Розділ II. Авторське право і суміжні права. Глава 7. Зміст авторського права

Глава 7. Зміст авторського права

необхідно переконатися в тому, що дотримується другий принцип для того ж використання об'єкта авторського права. При цьому якщо використання порушує законні інтереси суб'єкта авторсько­го права, то воно забороняється, якщо ні — то таке використання об'єкта авторського права припустиме. Останнє означає, що роз­глянуте вільне використання об'єкта авторського права стає при­пустимим за одночасного додержання обох принципів.

Інколи законодавець змушений дозволяти те, що не може забо­ронити, а заборонивши, не зуміє забезпечити таку заборону. Інакше кажучи, законодавець змушений вводити удавані обме­ження на майнові права інтелектуальної власності через немож­ливість контролю за забезпеченням цих майнових прав. Насампе­ред мова йде про вільне використання об'єктів авторського права в особистих цілях. Законодавство про авторське право і суміжні права не містить прямої заборони щодо придбання і використан­ня контрафактних товарів, які містять об'єкти авторського права для особистих цілей. З іншого боку, дозволяється відтворювати і навіть використовувати об'єкти авторського права і суміжних прав для особистих цілей. Деякі користувачі взагалі не знають і не бажа­ють знати, що таке контрафактні товари, що таке об'єкти авторсь­кого права, не говорячи про заборони, обмеження, винятки тощо. Але така неосвіченість користувачів стає порушенням закону, як тільки така особа почне використовувати чужий об'єкт права інте­лектуальної власності в публічних чи комерційних цілях¹.

¹ Схожі підходи до вільного використання творів існують в англо-американській доктрині і практиці застосування авторського права і суміжних прав. Вони пов'язані з добросовісними діями, сумлінним використанням, сумлінною практикою (fair use). Відповідно до Глосарію ВОІВ щодо термінів з авторського права і суміжних прав сумлінні дії — це «загальне вилу­чення з набуття авторського права на визначені законом способи використання творів для визначених цілей». Зазвичай розуміються такі способи використання, які не суперечать зви­чайному використанню твору і не завдають шкоди законним інтересам суб'єктів авторсько­го права. Сумлінні дії, що передбачаються у відповідних національних законах, не передба­чають будь-яких виплат і не залежать від видачі дозволу. У США передбачається аналогічне вилучення у випадку «сумлінного використання». Термін «сумлінне використання» одержав визнання в Законі США «Про авторське право» 1976 р. та означає обмеження загального ха­рактеру виключного права суб'єкта авторського права. Сумлінне використання допус­кається в таких цілях, як складання критичних рецензій, коментарів, зведень новин, репор­тажів із метою навчання і наукових досліджень. При визначенні цього терміна варто врахо­вувати такі фактори, як: мета — використання носить комерційний характер чи переслідує лише освітні цілі, а не отримання прибутку; характер твору, що охороняється

Перелік випадків вільного використання твору без згоди автора але з обов'язковим зазначенням імені автора та джерела запози­чення у ст. 444 ЦК України не має виключного характеру. Оскільки у зазначеній статті ЦК України мова йде про обмеження авторсь­кого права, яке полягає у тому, що автор має право на використан­ня свого твору та отримання оплати за його використання, зако­нодавець хоча і не наводить безпосередньо повного переліку таких обмежень, проте відсилає за відповідною інформацією до інших норм закону.

У статті 444 ЦК України законодавець спробував узагальнити способи вільного використання творів без згоди автора та інших суб'єктів авторського права. Проте на підставі змісту пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 444 ЦК України законодавець цієї мети не досяг. Практич­на цінність застосування положень цієї статті без відповідних норм Закону України «Про авторське право і суміжні права» відсутня. До того ж законодавець у п. З ч. 1 ст. 444 ЦК України передбачив банкетну норму, яка фактично підтверджує попе­редній висновок.

