Коротка характеристика теми. Для уніфікації інструментарію та зручності роботи лікаря-стоматолога Міжнародна організація стандартизації (ISO) прийняла рішення про стандартизацію

Для уніфікації інструментарію та зручності роботи лікаря-стоматолога Міжнародна організація стандартизації (ISO) прийняла рішення про стандартизацію ендодонтичного інструментарію, що враховує такі аспекти як:

- форма (тип, вид) інструменту;

- профіль поперечного перерізу;

- розмір (діаметр) у ділянці верхівки інструмента;

- повна довжина і довжина робочої частини інструменту;

- кольорове кодування і маркування розміру та типу інструменту.

Згідно з ISO 3630 більшість ендодонтичних інструментів мають код і символ,що позначається на хвостовику інструмента. Окрім цього, для зручності роботи лікаря-стоматолога кожен розмір файла має свій колір хвостовика:

Залежно від призначення ендодонтичних інструментів їх поділяють на різні групи:

Класифікація ендодонтичних інструментів (Кирсон, 1966):

1) Дослідницькі або діагностичні (глибиноміри, кореневі голки).

2) Інструменти для видалення м'якої тканини (пульпоекстрактори, рашпілі).

3) Інструменти для проходження і розширення кореневих каналів (К-римери, К-файли, флексикат-файли, Н-файли для ручного, а також машинного застосування, Н-файл із гладкою однобічною поверхнею робочої частини, гнучкі К-файли з різновисоким виступом обертів робочої частини, п’єзоримери, гейтс - дрильбори і розвертки).

4) Інструменти для пломбування кореневих каналів (каналонаповнювачі, ручні та пальцеві конденсатори гутаперчі, переносник тепла, конденсори і переносники амальгами).

Класифікація А.К. Ніколішина (2003):

1) Інструменти для розширення вічок каналів.

2) Ручні інструменти для проходження і розширення кореневого каналу за методикою „Step-Back”.

3) Сучасні ендодонтичні інструменти для машинного препару­вання кореневих каналів за методикою „Crown-Down”.

4) Інструменти для визначення глибини і розміру каналу.

5) Інструменти для видалення м'якого вмісту з кореневого каналу.

6) Інструменти для пломбування (обтурацїі) кореневих каналів.

7) Пристосування для видалення уламків інструментів із кореневого каналу.

8) Аксесуари для ендодонтії.

Хірургічний метод лікування пульпіту полягає у частковому (пульпотомія, ампутація пульпи) або повному (пульпоектомія, екстирпація пульпи) видаленню пульпи. В залежності від її стану, застосовують вітальний або девітальний методи видалення. Під вітальним методом слід розуміти часткове або повне видалення пульпи при застосуванні певного методу анестезії. Девітальний метод передбачає повне видалення попередньо девіталізованої пульпи з пульпової камери та кореневих каналів зуба. Вітальну ампутацію застосовують з метою збереження функції кореневої пульпи в багатокореневих зубах при певних формах пульпіту.

Розкриття порожнини зуба є одним із основних етапів лікування ускладненого карієсу і передбачає видалення склепіння на всьому периметрі із збереженням натуральних розмірів і форми порожнини, не утворюючи перфорації стінок і дна порожнини. Основні етапи розкриття порожнини зуба:

1. Препарування каріозної порожнини (або трепанація інтактної коронки зуба).

2. Розкриття порожнини зуба.

3. Висікання склепіння порожнини.

4. Створення вільного доступу до кореневих каналів.

5. Остаточне формування каріозної порожнини і порожнини зуба.

Після повного видалення склепіння пульпової камери приступають до наступного етапу ендодонтичної обробки – ампутації пульпи. ЇЇ проводять за умови цілковитої антисептики із використанням стерильного, нового гострого, недеформованого інструментарію. Кулястим або циліндричним твердосплавними борами на малих обертах проводять видалення коронкової пульпи. Для антисептичної обробки порожнини зуба можна застосовувати такі офіцінальні препарати як: Endoperox, Endotine, Раrсаn (Septodont), Histolith (LegeArtis), а також 3% розчин перекису водню, розчин фурациліну 1: 5000, 0,5- I % розчин хлораміну, 0,02% розчин хлоргексидину, 1% розчин йодинолу, 1% розчин йодопірону, 40% розчин диметилсульфоксиду, 1% спиртовий розчин хлорофіліпту, 0,01 % розчин мефенамінату натрієвой солі, 0,5 % розчин ектерициду, 1-3 % розчин метакрезолсульфоновой кислоти (ваготил) та інші антисептики.

Основним принципом створення доступу до каналу зуба є забезпечення прямолінійного введення інструментів у напрямку до апікального отвору або до місця згину каналу. Недостатнє розкриття порожнини зуба по периметру ускладнює визначення локалізації вічок кореневих каналів. Маркерами для прямолінійного доступу є:

1. горб зуба;

2. ріг пульпи;

3. звуження в ділянці вічка кореневого каналу.

Для визначення локалізації вічок кореневих каналів можна застосувати наступні методики:

- зондування (використовують стоматологічний або ендодонтичний зонди);

- освітлювання (стоматологічне дзеркало, оптичний наконечник, внутрішньоротова відеокамера);

- профарбовування (карієс-маркер, фуксин);

- індикація за допомогою гіпохлориту натрію (орієнтація на видалення невеликих пухирців газу при розчиненні органічних сполук);

- застосування скейлерів.

За допомогою вищенаведених методик визначають локалізацію вічок кореневих каналів. Механічну обробку кореневого каналу слід розпочинати з розширення, поглиблення та формування вічка каналу, використовуючи такі інструменти:

- алмазні кулясті бори (зернистість 91-125 мкм);

- твердосплавний циліндричний бор;

- хірургічні бори (на довгій нозі, LN) ;

- ендодонтичні (конусні з атравматичною верхівкою) бори;

- бори для розкриття вічок кореневих каналів (Gates-Glidden (Dentsply/Maillefer), Largo (Dentsply/Maillefer), LAAXXESS (SybronEndo);

- нікель-титанові ендодонтичі файли для розкриття вічок кореневих каналів (Orifice Opener (Dentsply/Maillefer), Orifice Opener (SybronEndo).

Формування вічка передбачає створення відпрепарованої початкової частини каналу такої конфігурації, що дозволяє легко та у потрібному напрямку вводити ендодонтичний інструмент. Це підвищує ефективність і якість обробки каналу. При максимальному збігові повздовжньої вісі обраного ендодонтичного інструменту та напрямку кореневого каналу зменшується можливість створення „сходинок” на його стінках, які ускладнюють обробку каналу зуба. Після цього приступають до екстирпації пульпи або видалення путридних мас. Для цього у порожнину зуба вводять медикаментні розчини для створення депо рідини над вічками кореневих каналів. Інструментальну обробку кореневого каналу починають із видалення пульпи за допомогою пульпоекстрактора (при пульпіті) або продуктів її розпаду (при періодонтиті). У першому випадку через ванночку лікарської речовини вводять пульпоекстрактор до упору, обертають на 180˚ і швидким рухом видаляють пульпу. При періодонтиті видаляти путридні маси з кореневого каналу слід поетапно, дробовими порціями під прикриттям розчину антисептика, постійно замінюючи його на свіжі порції.

На цьому етапі можливі помилки та ускладнення:

- Пошкодження стінки зуба у разі недостатнього зняття навислих країв каріозної порожнини.

- Перфорація дна порожнини зуба.

- Злам інструмента у кореневому каналі.

- Неповне видалення пульпи або путридних мас.

Контрольні питання поточного матеріалу

1. Згідно яких параметрів ендодонтичний інструментарій відповідає стандартам ISO 3630?

2. На які основні групи поділяється ендодонтичний інструментарій?

3. У чому полягає відмінність класифікацій ендодонтичного інструментарію згідно Кирсон і Ніколішина?

4. Яка інформація про ендодонтичний інструмент позначається на його хвостовику?

5. Перерахуйте інструменти, які використовують для видалення пульпи та продуктів її розпаду, функції, принципи роботи.

6. Назвіть основні етапи розкриття порожнини зуба.

7. Які ускладнення можуть виникнути при розкритті порожнини зуба?

8. Дайте визначення поняттю – „ампутація” пульпи та поясніть методику її проведення.

9. За допомогою яких інструментів проводять механічну обробку вічка кореневого каналу?

10. Дайте визначення поняттю – „екстирпація” пульпи та поясніть методику її проведення.

11. Які препарати застосовують для антисептичної обробки порожнини зуба?

12. Описати методику видалення пульпи за допомогою пульпоекстрактора

13. В чому полягає відмінність видалення вмісту кореневого каналу при пульпіті і періодонтиті?

14. Які ускладнення можуть виникнути при проведенні екстирпації пульпи?