Міжнародне оподаткування

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

фесіоналізм міжнародних злочинних груп. У полі зору експертів ФАТФ постійно залишаються найважливіші інструменти злочин­ної діяльності: підставні корпорації, електронні трансферти, не-банківські фінансові установи, а також "інші підприємства, напри­клад магазини й експортно-імпортні фірми" [96, с 11].

Із самого початку ФАТФнамагалася додати динамізму своїй діяльності, прагнула застосовувати гнучку стратегію, постійно залежну від накопиченого досвіду і знань, так не­обхідних для посилення ефективності засобів і методів, застосо­вуваних у боротьбі з міжнародною злочинністю. Тому вже в першій же своїй доповіді Група визнала, що її "Рекомендації бу­дуть імовірніше всього вимагати періодичної верифікації". Однак така заява була свідомо доповнена зобов'язанням не проводити змін у Рекомендаціях до закінчення першого раунду взаємних оцінок членів ФАТФ, оскільки в протилежному випадку змінам піддалися б критерії оцінок, а вони повинні залишатися для всіх однаковими.

Тому до завершення взаємних оцінок ФАТФ одержала право розробляти чергові коментарі, названі "інтерпретаторськими примітками" до змісту спочатку прийнятих Рекомендацій. Ці примітки (коментарі), на думку секретаря ФАТФ Д. Гріффітса, "не змінюють ні обсяг, ні зміст Рекомендацій, вони лише дають пояснен­ня, даючи додаткові вказівки щодо їхнього виконання" [96, с 12].

Уже видано значну кількість таких вказівок. Більшість із них присвячена одній чи декільком первісним Рекомендаціям. Наприклад, Рекомендація 23 містить викладену в делікатній формі пропозицію щодо виявлення і моніторингу потоку готівки, яка перетинає кордони держав. Визнаючи, що це дуже важливий момент в операції з відмивання грошей, пов'язаний з підвищеним ризиком для зацікавлених сторін, ФАТФ розробила спеціальний коментар до цієї Рекомендації. Зміст цього коментаря за важ­ливістю важко переоцінити: "Рекомендація 23 стосується не тільки винятково фізичної готівки, але також рівнозначної їй подібності у вигляді фінансових інструментів або коштовностей, які легко збуваються (наприклад, дорогоцінних металів чи ка­менів)". Проте деякі коментарі стосуються лише однієї Рекомен­дації, як правило, вони є інтерпретаціями цілої групи Рекомен-

дацій, таких, наприклад, які стосуються справ з холдинговими компаніями чи справ з відстрочками затримки підозрілих осіб і вилучення майна.

Зміст цього коментаря обговорювався під час численних засідань у рамках чергових раундів ФАТФ. Мова йшла про суб'єктів господарської діяльності, головним чином, про тих, які (як уже показано в попередніх главах) зареєстровані в податкових гаванях і багаторазово користувалися і користуються зараз рафінованими методами відмивання грошей у міжнародних мас­штабах. Результатом першої дискусії на цю тему стало опубліку­вання в 1992 р. коментаря, у якому ФАТФ звертала увагу своїх; членів на потенційну небезпеку використання холдингових ком­паній з метою відмивання грошей, а також закликала до "розгля­ду можливості введення заходів, які запобігають можливості їхнього використання з метою, несумісною з правом".

У ході подальшої роботи над коментарями Група знову по-нернулася до обговорення даної проблеми. У результаті з'явився новий коментар, де підкреслювалося, що "з погляду "відмива-телів" грошей найвища перевага холдингових компаній — лепсість, з якою в багатьох юрисдикціях можна сховати або зама­скувати їхнього справжнього власника". На закінчення було відзначено, що введення принципу прозорості в проблему з'ясу­вання власності корпорації взагалі має дуже важливе значення, оскільки не тільки холдингова компанія, але практично кожен ле­гально діючий господарюючий суб'єкт може бути використаний для відмивання грошей. Висновки докладного аналізу лягли в ос­нову коментаря до Рекомендацій 12, 13, а також 16, 17, 18, 19, які відносяться до використання фіктивних рахунків чи підставних осіб в операціях з відмивання грошей.

Зміст коментарів дає можливість зробити висновок про те, що тільки через скромність їхні автори заявляють, нібито ці коментарі "нічого не додають і не змінюють обсягу і змісту первісного тексту Рекомендацій". На ділі ж у них було поставлене питання про серй­озне розширення контролю над фінансовою діяльністю практично всіх комерційних підприємств, підозрюваних у відмиванні "бруд­них" грошей. Це викликало настороженість як у політичних колах країн-засновниць ФАТФ, так і в керівництва Групи. Тому вже в

Міжнародне оподаткування

1995 p. у доповіді ФАТФ говориться, що з одного боку, прийняття державами до виконання "інтерпрегаторських приміток" — це "до­сягнення" Групи, аз іншого боку - приймається постанова про те, що надалі інтерт>етації до Рекомендацій будуть вводитися тільки тоді, коли з'являться "виняткові обставини" [Цит. за: 93, с. 113].

Разом з тим керівництво ФАТФ наполягло на тому, що не­обов'язково будь-яке ділове зауваження чи порада повинні з'яв­лятися лише у формі офіційно прийнятого й опублікованого ко-ментаря. Прикладом можуть бути конкретні заходи й ефективні дії стосовно винятково важливого питання — використання теле­графних та електронних переказів в операціях з відмивання гро­шей. За результатами аналізу, проведеного ФАТФ, була зверну­та увага на необхідність вживання додаткових заходів, спрямова­них на запобігання використанню цих засобів зв'язку для стиран­ня "аудиторських слідів", надто важливих для потенційного розслідування. Проблема полягає насамперед у тім, що в "замов­леннях на здійснення платежів часто уникають називати прізви­ща справжнього поручителя і бенефіціара". Практичне вирішен­ня цієї проблеми ФАТФ доручила в 1992 р. спеціально створено­му підрозділу. Цей підрозділ запросив до співробітництва Об'єднання всесвітніх фінансових телекомунікацій (SWIFT) — найбільшого на планеті виробника послуг у сфері грошових пе­реказів.

Таке співробітництво принесло позитивні результати. Ор­ганізація СВІФТ поєднує багатьох членів, у тому числі ко­мерційні й інвестиційні банки, об'єднання маклерів і брокерів, а також інші фінансові установи. Після нарад з керівництвом ФАТФ голова правління СВІФТ доручив у червні 1992 р. "усім клієнтам системи ввести на бланках замовлень СВІФТ МТ 100 (грошові перекази клієнтів) рубрику для прізвища й адреси пору­чителів чи бенефіціарів". Він також заявив, що "рішення правління СВІФТ підтримали державні адміністрації, доказом чому можуть стати вжиті ними відповідні заходи, які спонукають користувачів СВІФТ, які функціонують на їхніх територіях, ви­конувати рекомендації правління". Тим самим ініціатива і зусил­ля ФАТФ принесли конкретні позитивні результати в загальних зусиллях з протидії відмиванню "брудних" грошей. У боротьбі з

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

міжнародною злочинністю підсилюють свою активність й інші міжнародні організації, до яких відносяться:

• Азіатсько-Тихоокеанська група з протидії відмиванню грошей (APG), яка стала на сьогоднішній день впливовим членом Інтерполу, ФАТФ і ООН;

• Карибська група з протидії відмиванню грошей (CFATF), яка не тільки сприяла впровадженню в законодавства країн Карибського регіону 40 рекомендацій ФАТФ, але й розробила свої 19 Рекомендацій із протидії відмиванню грошей;

• Експертний Комітет, який оцінює заходи, щодо протидії відмиванню грошей (PC-R-EV Commitee);

• Офшорна група банківських Контролерів (OGBS), яка проводить разом з ФАТФ оцінку і контроль ефективності ухвалених «антивідмивальних» законів у країнах-членах OGBS. Основна складність роботи Групи полягає в тому, що тільки близько половини офшорних банківських центрів є членами OGBS.

Усі ці організації дуже допомагають ФАТФ у справі імпле­ментації всіма країнами світу 40 Рекомендацій та інших ефектив­них заходів боротьби з відмиванням грошей. З іншого боку, ці регіональні і міжнародні організації більш детально вивчають ло­кальні тенденції і зміни в техніці відмивання грошей, що потім до­помагає ФАТФ виробити загальні принципи і заходи для бороть­би з ним.

І все-таки на міжнародній арені в справі боротьби з відми­ванням грошей найбільш висока сила впливу ФАТФ, тому що до неї входять представники практично всіх розвинутих країн світу. Кілька разів на рік Група видає так званий «чорний список» країв:, які не співробітничають з іншими в протидії відмиванню грошей (non-cooperative countries and territories — NCCT), що в подаль­шому погрожує введенням санкцій (контрзаходів) з боку фінан­сових установ країн—членів ФАТФ.

Під час роботи паризької сесії ФАТФ, яка відбулася в жовтні 2002 р., за досягнуті в справі боротьби з відмиванням «брудних» грошей успіхи з «чорного» списку були виключені Росія, Домініка, Ніуе і Маршаллові острови, на наступній па-

Міжнародне оподаткування

ризькій сесії в лютому 2003 р. цей список залишила Гренада, на берлінській сесії в червні 2003 р. за досягнення в реформуванні законодавства, спрямованого на боротьбу з відмиванням •«бруд­них» грошей, з нього були виключені Сент-Вінсент і Ґренадіни, на паризькій сесії ФАТФ у лютому 2004 р. - Україна і Єгипет, а на паризькій сесії в червні 2004 р. - Гватемала. На останній сесії, що відбулася в жовтні 2004 р., ФАТФ припинила фінансові санкції щодо М'янми та Науру за деякі успіхи в боротьбі з відмиванням грошей, однак залишивши їх у „чорному" списку. Таким чином, за результатами роботи останньої сесії ФАТФ, яка проходила з 20 по 22 жовтня 2004 р. в Парижі, у цьому списку знаходяться 6 дер­жав, які недостатньо співробітничають з іншими в боротьбі з відмиванням «брудних» грошей, а саме: Острови Кука, Індонезія, М'янма, Науру, Нігерія та Філіппіни. Наступне пленарне засідан­ня ФАТФ відбудеться 9 — 11 лютого 2005 р. в Парижі (Франція).

Україна була внесена до «чорного» списку ще в 2001 р. За минулий час практично до кінця 2002 р. ніяких змін у законо­давстві прийнято не було. 9—11 жовтня 2002 р. в Парижі прохо­дила чергова пленарна сесія ФАТФ, на якій розглядалося й ук­раїнське питання. Україні і Нігерії був наданий термін до 15 груд­ня 2002 р. для приведення свого законодавства у відповідність з міжнародними стандартами. У випадку невиконання вимог ФАТФ мала намір застосувати "контрзаходи". І хоча з деяким запізненням Верховна Рада України прийняла необхідний закон, експертів Групи він не задовольнив, тому що в ньому не були вра­ховані вимоги, висунуті ними раніше. Тому 20 грудня 2002 р. Гру­па рекомендувала країнам-учасницям ввести контрзаходи стосов­но України, що відразу позначилося на уповільненні швидкості і підвищенні вартості банківських операцій за участю кредитно-фінансових установ нашої країни.

Відразу після введення контрзаходів були ухвалені не­обхідні зміни до Закону України "Про запобігання та щютидію ле­галізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", а Також до Кримінального і Кримінально-нроцесуального кодексів України. Тому на наступному пленарному засіданні (лютий 2003 p., Париж) санкції було скасовано. Однак «чорний» список ФАТФ Україна залишила тільки на початку 2004 р. Це ста-

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

.і .■ . ■' ' - ....-■.............................................. ........................................................................................... .

ло можливим після того, як експерти Групи переконалися, що ух­валене в Укргйні законодавство успішно застосовується і лазівок для „відмивателів'* грошей більше немає.