Повний, виключний перелік вільного використання твору без згоди автора міститься у статтях 21-25 і ЗО Закону України «Про авторське право і суміжні права». Так, без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право на твір), але з обов'язковим зазна­ченням імені автора і джерела запозичення, допускається:

— використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей із газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлене критичним, полемічним, науковим або інфор-

авторським правом; обсяг і значимість частини твору, що використовується, відносно всьо­го твору в цілому і вплив, що може зробити це використання на потенційний ринок збуту чи цінність цього твору. Сумлінне використання є свого роду вільним використанням тво­ру. Слід зазначити, що Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів та­кож використовує термін «сумлінна практика» (fair practice) як норму, що визначає допус­тимість вільного використання творів шляхом їх цитування в освітніх цілях (п. 1 ст. 10). Будь-яка країна у своєму національному законодавстві про авторське право може містити зазначену норму, але з обов'язковою вказівкою, що «сумлінна практика не повинна супере­чити нормальному використанню твору і завдавати невиправданої шкоди законним інтере­сам автора». З цієї точки зору поняття сумлінної практики і сумлінного використання близькі за змістом до положень Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. // Сударков С. А. Основы авторского права. — Минск: Амалфея, 2000. — С. 402-403.

Розділ II. Авторське право і суміжні права

Глава 7. Зміст авторського права

маційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків із виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

—використання літературних і художніх творів в обсязі, ви­правданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, пере­дачах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах на­вчального характеру;

—відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне спові­щення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей із поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних пи­тань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у ви­падках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонене автором;

—відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

—відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях;

—видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;

—відтворення творів для судового і адміністративного прова­дження в обсязі, виправданому цією метою;

—публічне виконання музичних творів під час офіційних і релі­гійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому ха­рактером таких церемоній;

—відтворення з інформаційною метою у газетах та інших пе­ріодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщен­ня публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою.

Також допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов. По-перше, у разі, коли відтворюваним твором є окрема опубліко-

вана стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмо­вих творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних), з ілю­страціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запи­тами фізичних осіб за умови, що:

— бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що та­кий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

— відтворення твору є поодиноким випадком і не має система­тичного характеру;

— немає обмежень зі сторони організацій колективного
управління щодо умов виготовлення таких примірників.

По-друге, у разі, коли відтворення здійснюється для збережен­ня або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загуб­леного, пошкодженого або непридатного примірника з фонду ана­логічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є по­одиноким випадком і не має систематичного характеру.

Крім того, допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, по-перше, відтворення уривків з опублікова­них письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазна­ченій меті, а по-друге, репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків із письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:

—обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

—відтворення твору є поодиноким випадком і не має система­тичного характеру;

— немає обмежень зі сторони організацій колективного
управління щодо умов такого відтворення.

Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм надається особі, яка має право власності на примірник комп'ютерної програми і відповідно має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму, здійснювати такі дії. По-перше, вносити до комп'ютерної програ-

Розділ II. Авторське право і суміжні права

ми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програми, і вчи­нювати дії, пов'язані з функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам'яті комп'ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторсь­ке право на цю комп'ютерну програму.

По-друге, виготовити одну копію комп'ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп'ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копія комп'ю­терної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено в першому і цьому випадку, і має бути знищена у разі, якщо право власності на примірник цієї комп'ютерної програми перестає бути правомірним.

По-третє, декомпілювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інфор­мації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розроб­леною комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:

—інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

—зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп'ютер­ної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

—інформація, одержана в результаті декомпіляції, може вико­ристовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовува­тися для розроблення комп'ютерної програми, схожої на де-компільовану комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право.

По-четверте, спостерігати, вивчати, досліджувати функціону­вання комп'ютерної програми з метою визначення ідей і прин­ципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування,

Глава 7. Зміст авторського права

передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програ­ми. Застосування положень ст. 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права» не повинне завдавати шкоди використанню комп'ютерної програми і не повинне обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп'ютерну програму.

Допускається без дозволу автора (чи іншої особи, якій належить авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:

—творів архітектури у формі будівель і споруд;

—комп'ютерних програм, за винятком випадків, передбачених ст. 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права»;

—репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригіна­льних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, пе­редбачених статтями 22 і 23 Закону України «Про авторське право і суміжні права»;

—творів, виконання яких зафіксовані у фонограмах, відеогра­мах та їх примірниках.

Після того, як строк дії авторського права на твір закінчується, цей твір стає суспільним надбанням. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання осо­бистих немайнових прав автора твору, передбачених ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Кабінетом Мі­ністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням.