Коротка характеристика теми. Ендодонтія ­­­­–вчення про комплекс тканин зуба і прилеглих тканин (дентин, пульпа, верхівковий періодонт

Ендодонтія ­­­­–вчення про комплекс тканин зуба і прилеглих тканин (дентин, пульпа, верхівковий періодонт, цемент верхівки кореня зуба і кісткова тканина верхівкової зони періодонту), що тісно пов’язані між собою морфофункціонально і генетично. Отже, комплекс ендодонт охоплює дентин, пульпу, верхівковий періодонт, а також цемент верхівки кореня зуба і прилеглу кісткову тканину. Ендодонтичне лікування проводиться із застосуванням фармакотерапевтичних засобів або із використанням інструментально-медикаментного лікування кореневого каналу.

Ефективність його залежить від знань та топографо-анатомічних особливостей будови порожнини зуба і кореневих каналів.

Порожнина зуба багато в чому повторює форму коронки і тому в різних групах зубів різна. В однокореневих зубах вона безпосередньо переходить у кореневий канал, який, як правило, добре прохідний і на поперечному розрізі має округлу чи овальну форму. Будова кореневих каналів у різних групах зубів різна. Знання топографії кореневих каналів необхідне при виконанні ендодонтичних маніпуляцій.

Спільною для всіх груп зубів особливістю є також наявність поглиблень, сходинок (зазубрин) у кореневому каналі і дрібних відгалужень від магістрального каналу, частіше в ділянці верхівки кореня. Існують різні варіанти будови кореневих каналів.

Виділяють чотири типи каналів:

- до І типу належать зуби, що мають один кореневий канал до верхівки кореня;

- до ІІ типу належать зуби, що мають два кореневі канали, які в ділянці верхівки кореня з’єднуються і відкриваються одним верхівковим отвором;

- до ІІІ типу належать зуби, що мають два кореневі канали і відкриваються двома окремими верхівковими отворами;

- до ІV типу належать зуби, що мають один кореневий канал, який роздвоюється в апікальній частині кореня і закінчується двома апікальними отворами.

Інші варіанти будови зубів зустрічаються рідко.

Однією з особливостей будови кореневих каналів окремих груп зубів є те, що порожнина зуба верхнього центрального різця має долотоподібну форму і переходить безпосередньо в кореневий канал. У ділянці шийки зуба канал розширений у вестибуло-оральному напрямку, а в середній і верхівковій частинах набуває округлої форми.

У ділянці верхівки кореня центральний і латеральний різці верхньої щелепи трохи вигнуті і відхилені від середньої лінії дистально.

Порожнина зуба ікла верхньої щелепи повторює форму коронки і безпосередньо переходить у прямий, найдовший кореневий канал, трохи сплющений у медіодистальному напрямку. В ділянці верхівки кореня стінки його стоншені. Тому за значного розширення кореневого каналу існує небезпека перфорації.

Порожнина зуба першого і другого премолярів верхньої щелепи повторює форму коронки зуба. У першому премолярі на дні порожнини зуба є два поглиблення, які переходять у кореневі канали.

Другий премоляр звичайно має один корінь і один кореневий канал, однак у 25% випадків зустрічається роздвоєння каналу, в 15% випадків ­ два окремі корені, що важливо враховувати в ендодонтичному лікуванні.

Перший моляр верхньої щелепи, як правило, має три корені і три кореневі канали. Піднебінний канал звичайно прямий і має округлу форму. Дистальний щічний канал прямий і на поперечному перерізі, як правило, займає центральну частину кореня. Медіальний щічний корінь у 60% випадків має два кореневі канали. Якщо медіальний щічний кореневий канал один, то він зазвичай розширений у щічно-піднебінному напрямку, важко прохідний і має вигляд щілини. Медіальний щічний канал звичайно довший, ніж дистальний, на 1-2 мм.

Порожнина зуба другого моляра верхньої щелепи нагадує за формою порожнину першого моляра. Корені і кореневі канали (їх три) звичайно на 1-2 мм коротші, ніж у першому молярі. Щічні канали трохи звужені, а піднебінний канал звичайно прямий, має округлу або овальну форму і добре прохідний.

Премоляри і моляри верхньої щелепи розташовані близько до гайморової пазухи (у середньому на відстані 2-4,5 мм), тому, препаруючи кореневі канали і обтуруючи їх, потрібно бути обережним і ендодонтичні втручання проводити з урахуванням довжини кореневого каналу. При необережному виведенні за верхівку інструментів або пломбувального матеріалу можливий розвиток одонтогенного гаймориту.

Третій моляр верхньої щелепи має різні варіанти форми коронки і різну кількість коренів. Через особливості будови і поганий доступ до зуба при ендодонтичних маніпуляціях у ньому можуть виникати труднощі.

Нижні центральні і латеральні різці мають сплющені в медіодистальному напрямку корені. Це особливо чітко простежується у латеральному різці. Порожнина зуба відтворює форму коронки і без чіткої межі переходить у кореневий канал. У 60% випадків кореневі канали різців нижньої щелепи мають форму каналів І типу, у 35% випадків – ІІ типу і 5% ­− ІІІ типу. Нижні різці після третіх молярів найбільш складні для ендодонтичного втручання. Якщо в різцях тільки один кореневий канал, то він звичайно стиснутий у медіодистальному напрямку, має вісімкоподібну форму і поступово звужується в напрямку до верхівки кореня.

