Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Розрахунок місткості ринку на основі статистики споживання




Читайте также:
  1. Автоматизація комп‘ютерних проектів. Автоматизований розрахунок обміну валют
  2. Багатокритеріальний метод оцінки привабливості ринку
  3. Введение в общую теорию статистики
  4. Вибір та розрахунок кількості транспортного обладнання
  5. Відносна частка ринку
  6. Відносна частка ринку
  7. Відносна частка ринку
  8. Волоконні МКМ на основі алюмінію
  9. ГЛАВА 3. ЭЛЕМЕНТЫ ТЕОРИИ ВЕРОЯТНОСТЕЙ И МАТЕМАТИЧЕСКОЙ СТАТИСТИКИ
  10. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ Й ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СТАТИСТИКИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

 

Розрахунок потенційної місткості ринку (Qр) може бути здійснений за форму­лою:

Qp = ∑nniqipi,

 

де і = 1;

n — кількість спожива­чів кваліфіковано доступ­ного ринку;

q — середня кількість закупівель продукту одним споживачем;

р — середня ціна продукту;

і — група споживачів.

Така формула може бути використана для розрахунку потен­ційної місткості ринку товарів стабільного нееластичного попиту.

Місткість ринку на основі наявності товару. Для визначення реальної місткості ринку країни (Qr) може бу­ти використана формула:

Qr=Р+R-Е+Ф+ Д(-М) – Ео + Фо,

де R. — обсяги виробництва даного товару в країні;

Р — залишки товарних запасів на складах підприємств-ви­робників;

Е — експорт;

Ф — імпорт;

Д(-М) — зменшення (збільшення) запасів товарів;

Ео — непрямий експорт (товар експортується у складі інших товарів);

Фо — непрямий імпорт.

Ця формула застосовується для вивчення можливості продажу товарів. Особливо це має значення для торгівельних підприємств.

Визначення місткості ринку на основі норм споживання таке:

Qр = Н * Чзаг.,

де Н — річні норми споживання на одного жителя;

Чзаг. —загальна чисельність населення.

Або:

Qр = ∑n * Нi * Чi,

де і = 1;

Ні — норма споживання на одного жителя і-ої групи;

Чi — чисельність населення і-ої групи.

Основне завдання фахівця з маркетингу складається у визначенні тих, хто приймає рішення про купівлю товарів (послуг). Рішення приймає особа або група осіб, які мають спільну мету та поділяють між собою ризик, пов’язаний з прийняттям рішення про купівлю. Звичайно виділяють 5 ролей, які виконують люди у процесі прийняття рішення про купівлю:

а) ініціатор купівлі;

б) особи, які здійснюють вплив на прийняття рішення;

в) особа, яка приймає рішення;

г) особа, яка безпосередньо купує товар;

д) користувач товару.

Операції, які здійснюють споживачі:

а) придбання товарів (укладання угоди про купівлю);

б) відмова від купівлі;

в) повернення товарів (рекламації);

г) висловлення наміру купівлі (без укладання угоди).

На кожному з ринків існують групи клієнтів зі схожими характеристиками, які можуть бути зацікавлені в товарах (послугах) конкретного виробника. Такі групи називають сегментами ринку.



Сегментацієюназивають процес розподілу ринку на групи споживачів, які мають схожі характеристики щодо сприйняття комплексу маркетингу (товар, ціна, просування, збут) і можуть бути зацікавлені в придабнні конкретних товарів (послуг).

Сегментація – це творча операція маркетолога. Єдиних вимог її виконання не існує. Необхідно опрацювати варіанти сегментації на основі різних параметрів і відшукати найбільш приближенні до конкретного товару.

Для сегментації споживчого ринку звичайно використовуються признаки: географічні, демографічні, соціально-економічні; психографічні; за “особливістю поведінки”.

Сегментація за географічним принципом. Ринок поділяється на окремі географічні одиниці: держави, області, райони, регіони, мікрорайони, населенні пункти різного розміру та інші сегменти. Наприклад, для продавців одягу має суттєва різниця в теплих або холодних регіонах мешкають їх потенційні споживачі, в містах або в селах. Для продавців комп’ютерів ці признаки в розбіжностях споживачів неістотні.

Сегментація за демографічним принципом. Ринок поділяється на групи на підставі демогарфічних розбіжностей, таких як стать, вік, розмір родини, рівень доходу, рід занять, релігія, національність.



Сім’ї споживачів також можуть поділятися за віком і станом життєвого циклу свого об’єднання.

Сегментація за соціально-еконмоічним принципом. Рівень добробуту, сфера занять істотно впливають на споживання продуктів харчування, одяги, придбання нерухомості, продуктів довгострокового використання.

Сегментація за психографічним принципом. Споживачів розподіляють на групи в залежності від належності до класу, промарку суспільства, типу особистості, образу життя. Типовими групами споживачів за образом життя можуть бути домосіди, лідери, непосіди, традиціоналісти. Типи особистості: холерики, флегматики, меланхоліки, сангвініки, візуали, кінестетики, аудіали.

Сегментація за “особливістю поведінки” дозволяє розділити споживачів у залежності від їх знань, відношень, характеру використання товару, мотивів здійснення купівлі.

Характер використання товару може бути різним. Наприклад, перепродаж, подарунок, інвестиція, побутове використання, створення представницького вигляду. Споживачі розподіляються також на постійних і випадкових користувачів, ступені лояльності до окремих товарів і торгівельних марок, своєму відношенні до новинок продукції (новатори, консерватори, послідовники).

Сегментація ринків інституційних споживачів виконується за допомогою значної частини признаків споживчого ринку (географічні, “особливості поведінки”), але і застосуванням деяких інших: форма власності, особливість технології, прибутковість бізнесу, розмір підприємства.

Після перегляду можливих сегментів ринку, на яких фірма має шанс досягти свої цілі – задовільнення потреб споживачів – підприємство повинно обрати деякі з них, найбільш привабливі для своєї діяльності. Існує 3 варіанти охоплення можливого ринку.



- Недиференційний (масовий) маркетинг. Фірма робить висновки, що не існує суттєвих розбіжностей між споживачів різних сегментів ринку та товар може бути куплений будь-яким споживачем.

- Диференційний маркетинг.У даному випадку фірма вирішує обрати для своєї діяльності декілька сегментів ринку, пов’язаних або не пов’язаних один із одним. Наприклад, виробник розробляє транспортні засоби для пустелі, північних регіонів і тропіків. Для кожного з регіонів розробляється окремий комплекс маркетингу, розробляється свій план маркетингу.

- Концентрований маркетинг. Деякі фірми обирають один або декілька близьких один до одного сегментів і націлюють туди свою діяльність, розробляють єдиний оригінальний для цього ринку комплекс маркетингу.

Вимогами до обраних сегментів ринку слід вважати:

- вони повинні бути істотно великими, ємкість цих сегментів значно перевищували можливість пропозиції товарів (послуг) фірми;

- вони повинні чітко виділятися один від одного, розбіжності груп споживачів зрозумілі;

- вони мають бути доступні для маркетингової діяльності фірми;

- вони повинні бути довгостроковими, існувати на весь час плануємої маркетингової діяльності без істотних змін.

 


Дата добавления: 2015-02-09; просмотров: 9; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты