Домашнє завдання як один із видів позаурочної роботи, його місце у навчальному процесі. Види домашніх завдань.

Домашня робота - це вид позаурочної навчально-пізнавальної діяльності школярів, нерозривно зв'язаної зі змістом процесу навчання, який здійснюється на уроці і є його логічним продовженням.
Цей вид роботи є проміжною ланкою між учінням та самоосвітою дітей і характеризується вищим рівнем самостійності учнів, сприяє її розвитку.
Методика домашньої роботи базується на основі дидактичних принципів: систематичності залучення дітей до домашніх завдань та їх оцінювання, доступності змісту, посильності способів їх виконання, врахуванні вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Дидактичною ціллю домашніх завдань є:
1. розширення і поглиблення засвоєних знань;
2. конкретизація засвоєних знань;
3. Застосування засвоєних знань: за зразком, у подібній і новій ситуації;
4. систематизація засвоєних знань;
5. застосування засвоєних способів діяльності: за зразком, у подібній і новій ситуації.
Способи виконання домашнього завдання: стеження за об'єктами природи, виконання досліду, виконання практичної роботи, робота з підручником, робота з додатковою літературою, робота з засобами наочності.
Домашні завдання поділяються на:
І. За способами організації навчально-пізнавальної діяльності: індивідуальні, групові, фронтальні;
ІІ. За тривалістю виконання: довготривалі і короткотривалі;
ІІІ. За характером пізнавальної діяльності: репродуктивні і творчі.
Обсяг домашніх завдань: 2 кл. - до 1,5 год; 3-4 кл. - до 2 год.
З метою організації усвідомлення способу виконання кожного завдання вчитель використовує різні прийоми:
1) детальне пояснення;
2) план;
3) аналогії;
4) подання або пошук алгоритмів (пам'ятки про спосіб виконання діяльності).
49. Підведення підсумків проведених спостережень.

Спостереження по класах

З раннього дитинства діти зустрічаються з різноманітними явищами і предметами природи. Але оскільки увага і спостережливість у них не розвинені, то вони не розуміють значення природи в житті людини. Це приводить до неправильного розуміння об’єктів природи, іноді зневажливого ставлення. Тому з перших днів перебування дитини у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнати навколишнє середовище, навчити оберігати і любити природу, в доступній форі розкрити складну систему взаємозв’язку предметів і явищ, формувати науковий світогляд, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Цієї мети можна досягти завдяки організації систематичних спостережень.

І клас

З перших днів вчитель повинне організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження в рослинному, тваринному світі та праці людей. Оскільки на спостереження не відводяться окремі години, вчитель планує цю роботу щоденно. На одному з уроків щодня в один і той самий час проводиться бесіда про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар самостійні спостереження залишати без уваги не слід оскільки увага в учнів нестійка.

Діти І кл. перших днів дістають багато вражень, тому перевантажувати їх не слід і спостереження у перші дні організовувати недоцільно. Першокласників залучають до роботи поступово. Для того, щоб виявити ступінь спостережливості у дітей, на одному з уроків вони розповідають про літній відпочинок, про те де відпочивали, що бачили йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все. І тому одним з завдань вчителя – розвинути спостережливість, довільну увагу, навчити не тільки бачити, а й розповідати про бачене.