Тема 8. Використання іонізуючих випромінень в сільському господарстві

8.1. Радіаційна техніка в сільському господарстві 163

8.2. Радіаційно-біологічні технології в рослинництві 165

8.2.1. Передпосівне опромінення насіння сільськогосподарських культур для прискорення проростання, розвитку та підвищення продуктивності рослин

8.2.2. Передсадивне опромінення органів вегетативного розмноження та розсади для прискорення розвитку і підвищення продуктивності рослин

8.2.3. Опромінення насіння і рослин з метою одержання нових сортів

8.2.4. Радіаційна біотехнологія подолання несумісності тканин і стимуляція зрощення при вегетативних щепленнях рослин

8.2.5. Радіаційна біотехнологія запобігання проростанню бульб, коренеплодів і цибулин при зберіганні

8.2.6. Використання іонізуючих випромінень для подовження строків зберігання ягід, фруктів та овочів

8.2.7. Радіаційна консервація продукції рослинництва і

плодівництва

8.2.8. Радіаційні способи боротьби з комахами – шкідниками сільськогосподарських рослин

8.3. Радіаційно-біологічні технології в тваринництві 174

8.3.1. Радіаційне консервування кормів і поліпшення їх якості 174

8.3.2. Радіаційна біотехнологія подовження строків зберігання м’яса і м’ясних продуктів

8.3.3. Радіаційне знезараження деяких видів продукції тваринництва

створеного еталонним джерелом 137Cs через захисні матеріали

Лабораторна робота 2. Визначення потоку β-частинок від еталонного джерела

Лабораторна робота 3. Визначення шару половинного послаблення 195

β-випромінення

Лабораторна робота 4. Робота з приладами індивідуального дозиметричного контролю

Лабораторна робота 5. Вимірювання γ-фону в приміщеннях та на території радіометром СРП-68-01

Лабораторна робота 6. Вимірювання поверхневого забруднення радіометром-дозиметром МКС-04Н

Лабораторна робота 7. Визначення поверхневого забруднення α- та β-

частинками радіометрами КРА-1 та КРБ-1

Лабораторна робота 8. Вимірювання питомої та об’ємної активності β-випромінюючих радіонуклідів на радіометрі

допомогою радіометра РУБ-01-П6

м’язовій тканині сільськогосподарських тварин за допомогою гамма-спектрометру СУГ-1М

3. СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ З ПРОГНОЗУВАННЯ РАДІОНУЦКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА, ТВАРИННИЦТВА ТА ЛІСОКОРИСТУВАННЯ

3.1. Прогнозування забруднення продукції рослинництва 208

3.2. Прогнозуванню вмісту радіонуклідів в продукції тваринництва 213

3.3. Прогнозування можливого радіонуклідного забруднення продукції лісового господарства

3.4. Розрахунок і оцінка еквівалентної дози опромінення внаслідок

надходження радіонуклідів в організм

4. ОРІЄНТОВНІ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ З ПІДГОТОВКИ ДО ВИРІШЕННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Рекомендована література239

ВСТУП

Радіобіологія, або радіаційна біологія, – це наука про дію іонізуючих випромінень на живі організми та їх угруповання.

Основним завданням радіобіології є вивчення закономірностей дії іонізуючих випромінень на живий організм з метою пошуку можливостей щодо керування його реакціями на цей фактор.

Об’єктами радіобіології є рослини і тварини, а також утворювані ними біоценози. Дослідження міграції радіоактивних речовин в об’єктах сільського та лісового господарства з метою мінімізації їх накопичення в продукції рослинництва, тваринництва і лісівництва є основою окремого напряму

радіобіології – радіоекології, або радіаційної екології.

Основна мета вивчення дисципліни “Радіобіологія” в аграрному навчальному закладі є оволодіння теоретичними основами про дію

іонізуючих випромінень на живі організми, формування практичних навичок

з оцінки радіаційної ситуації й розробки практичних заходів щодо ведення сільського і лісового господарства на забруднених радіоактивними речовинами угіддях.

Як результат вивчення радіобіології студент повинен знати: джерела іонізуючих випромінень у навколишньому середовищі, механізми дії

випромінень на живі організми, радіочутливість основних видів сільськогосподарських і лісогосподарських рослин, тварин, принципи

захисту живих організмів від випромінень, шляхи надходження радіоактивних речовин у рослини, організми тварин та людини, прийоми запобігання надходження і накопичення радіоактивних речовин у продукції рослинництва й тваринництва, методологію і технологію ведення окремих

галузей сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на забруднених радіоактивними речовинами територіях; уміти: оцінювати радіаційну обстановку за допомогою дозиметричних приладів різних систем, проводити радіометричну експертизу об’єктів навколишнього середовища та сільськогосподарського виробництва, прогнозувати рівень можливого вмісту

окремих радіонуклідів у рослинах при їх вирощуванні на забруднених угіддях, розробляти прийоми попередження надходження та накопичення

радіонуклідів у продукції рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, лісового господарства тощо.

Для студентів заочної форми навчання виконання трьох модульних завдань з радіобіології та радіоекології є обов’язковим. Модулі 1,2,3 (тестові завдання) – виконуються в період сесії під керівництвом викладача. Перед цим необхідно самостійно вивчити основні розділи і теми курсу

“Радіобіологія та радіоекологія”.

Робота з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінень є потенційно небезпечною. Вона регламентується двома основними нормативно-правовими документами, що мають силу закону:

“Нормами радіаційної безпеки України” (НРБУ-97) та “Основними санітарними правилами протирадіаційного захисту України” (ОСПУ-2001).

У цих документах встановлені радіаційно-гігієнічні регламенти, які включають систему принципів, нормативів у галузі протирадіаційного захисту та правил радіаційної безпеки.

У 1997 р. Національна комісія з радіаційного захисту населення

України (НКРЗУ) ухвалила НРБУ-97. Вони були розроблені з урахуванням останніх рекомендацій Міжнародної комісії з радіаційного захисту (МКРЗ),

публікацій Міжнародного агентства з атомної енергії при ООН (МАГАТЕ),

нормативно-технічних документів та найважливіших наукових розробок вітчизняних і закордонних фахівців, які були видані в 1985-1997 рр.

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) затвердило (17.07.97 р.) і ввело їх у дію з 01.01.98 р.