Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Контроль виконання вогневих завдань.




Читайте также:
  1. II семестр – срок сдачи контрольных работ до 1 апреля текущего учебного года.
  2. II часть контрольного задания
  3. II. Контроль прибутковості.
  4. III. КОНТРОЛЬНЫЕ ЗАДАНИЯ.
  5. III. Тестовый контроль знаний
  6. IV-1. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ ДОМАШНЕЙ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ №1.
  7. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  8. VI. Правила добычи (вылова) водных биоресурсов в научно-исследовательских и контрольных, а также учебных целях
  9. Административно-общественный контроль в системе управления охраной труда
  10. Алгоритм виконання часткового технологічного процесу

Контроль виконання вогневих завдань включає: контроль готовності до виконання вогневих завдань; контроль стрільби на поразку.

Контроль готовності до виконання вогневих завдань складається: з перевірки знань підлеглими вогневих завдань і порядку їх виконання; з перевірки правильності визначення установок для стрільби на поразку і призначення способу обстрілу цілі.

Контроль стрільби на поразку складається: з контролю своєчасного відкриття (перенесення, припинення) вогню і закінчення стрільби по цілі; з коректування вогню під час стрільби на поразку; з контролю витрати призначеної кількості снарядів; з визначення результатів стрільби на поразку.

Контроль своєчасності підготовки, відкриття (перенесення) вогню та закінчення стрільби по цілі, а також витрати снарядів здійснюється на основі доповідей.

Командири підрозділів під час виконання вогневих завдань доповідають: про виконання отриманих команд, наприклад:«"Буг" по цілі 310-й готовий»;

« "Ворскла" по сигналу "Сніг" готова»; « "Сула" по "Марс-5" готова»; про відкриття (перенесення) вогню, наприклад: « "Дунай" по цілі 221-й вогонь відкрив»;про закінчення стрільби та витрату снарядів, наприклад: « "Дунай" по цілі 221-й стрільбу закінчив. Витрата 144»;

Під час коректування вогню командир (начальник штабу) дивізіону і командир батареї командують: коректуру дальності в метрах, наприклад: «Дальність менше 200» - або в поділках кутоміра, наприклад:«Приціл менше З»; коректуру напрямку в поділках кутоміра, наприклад: :«Лівіше 0-15». Замість коректури у команді можуть бути вказані відхилення розривів (центру розривів) від цілі або їх полярні координати, наприклад:«Розрив. Вправо 30. Недоліт 200» або «Батарейний: по розриву 43-40, 1850, повітряний плюс 0-20»;

Контроль стрільби на поразку.

1. Поставити завдання начальнику розвідки (КВУ) на організацію визначення відхилень розривів від цілей, спостереження за їх діями і на оцінку результатів вогню по цілях

2. Відшукати цілі на місцевості (якщо потрібно).

3. Прийняти доповіді командирів батарей (СОБ) про відкриття вогню і доповісти про це командиру механізованого підрозділу (частини) та старшому артилерійському начальнику.



4. Особисто спостерігати стрільбу по цілях і визначати відхилення розривів. Прийняти доповідь начальника розвідки (КВУ) про відхилення розривів від цілі і співставити їх з своїми спостереженнями.

5. Подати команду для введення коректур або передати дані по розривам командирам підрозділів (які не можуть самі їх визначити).

6. При отримаю доповіді про поразку цілі або про її вихід із зони обстрілу - подати команду на припинення вогню.

7. Прийняти доповіді:

− від командирів підрозділів і начальника штабу (СОБ) про припинення вогню та витрату боєприпасів;

− від начальника розвідки (КВУ) про результати вогню.

8. Доповісти командиру механізованого підрозділу (частини) та старшому артилерійському начальнику про припинення стрільби, витраті снарядів та результатах вогню.

 

3. ПОРАЗКА ЦІЛЕЙ ПРИ ВИКОНАННІ ВОГНЕВИХ ЗАВДАНЬ В РІЗНИХ УМОВАХ БОЮ.

Види вогню батареї :

Під час вогневої поразки противника артилерійські підрозділи самостійно застосовують таківиди вогню: дивізіон ( батарея у складі дивізіону) - зосереджений вогонь (3В), одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ) і одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ); батарея, взвод або гармата (міномет, установка ПТКР) - вогонь по окремій цілі.



Крім того, дивізіон (батарея у складі дивізіону) може брати участь у зосередженому і загороджувальному вогню артилерійської групи, масованому вогню "(МВ) артилерії з'єднання, в рухомій вогневій зоні (РВЗ), вогневому валу (ВВ) і послідовному зосередженні вогню (ПЗВ).

Загороджувальний вогонь готують, як правило, завчасно на ймовірних напрямках атак /контратак/ супротивника. Загороджувальний вогонь готують на однім /одинарний нерухомий загороджувальний вогонь/ або на декілька /глибокий нерухомий ЗО, одинарний або подвійний рухливий ЗО/ рубежах, що призначають на що спостерігаються з, наземних спостережних пунктів ділянках місцевості.

Ширину батарейної ділянки НЗВ призначають із розрахунку не більш 50 м на гармату, а РЗВ - не більш 25 м на гармату.

Установки для стрільби визначають засобом повної підготовки, переносом вогню від репера і по можливості перевіряють пострілами основних гармат.

Стрільбу по рубежах загороджувального вогню ведуть швидким вогнем на одній установці прицілу і кутоміра. Фронтальний загороджувальний вогонь батареї ведуть на обчисленої по центрі батарейної ділянки установці прицілу і кутоміра з віялом по ширині батарейної ділянки.

Нерухомий загороджувальний вогонь застосовують для відбитка атаки /контратаки/ піхоти і танків супротивника безпосередньо на передній край наших військ, для прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків, брешей і рубежів розгортання для контратаки.

Для ведення НЗВ залучаються гармати і міномети всіх калібрів. Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400 м від своїх військ. Їм привласнюють умовні найменування по назвах листяних дерев, наприклад "Клен", "Береза" і ін.



Вогонь відчиняють у момент підходу піхоти і танків до рубежу НЗВ і ведуть доти, поки піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку /контратаку/. Якщо піхота супротивника залягла, її уражають серіями швидкого вогню по 2-4 снаряда на гармату до виконання вогневої задачі.

Рухливий загороджувальний вогонь застосовують для відбитка атаки /контратаки/ танків, БМП, БТР супротивника і готують на декількох рубежах, розташованих на шляху їхній прямування. Для ведення РЗВ залучають артилерію 100 мм і крупніше.

Перший /дальній/ рубіж РЗВ призначають на очікуваному рубежі розгортання супротивника в бойовий порядок на видаленні 1000-2000 м від передового краю . Відстань між рубежами РЗВ в залежності від швидкості прямування супротивника й умов спостереження може скласти 400-600 м, а видалення найближчого рубежу РЗВ від своїх військ - 300-400 м.

Рубежам на кожному танконебезпечному напрямку привласнюють загальне найменування по назвах хижих дичій, наприклад, "Вовк", "Тигр", а кожному рубежу, починаючи з дальнього - свій порядковий номер, наприклад "тигр-1","тигр-2" і т.д.

При відхиленні напрямки атаки /контратаки/ танків, БМП, БТР від підготовлених рубежів РЗВ вводять необхідні коректури, загальні для всіх батарей дивізіону.

Стрільбу ведуть:

- по танках - осколково-фугасними снарядами з ударним підривником при установці на фугасну й осколкову дію /приблизно в рівній кількості/;

- по БМП і БТР - снарядами з радіопідривником, дистанційним підривником і ударним підривником при установці на осколкову дію.

Послідовне зосередження вогню /ПЗВ/ - зосереджений вогонь по цілям перед фронтом і на флангах своїх військ, що атакують, що послідовно переноситься із рубежу на рубіж у міру їх просування.

ПЗВ є одним із методів артилерійської підтримки атаки і застосовується при прориві підготовленої або поспішно зайнятої оборони, що складає з окремих оборонних позицій, у тому числі і протитанкових.

Цілі, призначені для ПЗВ і, що знаходяться приблизно на однаковому видаленні від переднього краю оборони супротивника, об'єднують у рубежі, відстань між який можуть бути 300-600 м.

Рубежам ПЗВ привласнюють номера, починаючи з ближнього, і умовні найменування по назвах хижих дичій, наприклад: "Лев" (перший рубіж), "Тигр" (другий рубіж), "Вовк" (третій рубіж) і ін.

Цілі на рубежах ПЗВ нумерують (у смузі з'єднання) тризначними номерами, перша цифра яких позначає номер рубежу, а друга і третя - номер цілі на рубежі (ліворуч).

На рубежі ПЗВ дивізіону призначають для поразки 2-3 окремі цілі або одну групову ціль розмірами не більш 6 га (калібр до 100 мм включно) і не більш 9 га - калібр понад 100 мм.

Батарея веде вогонь у складі дивізіону або самостійно. При самостійному веденні вогню батареї призначають ціль, розміри якої не повинні перевищувати 3 га.(Калібр понад 100-мм).

Снаряди і підривники для ведення ПЗВ призначають відповідно до загальних рекомендацій.

Витрата снарядів призначають рівним:

- для калібру 122-мм - 4 сн/га/хв.

- для калібру 152 мм - 3 сн/га/хв.

Стрільбу по цілям на першому рубежі ПЗВ ведуть методичним вогнем із темпом, встановленим у період останнього вогневого нальоту артилерійської підготовки; на інших рубежах стрільбу починають залпом і продовжують методичним вогнем установленого темпу.

Якщо після закінчення запланованого часу ведення вогню по цілям на даному рубежі,якщо команда /сигнал/ для переносу вогню на черговий рубіж ПЗВ не пішла, продовжують методичний вогонь на останніх установках для стрільби до одержання команди (сигналу).

Вогневим валом (Вгв) називається суцільна вогнева завіса перед фронтом своїх військ, що атакують, яка послідовно переноситься з рубежу на рубіж у міру їхнього просування.

Вв є одним із методів артилерійської підтримки атаки мотострілкових (танкових) підрозділів і застосовується при прориві завчасно підготовленої і розвитої в інженерному відношенні оборони супротивника, що складає із суцільних траншей, рясно насиченої вогневими засобами, недостатньо повно і точно розкритої, а також коли є достатня кількість своєї артилерії і боєприпасів. Уявити (викреслити) тим, кого навчають, і пояснити схему рубежів і ділянок вогневого вала.

Для ведення Вв призначають основні і проміжні рубежі. Основні рубежі призначають через 300-600 м один від іншого, а проміжні - між основними через 150-200 м. Перший рубіж Вв призначають, як правило, по передньому краї супротивника. Основним рубежам Вг привласнюють номера, починаючи з ближнього й умовне найменування по назвах хижих дичій ("Барс", "Лиса" і т.д.).

Проміжні рубежі нумерують окремо від основних, починаючи з ближнього й іменують: 1-й проміжний, 2-й проміжний і т.д.

На рубежі вогневого вала дивізіону призначають одну ділянку. Дивізіонні ділянки на основних рубежах нумерують (у смузі з'єднання) тризначними номерками, перша цифра яких позначає номер основного рубежу, а друга і третя - номер ділянки на рубежі (ліворуч).

Дивізіонна ділянка Вв поділяють на батарейні ділянки. Ширину дивізіонної (батарейної) ділянки визначають із розрахунку, щоб на одну гармату припадало не більш:

- 15 м - для гармат калібру до 100 мм включно і мінометів;

- 25 м - для гармат калібру крупніше 100 мм.

Дивізіон може залучатися до ведення вогню по всіх основних і проміжних рубежах або тільки по основних рубежах Вв.

Установки для стрільби по ділянках на, основних рубежах Вв визначають по загальних правилах, а по проміжних рубежах - інтерполяцією установок по двох суміжних основних рубежах.

Стрільбу по ділянках вогневого вала батареї ведуть на одній установці прицілу й однієї установці кутоміра з віялом по ширині батарейної ділянки. Стрільбу починають залпом і продовжують методичним вогнем установленого темпу.

По основних рубежах вогонь ведуть до команди (сигналу) на перенос вогню. Якщо після закінчення запланованого часу ведення вогню по основному рубежі команди (сигналу) на перенос вогню не пішло, продовжують методичний вогонь установленого темпу до одержання команди (сигналу). По проміжних рубежах вогонь ведуть протягом планованого часу (2-3 хв.), вогонь із проміжних рубежів переносять по командах командирів (старших офіцерів) батарей.

При веденні вогневого вала стрільбу ведуть осколково-фугасними снарядами з ударним підривником при установці на осколкову дію.

Рухливу вогневу зону (РВгЗ) застосовують у тому випадку, якщо оборона супротивника насичена протитанковими засобами, у той же час, є достатня кількість артилерії і боєприпасів.

Рухлива вогнева зона створюється веденням вогню одночасно на трех - пяти рубежах. Рубежі в РВгЗ призначають через 150-200 м один від іншого й об'єднують у групи по числу груп артилерії. Кожній із груп рубежів привласнюють номер починаючи з ближньої й умовне найменування по назвах хижих дичій, наприклад "Лев" (перша група рубежів), “Тигр" (друга група рубежів) і ін. Рубежі в групах також нумерують, починаючи з ближнього, наприклад "лев-1", "лев-2", "лев-3".

Дивізіону на рубежі РВгЗ, по якому він веде вогонь, призначають ділянку, рівний фронту наступу батальйону на ділянці прориву

Дивізіонні ділянки нумерують (у смузі з'єднання) тризначними номерами, перша цифра яких позначає номер групи рубежів, друга - номер рубежу в групі, а третя - номер дивізіонної ділянки на рубежі (ліворуч).

Дивізіонні ділянки РВгЗ поділяють на батарейні по числу батарей у дивізіоні.

При веденні РВгЗ застосовують осколково-фугасні снаряди з ударним підривником при установці на осколкову дію, касетні снаряди, снаряди з радіопідривником і снаряди з дистанційним підривником (трубкою).

Витрата снарядів у 1 хвилину по рубежах РВгЗ:

 

Калібр Атака у комбінованому бойовому порядку Атака в броньованому бойовому порядку
ОФ, ОФ підвищеної могутності, ОФ з радіопідривником Ш1, Ш2 ОФ, ОФ підвищеної могутності, ОФ з радіопідривником Ш1, Ш2
1,5
1,5 1,5

Стрільбу по ділянках і рубежам РВгЗ батареї ведуть на одній установці прицілу й однієї установці кутоміра з віялом по ширині батарейної ділянки. Починають стрільбу залпом і продовжують методичним вогнем, установленого темпу дивізіони першої групи, артилерії до одержання команди (сигналу) на перенос вогню на черговий призначений для ведення вогню рубіж.

3.1 Сутність стрільби з закритої вогневої позиції (ВП). Категорія розривів. Правила і прийоми спостереження розривів.

Наведення гармат по напрямку в ході стрільби здійснюють візуванням панорами в точку наводки при кутомірі, обмірюваному на значення коректури. Коректура, як і доворот від основного напрямку, враховується зі знаком "плюс", якщо потрібно змінити напрямок осі каналу ствола праворуч, і зі знаків "мінус", якщо ліворуч. При стрільбі з закритої ВП коректування вогню здійснюють на основі оцінки відхилення розривів від цілі з КСП.

Командир артилерійського підрозділу, що виконує вогневу задачу, зобов'язаний організувати надійне визначення відхилень розривів снарядів від цілі, залучаючи для цього відділення розвідки і прилади спостереження.

Вертикальна наводка полягає в наданні осі каналу ствола необхідного куту підвищення в площині стрільби за допомогою механізмів кутів прицілювання і рівня.

Введення коректур дальності здійснюють зміною установки прицілу і рівня.

Відхилення розривів снарядів від цілі визначаються по дальності, напрямку і по висоті при повітряних розривах.

Відхилення розриву від цілі в залежності від способу пристрілювання визначають:

- по дальності - у метрах або як переліт /знак розриву "+"/, або недоліт /знак розриву "-"/;

- по напрямку - у поділках кутоміра.

