КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Спостерігай за рослинами восени.
1. Чому восени змінюється колір листя?
2. Чи залежить яскравість осінніх листків від погоди?
3. У яких дерев листки опадають зеленими? Чому? (вільха, бук, горіх).
4. Яка послідовність листопаду різних дерев?
Це сприяє виясненню причинно-наслідкових зв’язків між окремими явищами, встановленню простих закономірностей.
ІІІ кл. Форма календаря та ж. Напрям вітру визначається по фньогеред, дається позначення не тільки основних, а й проміжних сторін горизонт. Йде ускладнення по лінії узагальнення матеріалів можна відмічати і ряд нових атмосферних опадів: грозу, заметіль і т.д.
Щоб ознайомити дітей з планом спостережень за місяць або сезон, можна вивішувати пам’ятку спостережень, в якій намічається програма спостережень.
Пам’ятка для ІІІ кл. (спостерігай погоду).
Як змінюється тривалість дня (зошит коли день-ніч).
Як змінюється положення Сонця над горизонтом.
Спостерігай температуру повітря по термометру, поміть, коли температура повітря = 0. Узнай (по радіо, телебаченню), яка погода в ці дні стоїть в пд. і пн. районах України. Відзнач, коли тепліше - при ясному чи похмуро му небі. Вітри напряму приносять опади, похолодання. Де раніше з’явились перші проталини? Коли наступив льодох.у.?
Аналогічно можна скласти пам’ятки спостережень за рослинами, тваринами, працею людей, за окремими об’єктами (наприклад птахами рання весна).
1.Відзнач час прильоту перших граків.
2.Де знаходяться граки відразу після прильоту?
3.Як ведуть себе галки, ворони, сороки у цей час?
4.Відміть порядок прильоту птахів (жайворонків, шпаків, зябликів, трясогузок, чайок, качок).
5.Запиши назви птахів, слів яких ти почув.
6.Приготуй шпаківню або дуплянку для птахів, яким першим вдалося побачити приліт птахів, появу квітучої мати-й-мачухи, розпускання листочків, поява перших комах.
Для цього проводити гру “Розвідники” хто самий спостережливий у класі.
Обробку і узагальнення результатів спостережень проводять письмово (таблиці, діаграми); їх можна супроводжувати поясненнями вчителя і розповідями учнів.
Ці дві форми тісно пов’язані між собою. Заповнюючи таблиці діти можуть дати словесну характеристику місяця або сезону.
Вся робота повинна бути направлена на встановлення причинно-наслідкових зв’язків і взаємозалежностей.
3.Узагальнення спостережень. Обробка загальнокласного календаря.
В І кл. обробку даних загалькласного календаря лід почати з підведення підсумків за день, потім за 2-3, тиждень, і місяць.
В ІІ кл. зміни в тваринному і рослинному світі діти повинні пов’язувати з змінами в неживій природі (сонце нижче на небосхилі – день коротше, ніч довша, стає холодніше, птахи збираються в зграї, відлітають на пд листя жовтіють і опадають). В ІІ кл. по кожній темі проводяться узагальнюючі уроки. Спочатку слід узагальнювати спостереження за неживою природою. При підведення підсумків спочатку підраховують дні з ясним, похмурим, хмарним небом і температурою повітря вище 0о, визначають яких днів було більше, яка сама найвища і найнижча tо повітря, скільки днів з опадами і без них, на основі даних встановлюють причинно-наслідкові зв’язки. Потрібно охоплювати всі об’єкти спостережень. Але можна підводити підсумки взявши тільки 2 елементи погоди: за сонцем і tо, вітром і tо, погодою і рослинним живим світом. Порівняння і узагальнення повинні займати більшу частину часу в закріпленні одержаних матеріалів спостережень.
В ІІІ кл. спостереження і узагальнення спостережень повинні проводитись на більш високому рівні, використовуючи спостереження за попередні роки, а також весь наочний матеріал. Пов’язаний з спостереженнями за росл. жв. працею людей. При узагальненні матеріалу учні встановлюють закономірності явищ в природі, причинні залежності, зв’язки між живою і неживою природою.
