Гармонізація податкових систем у світовій економіці

Сучасне світове господарство — це цілісна система, але ця цілісність складається поступово. Вона формується в міру ево­люції міжнародного поділу праці, процесу інтернаціоналізації господарського життя країн світового співтовариства, інтеграції груп країн у регіональні господарські комплекси (союзи) з міждержавним регулюванням соціально-економічних процесів, транснаціоналізації виробництва.

Міжнародний поділ праці був тим об'єднуючим елементом, який створив систему світового господарства як сукупність взаємопов'язаних міжнародним обміном національних госпо-

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

дарств, що виступають його підсистемами. На цьому рівні цілісності світового господарства актуальною стає гармонізація національних податкових систем, яка допускає:

• координацію податкової політики окремих держав;

• зближення рівнів оподаткування;

• уніфікацію методів визначення податкової бази;

• приведення у відповідність критеріїв надання податко­вих пільг.

Торговельні зв'язки між країнами й обслуговуючі їх валютно-кре­дитні відносини утворюють лише первинний рівень цілісності міжна-іхідних економічних відносин, оскільки до середини XX ст. оформився нпдиаіпональний рівень світового господарства. У цей час в еволюції міжнародного поділу праці відбулося якісне зрушення, яке чітко про-ннилося у вивезенні капіталу і виході виробництва за межі національних нп| їді »ні в .Інтернаціоналізація охопила усі стадії руху капіталу (грошову, ннробничу, товарну), набравши певних форм, а саме:

• інтеграції національних господарств у регіональні госпо­дарські комплекси зі структурою і пропорціями, звернени­ми на споживання регіону в цілому, а також з міждержав­ним регулюванням економічних зв'язків;

• транснаціоналізації, тобто виходу виробничої і комерційної діяльності корпорацій (фірм) за межі національних кордонів, яка розгалужується по всьому світі у вигляді філій і дочірніх щдприємств. Підрозділи транснаціональних корпорацій, зна­ходячись на території національних держав, функціонують значною мірою як економічно, оргагізащйно і юридично не­залежні організації, відносини яких з національними держа­вами будуються на особлзшях договорах.

Внутрішнім моментом процесів інтеграції і транс­націоналізації є становлення нового феномена світового госпо­дарства — світогосподарського поділу праці*:

• Євітогосподарський поділ праці за своєю природою є екстериторіальним. Він не може бути представлений (як міжнародний поділ праці) за територіальною ознакою і у формах нагального, часткового й одиничного поділу пращ. На відміну від міжнародного поділу праці, і ш технологічний поділ праці в самому виробництві на основі одиничного поділу праці (тобто внутрішнього для транснаціональних корпорацій) у формі транснаціональної спеціалізації і кооперації виробництва Такий поділ праці регулюється з одного центру. Через участь у тршснаїцональному поділі праці національні господарства одержують прямий доступ до і'иїтового ринку товарів і капіталів, до нових технологій і сучасного менеджменту

Міжнародне оподаткування

• внутршшьорегіонального і міжрегіонального;

• всесвітнього (транснаціонального).

Всесвітній поділ праці формує світове господарство як єди­ний наднаціональний світогосподарський простір, який утворює другий, більш адекватний поняттю "світове господарство", рівень світогосподарських відносин**.

Світове співтовариство перебуває поки що на самому почат­ку формування єдиного світогосподарського простору. Воно досі градуйоване за численними ступенями єдності. Глобальна гар­монізація податкової системи тільки починає осмислюватися. У цій важливій справі цікавою є концепція безстороннього оподат­кування, запропонована американським економістом Р. Л. Дерн-бергом.

Концепція безстороннього міжнародного оподаткування Р. Л. Дернберга допускає встановлення системи таких безсто­ронніх норм оподаткування, які не змогли б діяти ні проти, ні на користь якого-небудь виду діяльності. Податкова система, на думку Р. Л. Дернберга, повинна залишатися на задньому плані, а рішення про господарську діяльність і інвестування повинні прийматися за принципами, не пов'язаними з оподаткуванням.

Концепція Р. Л. Дернберга про безстороннє міжнародне оподаткування містить три основні правила [15, с 22 — 24].

Перше правило — неупередженість у відношенні до екс­порту капіталу. Податкова система відповідає цьому правилу, якщо на вибір платника податків між інвестуванням у себе чи в країні за рубежем не впливає питання про оподаткування. У цьому випадку корпорація буде приймати рішення про інвесту­вання на підставі ділових, а не податкових чинників. При іде­альній конкуренції неупередженість у відношенні до експорту капіталу приведе до ефективного розподілу і використання капіталу.

Друге правило — неупередженість у відношенні до імпорту капіталу. Таке правило вважається виконаним, якщо всі діючі на ринку фірми обкладаються податком за однією ставкою.

** Єдиний світогосподарський простір — це наднаціональне середовище підприємництва (бізнесу), в рамках якого діють єдині економічні, технологічні, правові і соціально-культурні вимога до суб'єктів виробничої та комерційної діяльності.

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

Третє правило — національна неупередженість. Відповідно до цього правила загальний прибуток з капіталу, який роз­поділяється між платником податків і бюджетом, повинен бути однаковим, незалежно від того, де інвестовано капітал — у своїй країні чи за кордоном.

Для сучасного рівеня розвитку світового господарства потрібен такий стан у міжнародному оподаткуванні, коли кожна країна проводить податкову політику з урахуванням своїх національних інтересів. Розглядаючи специфіку оподаткування в різних країнах світу, ми зупинимося на його особливостях у про­мислово розвинутих країнах та в транзитивних економічних сис­темах.