Розділ II. Авторське право і суміжні права. никами трупи. У разі запрошення відомого диригента або соліста, необхідна згода на використання виконання

никами трупи. У разі запрошення відомого диригента або соліста, необхідна згода на використання виконання, наприклад запису виконання, як від колективу виконавців в особі уповноваженого представника колективу, так і від запрошеної особи.

За виконавцями чинне законодавство визнає як особисті не-майнові, так і майнові права.

У зв'язку з тим, що виконавці здійснюють артистичну діяль­ність особистого характеру, законодавства передбачають низку прав, які захищають їх особу. Ці права не визнаються за двома іншими категоріями володільців суміжних прав (виробниками фо­нограм і відеограм, організаціями мовлення), оскільки їхня діяльність має технічний та організаційний характер.

Особисте немайнове право виконавця будується за тією ж схе­мою, що й відповідне право автора, з деякими особливостями, зумовленими відмінностями, що існують між двома категоріями прав. Зазвичай законодавства визнають за виконавцями право на ім'я і право на захист виконання від будь-якого спотворення або іншого посягання, здатного завдати шкоди честі та гідності вико­навця.

Право на ім'яозначає можливість виконавця вимагати, щоб за будь-якого використання його творчої інтерпретації твору згаду­валося його справжнє або вигадане ім'я, яке не повинно спотво­рюватися. Право на ім'я не може відчужуватися і охороняється безстроково.

Право на захист виконання від спотвореннясхоже на право авто­ра на захист репутації. Будь-які поправки, зміни, доповнення, які дозволяє зробити сучасна техніка, можуть вноситися тільки за зго­ди виконавця.

Виконавцеві належать виключні права на використання його виконання відповідно до закону. Крім випадків, зазначених зако­ном, будь-які фізичні або юридичні особи можуть використовува­ти виконання тільки за договором із правоволодільцем або іншою уповноваженою особою, у тому числі організацією управління майновими правами виконавців на колективній основі. Охорона, надавана виконавцям, жодним чином не зачіпає і не завдає шкоди охороні авторських прав на твори науки, літератури та мистецтва.

Глава 9. Правова охорона суміжних прав

Майнові інтереси виконавця забезпечують шляхом закріплен­ня за ним права на використання виконання в будь-якій формі, у тому числі права на одержання винагороди за кожний вид викори­стання виконання.

Виключне право виконавця на використання виконання озна­чає право здійснювати, дозволяти або забороняти такі дії:

— сповіщати виконання без використання запису виконання шляхом передачі за допомогою безпроводових засобів, по прово­дах (кабелю) або за допомогою інших аналогічних засобів (право на передачу незаписаного виконання);

— записувати раніше не записане виконання (право на запис);

— відтворювати запис виконання (право на відтворення);

— розповсюджувати оригінал або примірники запису виконан­ня будь-яким способом, у тому числі шляхом продажу (право на розповсюдження);

— здавати у прокат оригінал або примірники запису виконання (право на здавання у прокат);

— сповіщати запис виконання шляхом передачі за допомогою безпроводових засобів, по проводах (кабелю) або за допомогою інших аналогічних засобів (право на передачу запису виконан­ня);

— доводити до загального відома запис виконання (право на доведення до загального відома запису виконання);

— ретранслювати виконання або запис виконання (право на ре­трансляцію).

Право на передачу незаписаного виконання.Римська конвенція й Угода ТРІПС гарантують окремі права виконавців на їхні незапи-сані виконання. Стаття 7 Римської конвенції надає виконавцям право запобігати ефірному мовленню та сповіщенню незаписаних виконань без їхнього дозволу, за винятком тих випадків, коли таке виконання вже передавали в ефір. Відповідно до Угоди ТРІПС ви­конавці мають право контролювати запис фонограми їхніх неза­писаних виконань.

Стаття 6 Договору ВОІВ про виконання і фонограми надає ви­конавцям виключне право контролювати запис їхніх незаписаних виконань за допомогою будь-яких засобів.