Ефективність роботи по організації спостережень залежить від того, наскільки вони пов’язані з практичними роботами. Щоб успішно провести роботу по узагальненню матеріалу необхідно чітко продумати мету і значення узагальнень: за який період будуть підводитись підсумки, які е були спостереження. Які знання одержать діти на уроках, яких умінь і навиків набудуть в процесі обробки матеріалів і узагальнень, які виховні знання вирішаться на уроці, які будуть використані знання одержані на основі спостережень.
50. Доберіть завдання до письмового виду контролю знань (на прикладі окремої теми)
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА"
Тема № 3. Чому люди хворіють. Твоя аптечка.
1. Де живуть мікроби?
У воді.
У повітрі.
Повсюди на Землі.
2. Чи передається хвороба від хворого до здорової людини?
Не передається ніколи.
Може передаватися під час спілкування.
3. Овочі і фрукти...
можна вживати немитими;
необхідно завжди мити;
інколи можна вживати немитими.
4. В квартирі необхідно...
ходити в змінному взутті;
не перевзуватись, коли прийшов з вулиці;
залежно від ситуації.
5. Чи можна їсти і грати в гру одночасно?
Так, можна.
Ні, не можна.
Можна, коли дуже хочеться.
6. Який предмет належить до предметів особистого користування?
Книга.
Шампунь.
Зубна щітка.
7. Аптечка — це...
зібрані вдома ліки першої допомоги;
маленька аптека;
не знаю.
8. Чи можна тримати в аптечці невідомі ліки?
Ні, не можна.
Так, можна.
Деякі можна.
9. Лікарські рослини - це...
рослини, які треба лікувати;
рослини, які є у лікаря;
рослини, які лікують хвороби.
Тема № 4. Народний календар. Сезонні спостереження протягом року.
Народна мудрість про явища природи, пори року.
1. Що таке "народний календар"?
Календар, складений для народу.
Календар, який склав народ.
Такого календаря не існує..
2. Життя людини...
пов'язане тісно з природою;
не пов'язане з природою;
це залежить від обставин.
3. З якою метою люди спостерігали за природою?
Так вони проводили вільний час.
Щоб передбачати погоду.
Не знаю.
4. З яким календарем об'єднався народний календар?
З церковним.
З рослинним.
З сонячним.
5. Продовжіть народну прикмету: "Тепле Різдво - на..."
теплу весну;
холодну весну;
дощову весну.
6. Продовжіть народну прикмету: "Яка Покрова, така й ..."
зима;
весна;
осінь.
7. Народна мудрість — це...
розумні люди;
правильні вчинки людей;
звичаї, прислів'я, приказки, прикмети.
8. Чи можна забувати звичаї свого народу?
Так, можна.
Ні, не можна.
Це залежить від людини.
9. Яке свято відзначаємо восени?
День матері.
Свято Хліба.
Зелені свята.
10. Яке свято відзначаємо взимку?
Вербна неділя.
Свято Миколая.
Покрова.
11. Яке свято відзначають навесні?
Великдень.
Коляда.
Свято Маковія.
12. Напишіть назву свого улюбленого свята.
Тема № 5. Природа навколо нас. Взаємозв'язки в природі. Ланцюжки живлення.
1. Природа - це...
все, що зроблено руками людини;
все, що нас оточує;
все, що нас оточує, не враховуючи речей, зроблених руками людини.
2. Що належить до природи?
Книга.
Комп'ютер.
Сонце.
3. Що не належить до природи?
Зорі.
Рослини.
Будинки.
4. Природа поділяється на...
світлу і темну;
велику і малу;
неживу і живу.
5. Сонце, Місяць, Земля, вода —...
це жива природа;
нежива природа;
не належать до природи.
6. Людина, рослини, тварини —,..
це жива природа;
нежива природа;
не належать до природи.
7. Чи може існувати жива природа без неживої?
Так, може.
Ні, не може.
Це залежить від обставин.
8. Чи існує зв'язок між рослинами і тваринами?
Вони існують незалежно один від одного.
Вони не можуть існувати один без одного.
Не знаю.
9. Як пов'язана лисиця з пшеницею?
Лисиця живиться нею.
Лисиця живиться мишею, а миша — пшеницею.
Вони не пов'язані.
10. Напишіть ланцюжки живлення, які знаєте.
Тема № 6. Природа навколо нас. У природі все взаємопов'язане. Ланцюжки живлення.
1. Природа - це ...
