Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Розділ II. Авторське право і суміжні права. Право на передачу незаписаного виконання містить ефірне мовлення і сповіщення, за винятком наступного ефірного мовлен­ня та наступної передачі по проводах




Читайте также:
  1. A) Естественно-правовая теория
  2. C. 4.35. 13). - Авторитетом права прямо признается, что доверенное лицо отвечает за dolus и за всякую culpa, но не за casus, которого нельзя было предусмотреть.
  3. D. 20.1.1). - Завещание есть правомерное выражение воли, сделанное торжественно для того, чтобы оно действовало после нашей смерти.
  4. I.1. Римское право в современной правовой культуре
  5. I.2.1) Понятие права.
  6. I.2.3) Система римского права.
  7. I.3.1) Развитие римского права в эпоху Древнего Рима.
  8. I.3.2) Историческое восприятие римского права.
  9. I.4.1) Обычное право.
  10. I.4.4) Магистратское право.

Право на передачу незаписаного виконання містить ефірне мовлення і сповіщення, за винятком наступного ефірного мовлен­ня та наступної передачі по проводах. Право на сповіщення вклю­чає кабельні передачі та будь-які інші «оригінальні» проводові або сповіщувані через мережі комп'ютерного зв'язку передачі живих виконань, такі як передачі через внутрішні радіомережі, а також сповіщення виконань по проводах іншим представникам публіки, не присутнім у залі, де відбувається виконання.

Право на запис.Виконавець має виключне право записувати раніше не записане виконання. Під записом слід розуміти звуко­запис (фонограму) і відеозапис (відеограму). При цьому застеріга­ють, що право виконавця на запис може бути здійснене тільки щодо незаписаного виконання, тобто виконавець не має права на перезапис.

Виконавець може здійснювати право на запис лише один раз, подібно до того, як автор твору тільки один раз здійснює своє право на оприлюднення твору.

Право на відтворення.Стаття 7 Римської конвенції надає вико­навцям право на відтворення. Охорона, надавана виконавцям відповідно до Конвенції, включає можливість запобігати відтво­ренню запису їхніх виконань без їхньої згоди. Ця «можливість запобігати» зумовлена деякими специфічними положеннями. Зазначене право застосовують, якщо:

—оригінальний запис був здійснений без згоди автора;

—відтворення здійснене для цілей, відмінних від тих, на які виконавець дав свою згоду;

— виготовлення оригінального запису було дозволене на
підставі обмеження прав виконавця, а відтворення запису здійсне­
не для іншої мети.

Стаття 7 Договору ВОІВ про виконання і фонограми надає виконавцям виключне право дозволяти пряме або непряме відтво­рення, як постійне, так і тимчасове, своїх записаних виконань будь-яким способом і в будь-якій формі.

Це положення містить кілька елементів, які відрізняють його від положень Римської конвенції й одночасно підвищують рівень надаваної охорони. Замість «можливості запобігати» виконавцям


Глава 9. Правова охорона суміжних прав

надане виключне право в чіткій і зрозумілій формі і без будь-яких спеціальних умов.

Одним із елементів цього положення є включення прямого і не­прямого відтворення. Таке формулювання існує у ст. 10 Римської конвенції щодо прав виробників фонограм. Це положення має на меті показати, що виключне право не можна применшувати тільки через існування певної відстані між місцезнаходженням оригіналу записуваного виконання і місцем виготовлення його примірника. Здійснення запису з ефірного мовлення або з передачі по проводах має таке саме значення, що й обмежений у просторі перезапис з однієї касети на іншу. Будь-яка форма копіювання на відстані, яка стає можливою шляхом сповіщення через мережі комп'ютерного зв'язку між оригіналом і примірником, призначена для регулю­вання в межах цього положення.



Інший елемент положення призначений для уточнення поши­реного тлумачення, відповідно до якого і постійне, і тимчасове відтворення є відтворенням. Результатом відтворення може бути матеріальний, постійний примірник у вигляді фонограми, запису або CD-ROM'y. Це також може бути примірник виконання, запи­саного на жорсткому диску для персонального комп'ютера, або примірник, що міститься в робочій пам'яті комп'ютера. Записане виконання, яке зберігається протягом дуже короткого часу, може бути відтворене або сповіщене далі, а за допомогою відповідного пристрою воно може стати доступним для сприйняття.



Відповідно до ст. 7 Договору ВОІВ про виконання і фонограми виконавці користуються виключним правом дозволяти відтворен­ня «будь-яким способом і в будь-якій формі». Цей елемент свідчить про широкий обсяг цього права. Так, наприклад, збере­ження записаного виконання на будь-якому електронному носії є відтворенням. Відтворення передбачає також такі дії, як заванта­ження і вивантаження записаного виконання з пам'яті комп'юте­ра. Переведення в цифрову форму, тобто перенесення записаного виконання, втіленого на аналоговому носії, на цифровий носій, завжди є актом відтворення.

Вислів «будь-яким способом і в будь-якій формі» фігурує у ст. 9(1) Бернської конвенції щодо права на відтворення, яким


 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 7; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты