Розділ II. Авторське право і суміжні права. Обмеження майнових прав інтелектуальної власності є дуже складною проблемою як для правовласників, так і для суспільства в цілому

Обмеження майнових прав інтелектуальної власності є дуже складною проблемою як для правовласників, так і для суспільства в цілому. Якщо обмеження прав авторів дуже широкі, тобто їх твори можуть вільно використовуватися, це не сприяє заінтересованості авторів у результатах своєї інтелектуальної, творчої діяльності як в особистісному плані (визнання, слава, пошана, повага), так і в матеріальному (гонорари, премії, нагоро­ди), що неминуче може призвести до гальмування процесу відтворення інтелектуального потенціалу нації. Тому для свого ж самозбереження суспільство зобов'язане вжити заходів для матеріальної і моральної підтримки авторів, встановленням раціонального балансу інтересів авторів і суспільства, що врешті-решт забезпечить економічну безпеку країни. Фахівці з питань інтелектуальної власності давно розробляють норми, які могли б обґрунтувати обмеження і виключення з майнових прав інтелектуальної власності на основі доступних оцінок якісного характеру.

У пункті 2 ст. 9 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів сформульовані принципи, відповідно до яких за­конодавство будь-якої країни може дозволяти вільне відтворення літературних і художніх творів, якщо таке відтворення:

—стосується лише визначених особливих випадків;

—не завдає збитків нормальному використанню твору;

—не ущемлює необгрунтованим чином законні інтереси автора.

Угода ТРІПС (ст. 13) поширила зазначені принципи на всі май­нові права інтелектуальної власності на твори. Відповідно до по­ложень Угоди ТРІПС законодавство будь-якої країни може дозво­ляти вільне використання твору, якщо таке використання:

—стосується лише окремих специфічних випадків;

—не завдає збитків нормальному використанню твору;

—не ущемлює необгрунтованим чином законні інтереси пра­вовласників.

На думку Міжнародного бюро ВОІВ «щодо виключень і обме­жень майнових прав інтелектуальної власності на твори між Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх тво­рів та Угодою ТРІПС, як правило, не існує суперечностей».

Глава 7. Зміст авторського права

Договір ВОІВ про авторське право і Договір ВОІВ про виконан­ня і фонограми визначили припустимі обмеження і виключення аналогічним чином. Відповідно до Договору ВОІВ про авторське право країни «можуть передбачити у своєму національному зако­нодавстві обмеження і виключення з прав, наданих авторам літе­ратурних і художніх творів за цим договором, у визначених особливих випадках, що не завдають збитків нормальному вико­ристанню твору і необгрунтованим чином не ущемляють законні інтереси автора» (п. 1 ст. 10). Цей договір поширив положення Угоди ТРІПС на права авторів творів. Договір ВОІВ про виконан­ня і фонограми поширив це положення на права виконавців і виробників фонограм. Відповідно до зазначеного договору країни «можуть передбачити у своєму національному законодавстві ті ж види обмежень і виключень щодо охорони прав виконавців і виробників фонограм, які вони передбачають у своєму національ­ному законодавстві щодо охорони авторського права на літера­турні і художні твори» (п. 1 ст. 16).

При визначенні обмежень майнових прав інтелектуальної влас­ності у Законі України «Про авторське право і суміжні права» за­конодавець виходив із принципів, встановлених у Бернській кон­венції про охорону літературних і художніх творів, Угоди ТРІПС і зазначених вище договорів ВОІВ, конкретизуючи їх у ст. 444 ЦК України. В Україні в основу обмежень майнових прав інтелекту­альної власності покладені принципи, відповідно до яких дозво­ляється використання об'єкта авторського права і суміжних прав, якщо це:

— не завдає шкоди нормальному використанню цього об'єкта;

— не порушує законні інтереси суб'єктів авторського права.

При цьому принципи обмеження майнових прав інтелектуаль­ної власності повинні виконуватися тільки у своїй сукупності і послідовно. По-перше, необхідно переконатися у додержані пер­шого принципу щодо конкретного використання об'єкта авторсь­кого права. Якщо використання об'єкта авторського права може завдати шкоди нормальному використанню цього об'єкта, то таке використання забороняється. Якщо такі наслідки не настануть, то використання об'єктів авторського права припустиме. По-друге,