Коротка характеристика теми

Для успішного ендодонтичного лікування кореневого каналу необхідно забезпечити правильний доступ до нього, який здійснюють після проведення девіталізації або після повного знечулення пульпи при застосуванні методу вітальної екстирпації. Вказана процедура складається з таких загальновідомих етапів, які проводять у перше відвідування при лікуванні пульпіту:

- Накладання кофердаму.

- Видалення пломб або трепанація коронки зуба.

- Медикаментна обробка тканин зуба після проведення кожного з етапів ендодонтичного лікування.

- Некректомія.

- Формування каріозної порожнини.

- Трепанація склепіння порожнини зуба.

- Медикаментна обробка та висушування каріозної порожнини.

- Накладання девіталізуючого засобу.

- Ізоляція девіталізуючого засобу за допомогою герметичних пов’язок.

- Видалення кофердаму.

Трепанація коронки зуба, видалення пломб, демінералізованого дентину та розширення каріозної порожнини проводять турбінним наконечником за допомогою фісурних або кулястих борів відповідного діаметру. Після проведення некректомії та формування каріозної порожнини, з метою прямого доступу девіталізуючої пасти до тканини пульпи необхідно вскрити ріг пульпової камери. Цю маніпуляцію проводять за допомогою кулястого сталевого або твердосплавного борів малого розміру механічним наконечником на малих обертах. Для якісного лікування кореневого каналу необхідно забезпечити до нього правильний доступ, критеріями якого є:

1. Локалізація, яка відповідає топографії рогів пульпи.

2. Форма, яка відповідає топографії пульпової камери.

3. Повне видалення склепіння пульпової камери.

4. Відновлення апроксимальних дефектів.

5. Створення дивергуючих та гладких стінок доступу.

6. Відсутність перфораційних отворів після препарування дна та стінок пульпової камери.

Девіталізація - деструкція всіх структур пульпи, що супроводжується повним порушенням її функції. Для девіталізації пульпи застосовують препарати на основі миш’яковистого ангідриду або параформальдегіду. Миш’яковистий ангідрид (As₂O₃) вперше був запропонований у 1836 р. лікарем Спунером (Spooner).

Механізм дії пасти на пульпу. Оскільки As₂O₃ є протоплазматичною отрутою, він впливає на окислювальні фер­менти пульпи, що призводить до місцевого порушення тканинного дихання та виникнення гіпоксії. Довготривалий вплив миш’яковистої кислоти може призвести до токсичних змін у періодонті та появі некротичних явищ у оточуючих зуб тканинах маргінального пародонту.

Миш’яковиста кислота (ангідрид) для девіталізації пульпи застосовується у вигляді пасти,до якої додають речовини, які сповільнюють дифузію миш’яку у тканину пульпи та зменшують його токсичну дію. З цією метою використовують новокаїн, карболову кислоту, танін, йодоформ, гвоздичну, камфорнуолії, гліцерин. Для проведення девіталізації пульпи оптимальна доза миш’яковистої кислоти складає 0,0002-0,0004 г. Експозиція препарату в однокореневих зубах становить - 24 год, багатокореневих - 48 год.

Миш’яковиста паста може виготовлятися у вигляді дозованих гранул зеленого, синього, червоного та інших кольорів, що вказує на термін експозиції пасти. Деякі фірми-виготовники до складу пасти, для більш зручного застосування вводять наповнювач у вигляді ниточок або вати різного кольору (Pulparsen, Causticin та інші).

Менш токсичними властивостями характеризується параформальдегідна паста, основним активним компонентом якої є параформальдегід (продукт полімеризації формальдегіду). До її складу додають анестетик (анестезин, тримекаїн),гвоздичну олію (евгенол). Параформальдегід відзначається значною бактерицидною дією, яка зумовлена вивільненням газоподібного формальдегіду. Проте, слід звернути увагу, що висока концентрація параформальдегіду, за умови його пролонгованої дії, може спричинити некроз тканин маргінального пародонту. Механізм дії формальдегіду полягає у впливі на ендотелій капілярів, розширенні кровоносних судин, що супроводжується стазом крові та поступовою муміфікацією тканин пульпи. Найбільш відомими представниками є: „Parapasta” (Chema, Polfa), „Depulpin” (VOCO), „Devipulp”, „Toxovit”, „Necronerv”. Під впливом пасти, девіталізація пульпи настає через 6-7 в однокореневих і через 10-14 діб - у багатокореневих зубах.

Девіталізуючий засіб, фіксований на вскритий ріг пульпової камери ізолюють від оточуючих тканин порожнини рота за допомогою накладання герметичної пов’язки з водного дентину.

Помилки та ускладнення.

На етапах ендодонтичного лікування ускладненого карієсу стоматолог може спричинити помилки, які поділяються на наступні групи:

1. На етапі механічної обробки каріозної порожнини та порожнини зуба:

- створення доступу до порожнини зуба через каріозні порожнини, що розташовані на апроксимальних або вестибуло-оральних поверхнях;

- недостатнє розширення або неправильне формування порожнини для доступу до склепіння порожнини зуба;

- неповне усунення склепіння пульпової камери;

- перфорація стінок каріозної порожнини.

2. Під час медикаментної обробки порожнини зуба та застосування девіталізуючих засобів:

- застосування сильнодіючих та висококонцентрованих медикаментних засобів;

- накладання девіталізуючого засобу при наявності кровотечі з рогу пульпової камери;

- порушення дози та експозиції девіталізуючого препарату в залежності від кількості коренів зуба.

3. При накладанні герметичної або пухкої пов’язки:

- накладання пов’язки, що призводить до надмірного тиску на тканини зуба;

- відсутність повної герметизації та випаровування сполук девіталізуючих засобів після закриття зуба тимчасовою пов'язкою.

Контрольні питання поточного матеріалу

1. Дати визначення поняттю „ендодонтія”.

2. Перерахувати основні етапи розкриття порожнини зуба.

3. У чому полягає відмінність розкриття порожнин інтактних і уражених каріозним процесом зубів?

4. Який обертовий інструмент застосовують на етапах доступу до порожнини зуба?

5. Які анатомо-морфологічні ознаки локалізації рогів пульпової камери?

6. Які критерії правильного доступу до кореневого каналу?

7. Дати визначення поняттю „девіталізація” пульпи.

8. Які препарати застосовують для девіталізації пульпи?

9. Яка методика накладання миш’яковистої пасти для девіталізації пульпи зуба.

10. У чому полягає відмінність накладання миш’яковистої пасти в однокореневих і багатокореневих зубах?

11. Які зміни відбуваються у пульпі зуба внаслідок дії миш’яковистої пасти?

12. Який рецептурний склад миш’яковистої пасти?

13. Опишіть, що відбуваються у пульпі зуба внаслідок дії параформальдегідної пасти.

14. У чому полягає відмінність морфологічного стану пульпи після застосування миш’яковистої та параформальдегідної паст?

15. Який рецептурний склад параформальдегідної пасти?

16. Методика накладання параформальдегідної пасти для девіталізації пульпи зуба.

17. Визначити показання до застосування герметичної та пухкої пов’язок.

18. Які помилки та ускладнення можуть виникнути на етапі механічної обробки каріозної порожнини та порожнини зуба?

19. Які помилки та ускладнення можуть виникнути при застосуванні девіталізуючих засобів?

20. Які ускладнення можуть виникнути після застосування герметичної пов’язки при девіталізуючому методі лікування пульпіту?