Тема 4. Технологія матеріально-технічного забезпечення підприємства

1. Основні етапи матеріально технічного забезпечення.

Незалежно від обраної підприємством стратегії розрізняють загальні обов’язкові етапи матеріально-технічного забезпечення.

1. Визначення потреби у матеріальних ресурсах.

2. Вибір постачальників.

3. Здійснення закупівлі матеріальних ресурсів.

4. Транспортування матеріальних ресурсів.

5. Контроль поставок.

6. Забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів.

Розглянемо більш детально кожний етап.

2. Визначення потреби підприємства у матеріальних ресурсах

Потреба у матеріальних ресурсах розраховується окремо за різними видами матеріалів: основні матеріали, допоміжні матеріали, паливо та енергія.

Потреба в основних матеріалахвизначається на основі виробничої програми підприємства або цеху, норм витрати матеріалів і планової величини запасів цих ресурсів.

Кількість матеріалів певного різновиду, яка потрібна підприємству у розрахунковому періоді у натуральному виді обчислюється за формулою :

Пм =Мв +Мзп −Мзк ,

де Пм – потреба підприємства у матеріалах; Мв – витрати матеріалів на виконання виробничої програми; Мзп і Мзк – запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового періоду.

Витрати матеріалів для виготовлення продукції визначаються як добуток виробничої програми на норму витрати матеріалу, з врахуванням обсягу матеріалів у незавершеному виробництві

Потреба у допоміжних матеріалах обчислюються шляхом добутку обсягу робіт або кількості об’єктів обслуговування на норму витрат.

Потреба в паливі та енергії визначається окремо за такими видами: технологічне паливо та електроенергія, паливо та електроенергія відповідно для опалення і освітлення приміщень.

Загальна потреба у матеріалах у певному періоді визначається потребою в основних, допоміжних матеріалах, паливі та енергії за такими видами робіт:

– основне виробництво,

– ремонтно-експлуатаційні потреби (догляд за обладнанням,

будовами, спорудами),

– виконання дослідних та інших робіт, пов’язаних з освоєнням нової продукції,

– роботи по впровадженню у виробництво нової техніки,

– науково-дослідні роботи, що проводяться на підприємстві,

– капітальні роботи, що виконуються власними силами.

Крім безпосередньої потреби у матеріальних ресурсах для поточної діяльності підприємства, необхідно постійно мати деяку кількість їх у вигляді запасів.

3. Вибір постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Основними етапами вирішення цього завдання є такі:

1. Пошук потенційних постачальників.

2. Аналіз потенційних постачальників.

3. Оцінка результатів роботи з постачальником. Для цього розробляється спеціальна шкала оцінок, яка дозволяє розраховувати рейтинг постачальника.

Для оцінки постачальників часто використовують методику ранжування, за допомогою якої розробляється спеціальна шкала оцінок, що дозволяє розрахувати рейтинг постачальника.

У формалізованому вигляді рейтинг R постачальника визначається шляхом множення бальної оцінки за кожним критерієм на значимість критерію. Сума оцінок за всіма критеріями дає загальну оцінку постачальнику.

4. Закупівля матеріально-технічних ресурсів.

Перед формуванням методів закупівлі матеріальних ресурсів необхідно вирішити два основних питання.

Перше питання полягає у виборі – закуповувати матеріальні ресурси чи виробляти їх самостійно на підприємстві. Вибір ґрунтується на порівнянні витрат із закупівлі та витрат на власне виробництво. Але у більшості випадків рішення залежить не тільки від величини витрат. Рішення на користь закупівлі може бути прийняте у випадках:

- потреба у комплектуючому виробі невелика;

- існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачання і виробів-замінників;

- відсутні на підприємстві необхідні потужності для виробництва комплектуючих;

- відсутній адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.

Рішення на користь власного виробництва може бути прийняте у випадках:

- потреба у комплектуючих виробах стабільна і досить велика;

- існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

- необхідно зберігати таємницю в галузі технології виробництва;

- комплектуючі вироби можуть бути виготовлені за існуючих виробничих потужностей.

Друге питання – вибір форм постачання. При закупівлі матеріальних ресурсів можна використати одне із двох альтернативних рішень: самостійне формування асортименту матеріальних ресурсів і закупівля цих ресурсів безпосередньо у виробників чи закупівля матеріальних ресурсів у посередника, який спеціалізується на окремих видах ресурсів та формуванні широкого асортименту і поставках його споживачам у скомплектованому вигляді.

5. Транспортування матеріальних ресурсів.

Транспортування – це переміщення матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом, включаючи експедиторське обслуговування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування тощо.

Всі види транспорту класифікують за декількома ознаками.

За сферами використання:

1. Транспорт загального користування.

2. Транспорт відомчого користування.

3. Транспорт особистого користування.

За видами перевезень: пасажирський, вантажний.

За видами транспортних засобів: залізничний, водний, повітряний, автомобільний, трубопровідний.

Транспорт бере участь у продовжені виробничого процесу, доставляючи готові продукти із сфери виробництва до сфери споживання. Основними показниками роботи транспорту є обсяги перевезення вантажів та вантажооборот. Обсяг перевезення вантажів – це загальний обсяг вантажів, який навантажено та транспортовано окремими видами транспорту (т). Вантажооборот– загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорівнює добутку перевезеного вантажу на відстань перевезення (тонно-кілометрів). Загальний обсяг перевезених вантажів за рік більше 1500 млн. т, а вантажооборот більше 400 млрд. т-км.

Основою вибору виду транспорту, який би був оптимальним для конкретного перевезення, служить інформація про особливості різних видів транспорту.

6. Поступлення матеріально-технічних ресурсів на підприємство

Під поступленням матеріальних ресурсів на підприємство розуміють їх прибуття на склади підприємства-споживача, яке відповідно оформлене обіговими документами.

Основним показником, який характеризує процес поступлення матеріальних ресурсів на підприємство, є обсяг поступлення конкретних видів сировини, матеріалів у натуральному виразі за звітний період від усіх постачальників.

Аналіз здійснюється за такими показниками.

1. Ступінь виконання плану постачання окремих видів сировини, матеріалів, палива у загальному обсязі, тобто визначаються відхилення фактичного обсягу постачання продукції від зобов’язань постачальників.

2. Ритмічність постачання. Під ритмічністю поставок слід розуміти своєчасне і повне забезпечення виробничих підрозділів матеріальними ресурсами у відповідності з планом матеріально-технічного забезпечення.

3. Коефіцієнт комплектностіпоказує, яка частка із загального обсягу поставлених матеріалів заготовлена комплектно, тобто у запланованій пропорції.

Рівномірність та синхронність виконання плану постачання.

Це означає, що дата постачання окремих партій кожного виду матеріалів повинна відповідати терміну, встановленому договором, а період постачання окремих видів матеріалів, споживання яких взаємопов’язане, повинен співпадати.

Для аналізу синхронності поставки використовують коефіцієнт синхронності, який показує ступінь одночасності виконання плану поступлення матеріалів протягом певного часу.