років.

Конкуренція між різними видами транспорту в міжнародному сполученні веде до поступового нівелювання правових режимів перевезення. Зараз стоїть завдання щодо уніфікації міжнародного транспортного права, а регулювання саме комбінованих перевезень вантажів – це перший крок в цьому напрямку.