все, що нас оточує;
речі, зроблені руками людини;
все, що нас оточує, крім того, що зроблено руками людини.
2. До живої природи належать...
сонце, вода;
рослини, тварини;
книги, одяг.
3. До неживої природи належать...
зорі, повітря;
людина;
будинок.
4. Продовжіть ряд: "Лампа, стіл, магазин, чоботи..."
дерево;
дівчинка;
пенал.
5. Продовжіть ланцюжок живлення: "Зерно – миша -…."
заєць;
лисиця;
людина.
6. Комп'ютер — це...
жива природа;
нежива природа;
предмет, зроблений руками людини.
7. Озеро — це...
нежива природа;
жива природа;
не належить до природи.
8. Чим живе відрізняється від неживого?
Рухається.
Розмовляє.
Дихає.
9. Який ланцюжок живлення правильний?
Попелиця — капуста — сонечко.
Капуста — попелиця - сонечко.
Сонечко — попелиця - журавель.
Тема № 7. Сонце - джерело світла. Тінь. Властивості світла. Пори року.
Як термометр показує тепло -холодно.
1. Сонце - це...
планета;
холодна зірка;
розжарена зірка.
2. Сонце дає всьому живому...
вогонь;
повітря;
тепло і світло.
3. Планета Земля за розміром...
менша від Сонця;
більша від Сонця;
вони мають однаковий розмір.
4. Чому Сонце нам здається маленьким?
Тому що воно таке маленьке і є.
Тому що до нього дуже велика відстань.
Тому що ми його бачимо не все.
5. Тінь — це...
світлий відбиток предмета, освітленого Сонцем;
темний відбиток предмета, освітленого Сонцем;
місце, де немає Сонця.
6. Сонце повітря...
нагріває;
охолоджує;
збагачує киснем.
7. Яким приладом вимірюють температуру повітря?
Секундоміром.
Метрономом.
Термометром.
8. Термометр показує "тепло", коли стовпчик його ...
піднімається вище "0";
стоїть на "0";
опускається нижче "0".
9. Чи може рослина жити без світла і тепла?
Так, може.
Це залежить від рослини.
Ні, не може.
10. Чи зміниться щось на Землі, якщо Сонце зникне?
Це не вплине на життя на Землі.
Життя на Землі зникне.
Загине лише частина живої природи, а деякі види рослин і тварин залишаться жити.
11. Скільки пір року існує в Україні?
2.
2.
4.
12. Напишіть пори року, як вони змінюють одна одну.
Тема № 8. У царстві рослин.
1. Чим всі рослини схожі між собою?
Своїми розмірами.
Своїми органами.
Своїм кольором.
2. На місці якого органу утворюється плід?
На місці квітки.
На місці кореня.
На місці листків.
3. Де достигає насіння?
В корені.
В стеблі.
В плоді.
4. На які групи поділяються всі рослини?
Дерева, кущі, трави.
Дерева, кущі, квіти.
Такого поділу не існує.
5. Який стовбур у дерев?
Тонкий, соковитий.
Товстий, дерев'янистий.
Тонкий, дерев'янистий.
6. Кущ має...
декілька дерев'янистих стебел;
один міцний стовбур;
це залежить від куща.
7. Який орган утримує рослину у ґрунті?
Листя.
Корінь.
Плоди.
8. Для чого рослині плоди з насінним?
Щоб дихати.
Щоб живитися.
Щоб розмножуватися.
9. У плоду є...
завжди 1 насінина;
завжди багато насінин;
це залежить від рослини.
10. Запишіть назви одного дерева, одного куща, однієї трав'янистої рослини.
11. Чи може існувати природа без рослин?
Так, може.
Ні, не може.
Не знаю.
12. Намалюйте рослину і підпишіть назви її органів.
51). Складіть запитання для усного контролю знань (на прикладі окремої теми)
Тема: Тварина - частина живої природи
Фронтальне опитування.
- Яку тему ми почали вивчати ?
- Доведіть, що тварини належать до живої природи ?
- Які особливості є у тварин ?
- Навіщо тварини необхідні у природі ?
- Чим живляться тварини ?
- Як люди використовують тварин ? (Вчитель звертається до таблиці).
2. Тестові завдання за темою „ Тварина - частина живої природи".
