Ключові поняття. Глава 1. Теорії оподаткування у світовій економічній науці

Глава 1. Теорії оподаткування у світовій економічній науці

Класична теорія оподаткування: чотири закони А. Сміта, концепція прогресивного оподаткування Д. Рікардо, гуманістичне спрямування поглядів Дж. С. Мілля; кейнсіанські концепції оподат-куванняхутність, специфічні риси, характер еволюції; неокласич­на методологія оподаткування: об'єктивне підґрунтя, особливості концептуального розвитку; неоконсервативні теорії оподаткуван-ня: теорії пропозиції, теорії монетаризму.

З моменту появи податків головною їхньою функцією було наповнення скарбниці. Звідси і назва цієї функції — "фіскальна" (від латинського слова "fiscus" — "скарбниця"). Разом з тим із най­давніших часів правителі розуміли, що непосильні податки так ро­зоряють країну, що позбавлять державу нових податкових надход­жень у недалекому майбутньому. У податків з'явилися дві нові функції: розподільна і регулювальна. Спочатку розподільна функція була прямим продовженням фіскальної функції. Справді, перш ніж розподілити (чи перерозподілити) одержаний у суспільстві національний доход, треба в одних господарських суб'єктів за допомогою податків відняти частину їхнього майна чи прибутку, а потім уже передати цю частину іншим, тобто перероз­поділити, наприклад, у вигляді допомоги безробітним чи пенсій і лікарняних допомог. З того часу, як держава вважала можливим і необхідним брати участь в організації економічного життя суспільства, розподільна функція стала переростати в регулю-нильну. Процес регулювання господарської діяльності став здійсню-нмтися переважно за допомогою податкового механізму з метою сти-

Міжнародне оподаткування

мулювання виробництва, запобігання кризи й економічного спаду. Варто зазначити, що поняття "стимул", яке означає спонукання до дії, звичайно тлумачать як заохочення і як покарання. Висота подат­кової ставки може заохочувати економічну поведінку ігідприємців (наприклад, її зниження за розширення виробництва екологічно чи­стої продукції) чи карати виробників, скажімо, за монополістичну змову при встановленні підвищених цін. За допомогою добре проду­маної системи оподаткування держава в багатьох країнах заохочує науково-технічний прогрес, звільняючи від податків (чи обкладаю­чи за дуже низькими ставками) амортизаційні відрахування й інве­стиції, які спрямовуються на наукові дослідження.

Історичний досвід показує, що рівень добробуту населення в найбільш розвинутих країнах багато в чому пов'язаний з успіхами податкової політики. У тоталітарних, посттоталітар-них та економічно відсталих державах фіскальна функція в опо­даткуванні переважає над іншими функціями. Непосильна вага податкового тягаря і повна підлеглість податкової системи інте­ресам наповнення державного бюджету призводять до такого становища, що платники податків вільно чи мимоволі переста­ють нести податкові зобов'язання, шукають і знаходять численні лазівки в законодавстві, щоб ухилитись від сплати податків чи просто "йдуть у тінь", ховаючи від держави свої доходи.

Тому державні і політичні діячі, вчені різних країн віддавна намагалися удосконалити податкову систему, розкрити й пізнати механізм оподаткування, зрозуміти, як воно впливає на госпо­дарський розвиток і які соціальні прошарки несуть на своїх пле-аді иійголовніший тягар податків.

Еволюція теоретичного обґрунтування практики оподаткування відбувалася одночасно з розвитком світової економічної думки.

Податкові теорії еволюціонували з розвитком різних напрямів економічної думки. Концептуальні моделі податкових систем змінювалися залежно від економічної політики, яка проводилася в тійчи іншій державі.