Відхилення розривів снарядів від цілі командир зобов'язаний визначати особисто в ході всієї стрільби незалежно від того, хто з особового складу підрозділу залучається і які для цього використовуються прилади.

Перший розрив рекомендується спостерігати неозброєним оком. примітити місце розриву, а потім за допомогою приладу визначити відхилення його від цілі. Відхилення розриву визначають по хмарі розриву в момент його появи і по місцю падіння осколків при стрільбі на рикошетах або снарядами з дистанційним підривником і радіо підривником.

При бічному вітрі по лінії спостереження можна, спостерігаючи прямування хмари, оцінити відхилення розриву по дальності.

Результати спостереження розривів записують і при необхідності доповідають у такому порядку:

- при спостереженні наземних розривів:

Л17"+" /"Вліво 17.плюс"/ або

"Л17+200" /"Вліво17, переліт 200"/;

- при стрільбі на рикошетах:

П4Пв - /"Вправо 4,. повітряний, мінус"/,

Л5Нз+/"Вліво5, наземний, плюс"/;

- при дистанційній стрільбі:

Л5Пв10+/"Вліво 8, повітряний 10, плюс/.

Непомічені розриву позначають знаком "?", влучення в ціль "Ц", а снаряди , що не розірвалися , знаком "HP".

При стрільбі батареєюабо взводом по широкій цілі визначають відхилення . центру віяла розривів від центру цілі, фронт віяла, а по дальності - співвідношення перельотів щодо ближньої /дальньої/ межа цілі або відхилення центру групи розривів від центру цілі в метрах, наприклад: П10, пр+ ф 0-40 /"праворуч 10, переваження перельотів фронт 0-40"/.

 

3.2 Вибір снаряда, заряду, установки підривника і виду траєкторії для поразки різноманітних цілей

Заряд і вид траєкторії вибирають:

- з урахуванням дальності стрільби;

- виду снаряда;

- типу й установки підривника;

- характеру цілі і її положення на місцевості з таким розрахунком, щоб забезпечувалася найбільша вражаюча дія снаряда по цілі і був запас дальності, необхідний для завершення пристрілювання або переносу вогню без зміни заряду. (Див. у ТС Д-30 розділу "Таблиця для вибору заряду при навісній стрільбі").

Рекомендації по призначенню снаряда, заряду і підривника

 

Характер цілі Снаряд Заряд підривник
1 Арт. батареї гармат що буксируються, розташованих відкрито й у відкритих окопах; ОФ найм. оск.
з ДП/ДТ/ найб.
з РП будь-який
1 Арт. батареї гармат що буксируються, розташованих укрито й в укритих окопах; ОФ найм фугасн. /оск.
2. Арт. батареї самохідних гармат, розташованих відкрито ОФ найб. оск.
з ДП найб.
з РП будь-який
ОФ найм. фугасн. /уповільнений/
3. Відкрито розташована ЖС і ВЗ ОФ найм. оск.
  для рикош. уповільнений
з ДП/ДТ/ найб.
з РП будь-який
4. Укрита ЖС і ВЗ на поспішно зайнятих позиціях ОФ найм. оск.
  для рикош. уповільнений
з ДП/ДТ/ найб.
5. Укрита ЖС і ВЗ на завчасно підготовлених позиціях ОФ   оск.і фугасн. уповільнений
6. Радіоелектронні засоби   ОФ найм. оск.
з ДП найб.
з РП будь-який
7. Руйнування напольних /вертикальних/ стінок оборонних споруджень ОФ найб. оск. і фугасн уповільнений
8. Руйнування окопів, траншей ОФ найм. оск. і фугасн уповільнений

При настильній і навісній стрільбі найбільший або близький до нього заряд призначають при поразці відкрито розташованих цілей /танків, БМП, БТР, самохідних гармат/, а також при веденні вогню снарядами з дистанційним підривником /трубкою/ і радиопідривником. У інших випадках призначають найменший заряд.

При стрільбі по не спостережним цілям снаряд з дистанційним підривником і осколково-фугасний снаряд з установкою підривника на уповільнену дію не застосовують.

3.3 Задача і види пристрілювання. Коефіцієнт видалення, крок кутоміра, їх призначення, розрахунок і правила застосування.

Пристрілювання цілі є найбільш точним засобом визначення установок для стрільби на поразку. Його застосовують при поразці маломаневрених цілей і коли раптовість відкриття вогню не має вирішального значення.

Пристрілювання ведуть за виміряними відхиленнями або із спостереженням за знаками розривів.

За виміряними відхиленнями пристрілювання проводять за допомогою далекоміра, спряженого спостереження, секундоміра, радіолокаційної станції, підрозділу звукової розвідки вертольота.

У ході пристрілювання одночасно пристрілюють напрямок і дальність .

Рисунок 3.1 - сутність пристрілювання.

На малюнку показано що під час пристрілювання з КСП вимірюється дальність до цілі Дцк та дирекційний кут на неї αцк, а при появі розриву дальність до нього Дрк та дирекційний кут αрк по цим величинам розраховують відхилення розриву від цілі по дальності d та по напрямку α для КСП :

α= αрк - αцк d= Дрк - Дцк

 

Потім визначають(розраховують)коректури для ВП , після чого в залежності від одержаного значення відхилення розриву від цілі повторюють постріл ,або переходять до стрільби на поразку

3.3.1 Визначення коректур дальності і напрямку при пристрілюванні

 
 

 

 

Рисунок 3.2 - порядок визначення коректури в напрямок і дальність при ПЗ менше

5-00

формули для визначення коректур в дальності та напрямку будуть мати такими

  (1.1) (1.2)

при невеликих відхиленнях та поправці на зміщення менше 5-00 приймають:

сosα=1 сos ПЗ=1 sin ПЗ=0

1000sinПЗ=ПЗ

  (1.1)

3.3.2 Коефіцієнт віддалення , його призначення і розрахунок.

Ц
Дальність від спостережного пункту до цілі Дк звичайно не дорівнює дальності від вогневої позиції до цілі Дц, унаслідок чого обмірюване зі спостережного пункту бічне відхилення розриву від цілі α не буде дорівнює коректурі напрямку β для вогневої позиції (мал.). У тому випадку, коли спостережний пункт знаходиться перед вогневої позиції, кут β менше кута α, а коли спостережний пункт знаходиться позад вогневої позиції, кут β більше кута α.

На мал. видно, що при поправці на зміщення (ПЗ) менш 5-00

ЦР = а х 0,001Дк (по формулі тисячної)

Дцт =β 0,001 Д, (по формулі тисячної) відкіля β = α Дк/ДТЦ. Співвідношення Дк/ДТЦ називають коэфіциентом віддалення Кв .Його розраховують , як десяткову дріб і обчислюють із точності до 0,1.

Округлення коефіцієнта видалення до 0,1 може приводити до помилок коректур напрямку, що не перевищує 0,05 α. Значні помилки коректур через округлення коефіцієнта видалення можливі тільки при великих відхиленнях розривів, тобто на початку пристрілювання. Після першої коректури розрив буде наближений до цілі і помилками наступних коректур можна зневажити.

 

 

Рисунок 3.3 - визначення коенфіцієнта віддалення

 

 

Для визначення коректури напрямку, спостереження обмірюване із спостереженого пункта множать на коефіцієнт видалення Кв. Знак коректури β протилежний знаку відхилення а.

Приклад: Дк =2800 м, ДТЦ= 4100 м, Кв= 2800/4100 =0,7. Бічне відхилення розриву від цілі, обмірюване зі спостережного пункту, дорівнює вправо 0-50 (позначають П50). Коректура напрямку β = -0-50Х 0,7= - 0-35 (лівіше 0-35).

 

3.3.3 Крок кутоміра, його вивід та призначення

Якщо спостережний пункт зміщений у площині стрільби і розрив Р отриманий на лінії спостереження, то при введенні коректури дальності наступний розрив відбудеться не на лінії спостереження (точка Л) і може взагалі не дати спостереження по дальності.

 

Щоб при зміні дальності розриви відбувалися на лінії спостереження, необхідно коректури дальності щораз супроводжувати відповідними коректурами напрямку, для визначення яких використовують крок кутоміра (позначають Кк).

Рисунок 3.4 – Визначення кроку кутоміра

З рис.3.4 видно, що крок кутоміра Кк = (1.1)

(з формули тисячної з трикутника ОАЦ)

Через того що величина Кк звичайно мала, можна прийняти, що кут АРЦ дорівнює поправці на зміщення ПЗ. Тоді при ПЗ <5-00

ЦА = ∆Д х tg ПЗ , або приблизно = ∆Д х0,001 ПЗ (з трикутника АРЦ згідно якостей прямокутного трикутника).

Підставляючи у формулу (1.1) значення ЦАі з огляду на, що зручно цей коефіцієнт (Кк) розраховувати на зміну дальності на 100м ( тобто ∆Д=100 м) , одержують:

Кк = =

Крок кутоміра зручніше розраховувати по формулі

Кк =

Для визначення коректури напрямку одну соту коректури дальності множать на крок кутоміра.

 


Округлення кроку кутоміра до 0-01 може дати помилки коректур напрямку, що не перевищують 0,005 ∆Д. Звисне, що навіть при дуже великих коректурах дальності помилки коректур напрямку через округлення кроку кутоміра малі і ними можна зневажити.

 

На малюнку видно, що при збільшенні дальності стрільби доворот на крок кутоміра треба брати у бік вогневої позиції, а при зменшенні – у бік спостережного пункту ( тобто, якщо вогнева позиція праворуч від спостережного пункту відносно цілі, то при збільшені дальності знак поправки на Кк буде „+” , при зменшені „-”, якщо вогнева позиція ліворуч – знак змінюється навпаки.

Приклад: ПЗ = 3-60; ДТЦ = 6100 м, вогнева позиція праворуч.

Кк = 360/61 = 0-06; Коректура дальності +150м; тоді коректура напрямку +1,5 х 6 = +0-09

 

Таким чином сумарна коректура в дальності буде

∆ Д = Дц – Др., зміна в приціл ∆П = ∆ Д / ∆Х тис

Коректура кутоміра:

Dd= -aКв ± КК100

КВ розраховується з точністю до 0,1, a КК - до 0-01.

 

3.4 Умови виконання завдання № 3 Курсу підготовки наземної артилерії.

Завдання 3 (курс підготовки артилерії КПА – 94)

„Ураження нерухомої спостереженої і не спостереженої цілі вогнем із закритих вогневих позицій з пристрілюванням”

Ціль – пускова установка, батарея (взвод)* на вогневій позиції, радіоло­каційна станція, командний пункт, жива сила і вогневі засоби, танки і броне­транспортери, протитанкові засоби на позиціях, оборонні споруди і т.п.