ВАРІАНТ
1 Метелик, сорока, собака - живі організми, тому що
2 Тварини живляться....................................
3 Де живуть ці тварини ?
Морський окунь, верблюд, ведмідь, лисиця, сом, тигр, камбала, карась.
| Море | Річка | Ліси | Пустеля |
2 ВАРІАНТ
1. Тварини - живі організми, тому що..................................................
2. Люди розрізняють тварин за............................................
3. Наведи приклади тварин, які живуть у певній місцевості. Запиши у таблицю.
| Море | Річка | Ліси | Пустеля |
52. Нестандартні форми організації вивчення природознавства. Використання інтерактивних методів на уроках та в позакласній роботі.
• бінарні уроки;
• інтегровані (міжпредметні) уроки;
• уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок-засідання, урок - круглий стіл, урок-конгрес, урок-практикум, урок - прес-конференція, урок - проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст);
• уроки-дослідження (урок-знайомство, урок - панорама ідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок "Слідство ведуть знатоки", урок "Що? Де? Коли?");
• уроки-звіти (урок-аукціон, урок-залік, урок-захист, урок-інтерв’ю, урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композиція, урок-концерт, урок - огляд знань, урок-презентація, урок-ярмарок);
• уроки-змагання (урок - брейнг-ринг, урок-вікторина, урок-КВД - конкурс винахідливих та допитливих, урок-КВК - конкурс веселих та кмітливих, урок-конкурс, урок - мозкова атака, урок-турнір);
• уроки-мандрівки (урок-екскурс, урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож);
• уроки - сюжетні замальовки (урок-віночок, урок-вечорниці, урок-драматизація, урок-казка, урок - картинна галерея, урок-ранок, урок-спектакль, урок-фестиваль, урок - усний журнал).
• уроки-екскурсії;
ü Нетрадиційні уроки більше подобаються учням, ніж звичайні буденні заняття з установленою структурою й режимом роботи, тому практикувати такі уроки доцільно кожному вчителю, однак перетворювати їх на панацею небажано. До інших, нестандартних, форм організації навчального процесу в межах класно-урочної системи деякі вчені відносять:
• практикуми;
• лабораторні заняття;
• навчальні екскурсії на природу, в музей, на виставку, підприємство тощо.
• індивідуальні чи групові додаткові заняття за окремими навчальними темами або питаннями;
• факультативи;
• предметні гуртки тощо.
Сутність і види інтерактивних методів навчання.
Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.
Групові методи:
Робота в парах.
Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.
Фронтальні методи:
Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".
Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"
Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").
Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).
56. Розкрийте методику вивчення теми « Південний берег Криму»
Південний берег Криму.
(Дана вправа проводиться на етапі вивчення нового матеріалу.) Вчитель: Сьогодні на уроціми продовжимо вивчати природу рідного краю, познайомимося ще з однієї природною зоною України. Це Південний берег Криму.
Поділіться на групи по 4-5 чоловік. Займіть зазначені місця за партами. Кожній групі я видам експертний листок із записаними на ньому запитаннями. Читати ви будете один і той же текст „Південний берег Криму", але особливу увагу зверніть на матеріал, що містить відповідь на поставлені перед вами запитання. Для кращого запам'ятовування можете робити деякі помітки.
Учні отримують такі завдання:
1 група: Що незвичайного можна спостерігати в природі Південного берега Криму?
2 група: Опишіть кліматичні умови даної зони. Поясніть їх причину.
3 груда: Установіть причинно-наслідкові зв'язки. Особливість рослинного світу в залежності від природних умов зони.
4 група: Своєрідність тваринного світу Криму.
5 група: Праця людей.
Після читання тексту, учні відтворюють його зміст. В обговоренні доповнення можуть робити учні різних груп.
57.Скласти план проведення екскурсій до осіннього лісу.
Проект «Екскурсія до лісу восени»
«Я і Україна» 3 клас
Дидактична мета: поглибити знання учнів про красу осінньої природи; формувати вміння висовувати, аргументувати і захищати свої ідеї; розвивати творчу уяву,фантазію учнів, уміння спостерігати,порівнювати; виховувати значущі загальнолюдські цінності; пробуджувати захоплення силою і красою природи.
Проблемне питання: «Як зберегти красу природи?»
Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |