Тема 6. Управління витратами матеріально-технічного забезпечення
1. Поняття про витрати з МТЗ та їх формування.
Матеріально-технічне забезпечення підприємства пов’язане з виконанням таких функцій як закупівля, транспортування, складська переробка матеріальних ресурсів тощо. Всі ці операції потребують відповідних витрат живої та уречевленої праці.
В господарській діяльності підприємства ще мало уваги приділяється витратам, пов’язаних із їх постачальницькою діяльністю. Часто ці витрати не виступають у відокремленому вигляді, хоч вони є складовою витрат виробництва підприємства і повинні відноситись на собівартість продукції підприємства.
Витрати з постачання представляють собою поточні витрати підприємства, пов’язані з організацією і здійсненням матеріально - технічного забезпечення підприємства і є органічною складовою витрат виробництва підприємства.
Відокремлення витрат постачання на підприємстві дозволяє поліпшити контроль за їх рівнем, здійснювати пошук резервів щодо їх зниження, що в свою чергу забезпечує підвищення ефективності виробництва. Для цих цілей необхідно знати місце виникнення цих витрат і їх класифікацію, оскільки відсутність інформації про склад та розміри постачальницьких витрат не дозволяє активно впливати на ці витрати, а відповідно, і на результати господарської діяльності підприємства.
Систематизація постачальницьких витрат дозволяє:
1) забезпечити дієвий контроль за господарською діяльністю відповідних підрозділів підприємства;
2) перевести підрозділи підприємства на реальний внутрішній господарський розрахунок;
3) здійснювати управління матеріальними потоками на підприємстві;
4) оцінити економічну ефективність різних варіантів організації постачання, складського господарства, транспортування і підготовки матеріалів до виробничого споживання.
2. Склад витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства.
Кожна із основних груп витрат, пов’язаних із матеріально - технічним забезпеченням підприємства, включає певні статті витрат.
Перша групи «Витрати з управління забезпеченням підприємства» включає такі статті витрат:
- витрати на утримання персоналу, зайнятого управлінням постачальницькою діяльністю;
- витрати, пов’язані із роз’їздами і відрядженням працівників служби постачання;
- витрати, пов’язані із діловодством (канцелярські, поштово- телеграфні, по експлуатації організаційної та обчислювальної техніки, засобів зв’язку тощо);
- витрати на утримання службових приміщень служби постачання (на опалення, освітлення, санітарно-технічне обслуговування, ремонт, амортизацію тощо).
Друга група «Витрати на завезення матеріальних ресурсів» включає:
- транспортні витрати;
- витрати на вантажно-розвантажувальні роботи;
- оплата послуг постачальницьких організацій.
Третя група «Витрати на зберігання виробничих запасів» включає:
- заробітну плату складського персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи;
- витрати на утримання та експлуатацію виробничих (складських) приміщень (на освітлення, опалення, водопостачання,
прибирання, амортизаційні відрахування тощо);
- витрати на ремонти приміщень;
- втрати на зберігання, сортування матеріалів;
- витрати на утримання та експлуатацію підйомно-транспортних механізмів;
- втрати та псування при зберіганні;
- витрати на охорону;
- інші витрати.
Четверта група «Витрати на підготовку матеріалів до виробничого споживання і постачання робочих місць» включає:
- витрати по доставці сировини, матеріалів із складів у виробничі цехи, дільниці або безпосередньо до робочих місць транспортом підприємства або залученим транспортом;
- витрати з надання матеріально-технічним засобам високої технологічної готовності до споживання, якщо ці операції виконуються службою постачання.
До невиробничих витрат відносяться:
- нестача за псування матеріалів в дорозі;
- нестача за псування при зберіганні матеріалів у межах природного збитку.
3. Показники економічної ефективності витрат з постачання.
Підвищення економічної ефективності матеріально-технічного забезпечення підприємства знаходить своє відображення у зниженні собівартості виготовленої продукції підприємством, прискоренні оборотності оборотних засобів і збільшенні прибутку.
Рівень витрат матеріально-технічного забезпечення підприємства насамперед характеризується загальною величиною цих витрат за певний період та величиною витрат, що припадає на одиницю продукції матеріально-технічного призначення, яка булла поставлена на підприємство
5. Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства.
Виходячи із рівня витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства у собівартості товарної продукції, необхідно здійснювати заходи щодо зниження цих витрат, що буде забезпечувати підвищення ефективності виробництва. До цих заходів відносяться:
а) прискорення оборотності запасів матеріалів;
б) зменшення транспортних витрат;
в) підвищення продуктивності праці складського персоналу;
г) оптимізація величини партії поставок матеріалів на підприємство;
д) зменшення складських витрат з розрахунку на одиницю матеріальних ресурсів;
е) підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт;
є) стимулювання служби матеріально-технічного забезпечення у зменшенні постачальницьких витрат.
Вплив матеріально-технічного забезпечення підприємства на його господарську діяльність.
1. Показники оцінки діяльності служби матеріально - технічного забезпечення підприємств.
Система матеріально-технічного забезпечення спрямована на поліпшення обслуговування виробництва підприємства і на цій основі покращує господарську діяльність підприємств.
До показників, які безпосередньо характеризують господарську діяльність служби матеріально-технічного забезпечення підприємства, відносяться:
а) кількісні та якісні показники завезення матеріальних ресурсів (номенклатура, кількість, вартість ресурсів тощо);
б) транспортно-заготівельні витрати (вартість перевезення матеріалів до станції призначення);
в) витрати на зберігання матеріалів та їх видачу у виробництво;
г) адміністративно-господарські витрати служби матеріально- технічного забезпечення підприємства;
д) питома вага витрат матеріально-технічного забезпечення підприємства у вартості матеріалів;
е) величина втрат та псування матеріалів;
є) рівень виробничих запасів на складах;
ж) втрати від замороження обігових коштів у понаднормативних запасах.
2. Механізм впливу матеріально-технічного забезпечення підприємства на його господарську діяльність.
Забезпечуючи підприємство необхідними матеріально- технічними ресурсами, служба матеріально-технічного забезпечення підприємства створює сприятливі умови для здійснення виробничого процесу, ритмічності підприємства, що у кінцевому підсумку впливає на його господарську діяльність.
Позитивний вплив безперебійного матеріально-технічного забезпечення підприємства насамперед проявляється у відсутності ресурсів підприємства. Це призводить до:
а) збільшення обсягу виробництва продукції, а відповідно, й обсягу її реалізації;
б) поліпшується використання основних виробничих фондів, що призводить до підвищення рівня фондовіддачі та зниження фондоємності продукції;
в) прискорення оборотності оборотних коштів, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства;
г) підвищення рівня продуктивності праці, що знижує трудоємність продукції та знижує її собівартість;
д) росту середньої заробітної плати на підприємстві;
е) можливе збільшення робочих місць.
Крім того, поліпшення матеріально-технічного забезпечення підприємства впливає на зниження собівартості продукції та підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Це знаходить свій прояв у:
а) зменшенні витрат матеріальних ресурсів у розрахунку на одиницю продукції як у натуральному так і вартісному вигляді;
б) зниження собівартості продукції;
в) зниженні витрат на 1 грн. реалізованої продукції;
г) збільшенні прибутку підприємства;
д) підвищення рівня рентабельності виробництва продукції.
Таким чином, поліпшення матеріально-технічного забезпечення підприємства позитивно впливає на всі показники його господарської діяльності, узагальнюючим показником якого є підвищення ефективності виробництва.
|