Мішень – макет цілі.

Визначення установок–будь-яким із способів, встановлених Правилами стрільби і управління вогнем артилерії.

Пристрілювання будь-яким із способів, встановлених "Правилами стрільби і уп­равління вогнем артилерії" залежно від характеру цілі і реальної наявності в дивізіоні (батареї) штатних і доданих засобів розвідки (під час виконання на імітацій­них засобах–по ввідним керівника).

При виконанні вогневого завдання дивізіоном – пристрілювання цілі однією або кожною батареєю.

Умови виконання вогневого завдання:

а) стрільба осколково-фугасними снарядами з ударним підривником (на осколкову, фугасну або сповільнену дію), снарядами з радіопідривником або з дистанційним підривником (трубкою), касетними снарядами;

б) вогневе завдання виконується: при стрільбі на знищення і подавлення – дивізіоном, батареєю; при стрільбі на зруйнування–батареєю, взводом, гарма­тою (мінометом);

в) при виконанні вогневого завдання з підрозділами звукової розвідки, вертольотом взаємодія з ними організується завчасно;

г) поправка на зміщення–будь-яка, під час стрільби на зруйнування не більше 3-00.

Витрата снарядів: на пристрілювання – відповідно до норми (Додаток 5); на контроль точності визначення установок для стрільби на ураження (позначення першої серії на ураження, залпу) при стрільбі гарматою (мінометом) – 1-3 сна­ряди, при стрільбі взводом або батареєю–1–6 снарядів, при стрільбі дивізіо­ном – 1-3 снаряди на кожну батарею. Оцінка за виконання вогневого завдання визначається відповідно до ст.155.

НОРМИ ВИТРАТИ СНАРЯДІВ

ДЛЯ ПРИСТРІЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ (СТВОРЕННЯ АБО ПРИСТРІЛЮВАННЯ РЕПЕРА) ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВОГНЕВИХ ЗАВДАНЬ ІЗ ЗАКРИТИХ ВОГНЕВИХ ПОЗИЦІЙ

№ п/п Спосіб пристрілювання Кількість Снарядів (мін)
Осколково-фугасними снарядами та снарядами з радіопідривниками Пристрілювання цілі
За допомогою квантового далекоміра
За допомогою стереоскопічного далекоміра та спряженого спостереження
За допомогою секундоміра
Спостереженням знаків розривів
Провішуванням площі стрільбита за допомогою графіка
Пристрілювання цілі, розташованої на дуже крутих схилах
За допомогою РЛС типу СНАР 2 сн.та залп
За допомогою РЛС типу АРК 3*
За допомогою вертольота: а) за виміряними відхиленнями б) шкалою   3 залпи 2 залпи

* За умов пристрілювання цілі за допомогою РЛС з фазовою антенною решіткою витрата. та може бути збільшенана 5 снарядів.

** У чисельнику наведена витрата для 6-гарматної батареї, у знаменнику – для 8-гарматної.

*** За умов створення репера за допомогою РЛС з фазовою антенною решіткою витрата може бути збільшенана 2 снаряди.

ПРИМІТКИ:

1. У таблиці наведені норми витрати снарядів під час пристрілювання однією батареєю. Під час пристрілювання кожною батареєю дивізіону витрата снарядів збільшується залежно від кількості батарей.

2. Витрата снарядів під час пристрілювання димовими і освітлювальними снарядами відповідає нормам, вказаним у п. 1-4.

3. Під час пристрілювання цілей, розташованих поблизу від своїх військ, а також, якщо ПЗ 5-00 та більше, норми витрати збільшуються на 1 снаряд.

4. Під час виконання вогневих завдань в умовах обмеженої видимості (опади, туман тощо) та під час стрільби на рикошетах, снаряди, розриви яких не помітили, як той, хто виконує вогневе завдання, так і керівник (у випадку відсутності помилок), або які не дали спостереження за дальністю, під час підрахунку витрачених на пристрілювання снарядів не враховуються.

5. Під час стрільби снарядами з дистанційним підривником (трубкою) для пристрілювання дальності і напрямку витрата снарядів згідно п. 1-4, для пристрілювання висоти розривів – згідно п. 13.

6. Під час виконання вогневих завдань офіцерами запасу, призваними на збори або на період розгортання, норми витрати збільшуються на один снаряд.

 

3..5 Порядок пристрілювання із спостереженням за знаками розривів захопленням цілі у вилку.

Пристрілювання починають поодиноким пострілом основної гармати на обчислених установках. Якщо при першому пострілі обмірюване тільки бічне відхилення розриву, виводять розрив на лінію спостереження, приймаючи відхилення по дальності рівним нулю.

Отримавши знак, приймають розрив перелітним /недолітним/ по лінії спостереження на розмір першої вилки, дорівнює] 200м, уводять коректури з урахуванням обмірюваного відхилення розриву по напр. лінії і призначають такий постріл. (Коректури дальності і напрямки визначають за допомогою ПРК, ПУВ або МК і розрахунком.)

У залежності від відхилення розриву від цілі розмір першої вилки може бути зменшена або збільшена. Так доходять до одержання розриву протилежного знака.

Після чого вводять коректури, приймаючи відхилення розриву по лінії спостереження в два рази менше прийнятого попереднього відхилення,і, якщо потрібно, продовжують пристрілювання.

