Тема 5. Складське господарство – складова матеріально-технічного забезпечення підприємства

1. Значення складів, їх функції та види.

Сучасний великий склад – це складна технічна споруда, яка виконує ряд функцій по перетворенню параметрів матеріальних потоків, а також накопиченню, переробці і розподілу вантажів між споживачами.

Склади у матеріально-технічному забезпеченні – це будівлі, споруди та різноманітні пристосування, які складаються з численних взаємопов’язаних елементів, мають визначену структуру і призначені для приймання, розміщення та зберігання матеріалів, підготовки їх до споживання і відпуску виробничим дільницям.

Основне призначення складу – концентрація запасів, їх зберігання і забезпечення безперебійного і ритмічного виробництва та виконання замовлень споживачів.

Сукупність робіт, які виконуються на різних складах, наближено однакова. Це пояснюється тим, що різні склади виконують подібні функції. До функцій складів матеріально-технічного забезпечення відносяться:

а) тимчасове розміщення та зберігання матеріальних запасів з метою вирівнювання, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції.

б) перетворювання матеріальних потоків. Перетворювання матеріальних потоків здійснюється шляхом розформування одних вантажних партій або вантажних одиниць та формування інших.

Склади поділяють на декілька видів за різними ознаками.

1. За господарською належністю: склади сировини і матеріалів; склади продукції виробничого призначення; склади незавершеного виробництва; склади зворотних відходів.

2. За асортиментом вантажу, що зберігається: спеціалізовані склади; склади обмеженого асортименту; склади широкого асортименту.

3. За ступенем механізації: немеханізовані, комплексно-механізовані, автоматизовані, автоматичні.

4. За способом доставки вантажу: пристанційні та портові; прирейкові склади; глибинні – на мають прямого сполучення із залізничним або водним транспортом.

5. За конструкцією: закриті; напівзакриті; відкриті.

2. Технологія роботи складу.

Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний та внутрішній.

В цілому комплекс складських операцій представляє собою таку послідовність:

1. Розвантажування транспортних засобів. Розвантажування – це операція, яка полягає у звільнені транспортного засобу від вантажу. Технологія виконання розвантажувальних робіт залежить від характеру вантажу, типу транспортного засобу, а також від засобів механізації, що використовуються на цих роботах.

Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір розвантажувального обладнання дозволяє ефективно проводити розвантаження – в короткі терміни з мінімальними втратами вантажу. Тому скорочуються простої транспортних засобів, а відповідно, знижуються витрати обігу.

2. Приймання вантажу (товарів). В процесі приймання відбувається звірення фактичних параметрів прибулого вантажу з даними товарно-супроводжувальних документів. Проведення операцій з приймання вантажу дозволяє отримати інформацію про кількісний і якісний стан виробничих запасів.

3. Складування і зберігання (укладання на стелажі, в штабелі тощо). Основний принцип раціонального складування – ефективне використання об’ємів зони зберігання. Важливе значення має підбір обладнання під зберігання, вибір якого залежить від особливостей вантажу та розмірів складського приміщення. Процес складування і зберігання включає: закладку вантажу на зберігання, зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов, контроль за наявністю виробничих запасів на складі.

Для впорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом фіксованого або вільного (вантаж розташовують у будь - якому місці) вибору місця зберігання.

4. Внутрішньоскладські переміщення товарів. Передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу: з розвантажувального майданчика в зону приймання, звідти в зону зберігання, комплектації і на навантажувальний майданчик. Ці операції виконуються за допомогою підйомно-транспортних механізмів.

5. Відбір товарів з місць зберігання. Проводитися двома способами:

- відбір цілого вантажного пакету;

- відбір частини вантажного пакету без зняття піддону.

В результаті відбору товарів формується вантажна одиниця, яка представляє собою деяку кількість вантажів, які навантажують, транспортують, вивантажують та зберігають як єдину масу.

6. Комплектування та пакування товарів. Процес комплектації зводиться до підготовки матеріалів до потреб виробничого споживання. Комплектація і відвантаження замовнику (виробничому цеху) включає: отримання замовлення від виробничого цеху, відбір та комплектування кожного найменування згідно із замовленням, документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за відправкою замовлення.

7. Навантажування. Подача та укладання вантажу у транспортний засіб. Технологія виконання навантажувальних робіт залежить від характеру вантажу, типу транспортного засобу, а також від засобів механізації, що використовуються на цих роботах.

Для чіткої організації роботи складу рекомендується складати:

1. Технологічні карти у відповідності із схемою технологічного процесу на складі. Вони включають зміст виконуваних робіт, місця виконання робіт, виконавців, перелік механізмів, що будуть застосовуватися в ході робіт.

2. Технологічні графіки роботи складу передбачають виконання складських операцій у часі (протягом зміни, доби).

3. Складська техніка.

Вся складська техніка поділяється на такі види.

1. Ваги і вимірювальні прилади. Розрізняють ваги лабораторні вантажністю до кількох кілограмів, ваги платформені універсальні для тарно-штучних вантажів вантажністю до 500 кг, ваги автомобільні для зважування вантажів в автомобілях і ваги по вагонні для зважування залізничних вагонів у спокійному стані і на ходу зі швидкістю до 10 км/год.

2. Устаткування для зберігання тарно-штучних вантажів.

Найпоширенішим видом устаткування тарно-штучних вантажів є стелажі – спеціальні пристрої, завдяки яким склади раціонально використовуються по висоті. Стелажі поділяються на універсальні та спеціальні.

Універсальні стелажі призначені для зберігання різноманітних вантажів як у тарі, так і без неї.

Спеціальні стелажі призначені для специфічних вантажів без тари.

3. Устаткування для зберігання сипких і наливних матеріалів.

Для зберігання сипких матеріалів використовуються бункери, силоси, засіки, ларі. Наливні матеріали зберігаються у банках, резервуарах, цистернах, у дрібній тарі – каністрах, бочках, бідонах.

4. Підйомно-транспортне устаткування. Поділяється на засоби малої механізації, кари, навантажувачі, кранове устаткування, механізми безупинної дії.

До засобів малої механізації відносяться: візки вантажні, талі ручні для вертикального піднімання вантажу; важільні пристосування і переносні ручні лебідки, вантажно - розвантажувальний інвентар (драбини, гальмівні вагонні черевики, містки, сходні трапи, важелі, стропи, лапчасті і роликові ломи).

Кари – це самохідні вантажні візки вантажністю 0,25 – 5 т, швидкістю 8–10 км/год.

Навантажувачі – це маневрена техніка для горизонтального, під нахилом і вертикального оброблення вантажів. Залежно від типу двигуна поділяються на електронавантажувачі і автонавантажувачі.

Кранове устаткування представлено мостовими і козловими кранами. Мостові крани переміщуються над землею, вони не займають корисної площі складу і у той же час можуть обслуговувати вантаж у будь-якій його точці. Козлові крани на відміну від мостових не потребують будівництва складних естакад і переміщуються по підкранових коліях, покладених на складську підлогу, здатні переносити вантажі вертикально. уздовж і поперек підкранових колій. Їх застосовують на відкритих складах і контейнерних майданчиках.

Механізми безупинної дії поділяються на стрічкові конвеєри, пластинчасті конвеєри, шкребкові конвеєри.

4. Оцінка роботи складів.

Оцінка роботи складу представляється показниками чотирьох груп, які характеризують інтенсивність роботи складу, ефективність використання складських площ, рівень збереження вантажів, фінансові результати роботи складу.

1. Показники, що характеризують інтенсивність роботи складу.

1.1. Вантажооборот складу – характеризує потужність складу:

т/день

де Оз – обсяги запасів, що поступили на склад за певний період часу, т (кг, м3 тощо);

Т – тривалість періоду часу, днів.

1.2. Вантажопереробка – характеризує трудоємкість роботи складу.

де Ві – вантажооборот і-тої ділянку складу.

При розрахунку вантажопереробки необхідно враховувати обсяги робіт із внутрішньоскладського переміщення вантажів.

1.3. Питомий вантажооборот складу – характеризує потужність складу на 1 м2 його площі:

де S – площа приміщення складу, м2.

1.4. Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу:

де Вмакс – вантажооборот найбільш завантаженого місяця;

Вср – середньомісячний вантажооборот складу.

1.5. Сумарна робота складу. Показує, яка кількість матеріалу в середньому зберігалась протягом кожного дня:

де Зср н – середній запас в т;

Зср дн – середній запас в днях.

2. Показники, що характеризують ефективність використання складських приміщень.

Показують наскільки ефективно використовується складське приміщення при встановленні конкретних видів обладнання.

2.1. Місткість складу. Вимірюється в кубічних метрах, в тонах матеріалів, які можна розмістити на складі.

2.2. Корисна площа складу (Sk). Площа, що зайнята обладнанням, де зберігається вантаж.

2.3. Коефіцієнт використання площі складу:

2.4. Коефіцієнт використання об’єму складу:

де Нк – висота складського приміщення, що використовується для зберігання вантажу, м.

3. Показники, що характеризують рівень збереження вантажів.

3.1. Кількість випадків крадіжок товарів.

3.2. Кількість випадків псування товарів з вини робітників складу і кількість втрачених матеріалів за час зберігання.

4. Показники, що характеризують фінансові результати роботи складу.

4.1. Витрати складів. Визначаються сумою витрат на зберігання виробничих запасів і витрати на підготовку матеріалів до виробничого споживання і постачання до робочих місць.

4.2. Собівартість зберігання вантажів. Розраховується відношенням сумарних витрат, пов’язаних з виконанням складських операцій, до кількості тонно-днів зберігання.

грн./т-день.

Даний показник характеризує величину витрат, необхідних для зберігання 1 т вантажу в день.