Орієнтовна основа дії при виконанні практичної роботи. 1.Виявлення антибіотикорезистентних мутантів S.aureus

1.Виявлення антибіотикорезистентних мутантів S.aureus. Розглянути посів S.aureus газоном на МПА з дисками антибіотиків, знайти зони затримки росту та визначити їх діаметр. Знайти колонії, які виросли у зоні затримки росту - передбачувано це мутаційні форми, стійкі до цих речовин. Перевірити, чи є антибіотикорезистентність спадковою, відсіявши колонії, які вирослі в зоні затримки росту на скошений агар із середовищем, що містить відповідний антибіотик. Врахувати результат посіву, зробити висновок про природу мінливості, що спостерігається.

2.Провести мікробіологічну діагностику фенілкетонурії - генетичного захво-рювання, що виявляється методом скрінінга в немовлят. Для цього викорис-товується ауксотрофний мутант B.subtilis, якому для росту необхідна аміно-кислота фенілаланін. Його засівають газоном на мінімальне живильне середовище без цієї амінокислоти. На поверхню середовища поміщають диски фільтрувального папера, просочені сироваткою обстежуваних. Контроль - диск із фенілаланіном. Фенілкетонурія діагностується за ростом культури навколо диска.

3.Дослідження трансдукції гену lac у кишкової палички. Розібрати схему постановки досліду за таблицею, розглянути посіви донора та реципієнта на середовищі Ендо, порівняти колір колоній. Врахувати результати посіву рекомбінантів на цьому ж середовищі. Підрахувати загальну кількість колоній (а) та кількість колоній рекомбінінтів (в). Обчислити частоту трансдукції за формулою: (в / а) х 100%.

4.Дослідження переносу гену ley+ при кон‘югації. Розібрати за таблицею схе-му постановки досліду кон'югації, відмітити у протоколі властивості донора та реципієнта. Врахувати результати досліду. Для визначення загальної кількості живих клітин у 1 мл (а) підрахувати кількість колоній на 3 чашках з МПА, поділити на розведення (звичайно 10^-5 – 10^-8) та об‘єм засіяної рідини (звичайно 0,1 мл). Для визначення кількості рекомбінантів (в) підрахувати кількість колоній на елективному середовищі, поділити на розведення (звичайно 10^-1 – 10^-3) та об‘єм засіяної рідини (звичайно 0,1 мл). Обчислити частоту переносу гену при кон‘югації за формулою, аналогічної попередній.

5.Визначити коліцинотип збудника дизентерії прискореним методом. Розглянути посів досліджуваного штаму на МПА зроблений „газоном”, знайти посіви трьох еталонних коліциногенних штамів кишкової палички, зроблені „бляшками” поверх посіву досліджуваного штаму. Відмітити затримку росту досліджуваної культури навколо еталонних штамів, зробити висновок про її коліцинотип.

Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту вам пропонується виконати наступні навчальні завдання:

1.Як довести, що ознака, виявлена у культури бактерій, є спадковою?

2.Як визначити частоту рекомбінацій у дослідах кон'югації і трансдукції?

3.Що таке ауксотрофні мутанти і як вони можуть бути використані?

4.Як можна використовувати коліцинотипування з метою епідеміологічного аналізу?

5.Для постановки досліду трансдукції використовувалася культура Е.coli lac- і вірулентний фаг, отриманий на культурі E.coli lac+. На живильному середо-вищі, яке містить лактозу як єдине джерело вуглецю, ріст колоній трансдук-тантів не виявлений. Як це можна пояснити?

Додаток 1

Граф логічної структури теми «Генетика бактерій»

Додаток 2