 

3.4.1 Перехід до стрільби на поразку

До стрільби на поразку переходять:

- на середині вилки, рівної 100 м, - при глибині цілі менше 100м;

- на середині вилки, різної 200м, - при глибині цілі 100 м і більш;

- при влученні в ціль;

- при влученні в групову ціль уводять коректури з урахуванням обмірюваного відхилення розриву по напрямку й окомірній оцінці відхилення розриву по дальності від центру цілі, а при розривні снаряда поблизу дальня або ближня її межа приймають розриву відповідно перелітним або недолітним на розмір рівний. 1/2 глибини цілі і відповідно на цей розмір уводять коректуру убік центру цілі.

3.4.2 Стрільба на поразку. Коректування вогню при стрільбі на поразку

Стрільба на поразку

Окремі броньовані цілі (танки, БМП, БТР, установки ПТКР, ПТО і т.п.), окремі вогневі засоби в ДЗОС і спорудженнях із збірних конструкцій, як правило, знищують високоточними боєприпасами або стрільбою прямою наводкою. При неможливості цього і при поразці інших окремих цілей застосовують снаряди з радиопідривником або ударним підривником при установці на фугасну або осколкову дію в залежності від характеру цілі. Стрільбу ведуть батареєю /взводом/ серіями швидкого вогню по 2-4 снаряда на гармати на одній установці прицілу при зосередженому віялі до виконання вогневої задачі. (див. ст.9 ПСУО поняття "швидкий вогонь", "вогневий наліт")

Стрільбу по груповим цілям глибиною менше 100 м ведуть батареєю на одній установці прицілу і на одній або двох установках кутоміра серіями швидкого вогню по 2-4 снаряда на гармату, віяло призначають по ширині цілі. Стрільбу на поразку ведуть одним або декількома вогневими нальотами до виконання вогневої задачі. (Роздивитися умови ведення вогню на 2-х установках кутоміра. )

Коректування вогню при стрільбі на поразку

При поразці цілей що спостерігаються визначають, і вводять коректури дальності, напрямки, віяла, висоти розривів і стрибка прицілу /розміри шкали/. Коректування вогню в ході стрільби на поразку проводять за результатами оцінки відхилення центру групи розривів від цілі /центру, групової цілі/, по спостереженню знаків розривів, а при сприятливих умовах - і за допомогою далекоміра. (див. поняття "стрибок прицілу"/ст.10 ПСУВ/)

При коректуванні вогню по спостереженню знаків розривів відхилення центру групи розривів по дальності від цілі /центру групової цілі/ по лінії спостереження приймають рівними:

- при глибині цілі менше 100 м - 50 м після пристрілювання, якщо отримані всі перельоти або недольоти, 100 м, якщо установки для стрільби визначені іншим засобом, і 25 м, якщо отримана група, що накриває, із переваженням перельотів або недольотів;

- при глибині цілі 100 м і більш - глибині цілі після пристрілювання, 1,5 глибини цілі, якщо установки для стрільби визначені іншим способом, якщо отримані всі перельоти щодо дальньої межі цілі /усі недольоти щодо ближньої межі цілі/, і 2/3 глибини цілі, якщо отримане переваження перельотів /недольотів/ щодо дальньої /ближньої/ межі цілі.

 

3.6 Особливості пристрілювання цілей, розташованих у безпосередній близькості від своїх військ

а/ Вважається, що наші війська знаходяться в безпосередній близькості, якщо: відстань між ними і супротивником складає:

- війська відкриті:

500 м при ДСТР < 10 км

700 м при ДСТР > 10 км;

- війська в укриттях, БТР, танках:

300 м при ДСТР < 10 км

500 м при ДСТР > 10 км;

Вихідним параметром є безпечне видалення від розривів своїх снарядів.

б/ Обчислені установки визначають по точці, винесеної від цілі на 200-400 м убік протилежний положенню своїх військ, тобто +/200-400 м/. Коефіцієнт видалення КВ розраховують по і ДК.

в/ Розриви, якщо при першому спостереженні отриманий "+" наближають до цілі з боку противника стрибками 100-200 м до одержання протилежного знака /вилки/ або влучення в ціль, після чого вилку половинять і при необхідності продовжують пристрілювання або, увівши коректури, переходять до стрільби на поразку. По мірі наближення розриву до цілі розмір стрибка може бути зменшений.

При одержанні на початку пристрілювання розриву між ціллю і своїми військами ведуть пристрілювання по загальних правилах.

 

3.7 Особливості стрільби на рикошетах

Стрільбу на рикошетах застосовують для поразки ЖС і ВЗ що спостерігається, розташованих відкрито й в окопах без перекриттів.

Стрільбу на рикошетах ведуть по загальних правилах, при цьому:

а/ Заряд для стрільби вибирають найбільший або близький до нього з таким розрахунком, що не перевищувала зазначену в Таблицях стрільби дальність, що забезпечує одержання рикошеті в (кут падіння при стрільбі по наземним цілям <20 , по надводним <10 ), установку підривника призначають на уповільнену дію.

б/ При одержанні на початку пристрілювання повітряних розривів, що не дали спостереження по дальності, призначають установку підривника на фугасну дію і, завершивши пристрілювання, переходять до стрільби на, поразка при установці підривника на уповільнену дію.

в/ Спостереження наземних розривів, повітряних і місць падіння осколків приймають на рівних основах.

г/ Число рикошеті в при стрільбі на поразку повинно бути не менше половини, у противному випадку від стрільби на рикошетах відмовляються і переходять до стрільби при установці підривника на осколкову дію.