Ікла нижньої щелепи мають порожнину зуба відповідно до форми коронки, яка без чіткої межі переходить у кореневий канал. Ці зуби мають звичайно один добре прохідний кореневий канал, трохи стиснутий у медіодистальному напрямку і зігнутий дистально в ділянці верхівки кореня. Можливе роздвоєння і кореня, і кореневого каналу. Труднощі для ендодонтичного втручання викликають орально-вестибулярні відгалуження від магістрального каналу.

Порожнина зуба першого премоляра нижньої щелепи повторює форму коронки і без чіткої межі переходить у кореневий канал, який дещо звужений у медіодистальному напрямку. У 27% випадків у першому премолярі є два канали і дуже рідко − три, ІV типу. Роздвоєння кореневого каналу відбувається частіше в щічно−язиковому напрямку. Форма каналу на поперечному перерізі, як правило, овальна, а біля верхівки кореня наближається до округлої.

Другий премоляр нижньої щелепи має кілька варіантів будови, але частіше його кореневий канал належить до І типу. В апікальній частині кореня звичайно знаходиться вигин у дистальний бік і часто спостерігається роздвоєння кореневого каналу. Можливі відгалуження від магістрального каналу.

Перший моляр нижньої щелепи має порожнину зуба, за формою коронки трохи витягнуту медіо-дистально. У 87% випадків у медіальному корені знаходяться два кореневі канали. Як правило, медіальний щічний канал більш зігнутий, ніж медіально-язиковий. На поперечному розрізі канали зміщені дистально (ближче до дистального кореня). Тому за значного розширення кореневого каналу може виникнути небезпека його перфорації. Дистальний канал здебільшого має будову І типу, у 30% випадків − ІІ-ІV типу, трохи розширений у щічно-язиковому напрямку і добре прохідний. За наявності в медіальному корені одного каналу він зазвичай має вигляд щілини, звужений у медіально-дистальному напрямку і, повторюючи форму кореня, згинається в середній третині його довжини.

Другий моляр нижньої щелепи за формою нагадує перший моляр. Медіальний корінь звичайно містить два канали, але іноді буває один. У цьому випадку він має щілиноподібну форму і звужений у медіодистальному напрямку. Дистальний канал, як правило, прямий, добре прохідний і має відгалуження, які важко заповнити пломбувальним матеріалом. На рентгенограмах відгалуження погано видні. Дуже рідко в другому молярі зустрічається один корінь. При цьому можуть бути відгалуження від магістрального каналу.

Третій моляр нижньої щелепи викликає великі труднощі в ендодонтичному лікуванні через розбіжності в клініко-анатомічній будові коренів і каналів, а також унаслідок поганого доступу до каналів. Корені нижніх премолярів і молярів, особливо зуба мудрості, дуже близько розташовані до нижньощелепного каналу. Тому під час виконання ендодонтичних маніпуляцій можлива травма нервово-судинного пучка в нижньощелепному каналі.

Отже, знання клініко-анатомічних особливостей будови, топографоанатомічних взаємовідношень магістрального каналу і його відгалужень дуже важливі для розуміння доцільності ретельної інструментальної і медикаментної обробки, правильного методичного підходу до вибору методу лікування ускладненого карієсу, правильної технології ендодонтичного лікування.

Контрольні питання поточного матеріалу

1. Дайте визначення розділу „Ендодонтія”.

2. Який комплекс тканин входить у поняття „ендодонт”?

3. Як пов’язані між собою складові частини ендодонту?

4. Для чого потрібне знання топографії порожнини зуба і кореневих каналів?

5. Як визначається довжина кореневого каналу?

6. Які є варіанти будови кореневих каналів?

7. У яких зубах порожнина зуба безпосередньо переходить у кореневий канал?

8. Порожнина яких зубів має долотоподібну форму?

9. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів верхніх різців.

10. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів нижніх різців.

11. Скільки кореневих каналів у різцях верхньої та нижньої щелеп?

12. Чи добре прохідні кореневі канали у різцях верхньої та нижньої щелеп?

13. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів верхніх ікол?

14. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів нижніх ікол?

15. Чи добре прохідні кореневі канали в іклах верхньої та нижньої щелеп?

16. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів премолярів верхньої щелепи.

17. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів премолярів нижньої щелепи.

18. Скільки кореневих каналів має перший верхній премоляр?

19. Скільки кореневих каналів має другий верхній премоляр?

20. Наскільки добре прохідні кореневі канали у премолярів верхної щелепи?

21. Скільки кореневих каналів має перший нижній премоляр?

22. Скільки кореневих каналів має другий нижній премоляр?

23. Наскільки добре прохідні кореневі канали у премолярів нижньої щелепи?

24. Що таке роги пульпи і в яких зубах вони присутні?

25. Що таке вічка кореневих каналів?

26. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів першого верхнього моляра?

27. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів другого верхнього моляра.

28. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів третього верхнього моляра.

29. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів першого нижнього моляра.

30. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів другого нижнього моляра.

31. Топографо-анатомічні особливості будови порожнини зуба та кореневих каналів третього нижнього моляра.

32. Які кореневі канали є добре прохідними в молярах верхньої щелепи і як вони називаються?

33. Які кореневі канали є добре прохідними в молярах нижньої щелепи і як вони називаються?

34. Які кореневі канали є погано прохідними в молярах верхньої щелепи і як вони називаються?

35. Які кореневі канали є погано прохідними в молярах нижньої щелепи і як вони називаються?