 

3.8 Особливості стрільби на руйнування

Знищення ЖС і ВЗ, бойової техніки, розташованих у закритих оборонних спорудженнях і перекритих окопах /траншеях/, досягається руйнацією укриттів. Стрільбу на руйнування ведуть також по мостах, злітно-посадковим смугам, будинкам і іншим об'єктам із метою призвести їх у негожий для подальшого використання стан.

Особливості: а/ Стрільбу на руйнування фугасними /ОФ, бетонобойними/ снарядами ведуть у тих випадках, якщо задача стрільби не може бити виконана високоточними боєприпасами.

б/ КНП вибирають можливо ближче до цілі і доствору "батарея-ціль" /ПЗ £ 3-00/.

в/ Стрільбу на руйнування ведуть батареєю, взводом, зброєю по напольній стінці /заряд найбільший/ або по Бойовому покриттю /заряд найменший, QС £58 /. Калібр 122мм і більш; підривник уповільнений або фугасний; інтервал віяла при руйнування окопів і траншей не більш 10м.

При руйнування широкої цілі /окоп, траншея/ вимір відхилень розривів від цілі провадиться від правого краю цілі. Розподіл гармат по фронті цілі, також провадиться від правого краю.

г/ Установки для Стрільби на поразку визначають пристрілюванням цілі.

д/ Стрільбу на руйнування ведуть методичним вогнем по 4-6 снарядів на гармату з темпом, що забезпечує спостереження кожного розриву, до виконання вогневої задачі - повної, ясно видимої руйнування цілі.

е/ При стрільбі на руйнування вогонь коректують по НЗР. Коректури дальності вводять кожній гарматі, керуючись такими правилами:

- при співвідношенні знаків у групі, що накриває, менше, чим 3:1 дальність не змінюють;

- при співвідношенні знаків від 3:1 до 4:1 включно змінюють дальність на 1 Вд убік меншого числа знаків.

- при співвідношенні знаків більш ніж 4:1, а також при одержанні всіх спостережень .одного знака /не менше 3-х/ змінюють дальність на 2 Вд убік меншого числа знаків /убік цілі при одержанні всіх спостережень одного знака/. влучення одного снаряда в ціль приймається як "+" і "-" і враховується при визначенні співвідношення знаків.

Для склад розривів на лінії спостереження застосовують крок кутоміра.

Коректури дальності вводять по останній серії вогню з урахуванням отриманих знаків у наступній серії вогню на тому ж куті підвищення Якщо після введення коректури дальності будуть переважати спостереження одного знака /3:1 і більш/, протилежного знаку спостережень, що переважали на старій установці, то вводять проміжну коректуру, рівну половині попередньої.

Для визначення коректури напрямку середнє бічне відхилення групи розривів кожного гармати множать на коефіцієнт видалення.

 

3.9 Стрільба на поразку цілей глибиною 100 м і більш.

При поразці групових цілей глибиною більш 100 м батарея веде вогонь на трьох установках прицілу і на одній або двох установках кутоміра.

Стрибок прицілу призначають рівним 1/3 глибини цілі з округленням у меншу сторону до цілих розподілів прицілу.

Інтервал віяла призначають рівним ширині фронту цілі, поділений на число гармат у батареї.

Стрільбу на поразку ведуть декількома вогневими нальотами до виконання вогневої задачі, призначаючи по 2-4 снаряда на гармати - установку. /На кожній установці прицілу і кутоміра витрачають однакову кількість снарядів/.

Коректування вогню в ході стрільби на поразку цілей глибиною 100 м і більш

При поразці цілей що спостерігаються визначають і вводять коректури дальності, напрямки, віяла, висоти розривів і стрибка. Коректури дальності і напрямки визначають за допомогою ПРК, ПУВ, розрахунків із використанням КВ і КК.

Віяло коректують при ПЗ<5-00 у тих випадках, коли що спостерігається фронт розривів більше або менше фронті цілі більш, ніж у 1,5 разу, шляхом з'єднання або поділу вогню.

Стрибок прицілу виправляють у тих випадках, коли обстрілюється не вся глибина цілі або коли велика частина розривів виходить одночасно за дальню і ближню межі цілі.

 

3.10 Особливості стрільби по спостереженню знаків розривів при ПЗ >5-00

Основні особливості стрільби при поправці на зміщення 5-00 і більш відхилення розриву по дальності Р2 спостерігаються з КСП як бічне, а бічний розрив Р1 спостерігаються як відхилення по дальності, при цьому порівняно мала можливість одержання розриву на лінії спостереження; використання коефіцієнта видалення і кроку кутоміра для розрахунку коректур, як це робиться при поправці на зміщення до 5-00,не представляється можливим.

 

Рисунок 3.5 – сутність пристрілювання при поправці на зміщення 5-00 і більш.

 

Зі сказаного випливає, що пристрілювання цілі при зміщенні 5-00 і більш зв'язана з деякими труднощами, тому її найбільш доцільно за виміряними відхиленнями, а при відсутності засобів і умов застосування даного способу пристрілювання проводять із спостереженням за знаками розривів.

Спостереження можуть бути визначені по формулах (1.1) і (1.2).

  (1.1)

(1.2)

Однак застосовувати отримані формули при пристрілюванні важко через їхню складність, тому на практиці використовуються більш прості способи розрахунку коректур без збитку для їхньої точності: за допомогою ПРК чи. ПУВ.


Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 129; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.092 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты