За економічним змістом

Основою життя, розвитку людського суспільства є виробницт­во, яке має колективний, суспільний характер. Відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг називають виробничими відносинами. У кожному способі виробництва є дві сторони — продуктивні си­ли (сукупність засобів виробництва і люди, які приводять їх у дію) і виробничі відносини (сукупність економічних відносин, що ви­никають між людьми незалежно від їх свідомості та волі у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ). Сукупність виробничих відносин є базисом, який визначає надбу­дову суспільства, що виступає у вигляді політичних, правових, іде­ологічних, сімейних та інших суспільних відносин та відповідних інститутів. На цій основі вивченням теоретичних засад і практич­них форм функціонування ринкового механізму господарювання зай­мається економіка, яка є наукою про дію економічних законів. Вона вирішує питання щодо економічного витрачання ресурсів, зниження витрат виробництва, використання і впровадження ви-

Глава 29. Інтелектуальна власність — складова інтелектуального капіталу...

сокопродуктивної техніки, технології, результатів інтелектуальної праці на основі побудови економічних, соціальних і трудових відносин.

Ринкова економіка — це система товарно-грошових відносин і ринкових механізмів її реалізації. Вона спирається на принципи: свободи діяльності (економічної, господарської, підприємниць­кої); вільного ціноутворення (за результатами попиту і пропозиції); пріоритету споживача; відкритості економіки; договірних (контрактних) відносин (розвиток горизонтальних зв'язків); державного регулювання ринку та ринкових відносин (податкове, фінансово-кредитне, трудове законодавство, цінові обмеження, антимонопольні заходи). Ринкова економіка — це господарський механізм, що забезпечує процес відтворення капіталу на основі пануючих відносин, які безпосередньо впливають на виробничі си­ли, окреслюють цілі, характер та ефективність їх функціонування.

Характерною рисою сучасної економіки є інтенсивне зростан­ня інноваційної активності. Така економіка пов'язана з виникнен­ням та ідеєю якісно нового виробничого фактора, яким є інфор­мація та знання. Будучи високоефективним, новий виробничий фактор проникає в традиційні фактори виробництва, перетворює їх, істотно підвищуючи ефективність їх функціонування, одночас­но оновлюючи виробничу систему на інноваційній основі. Тому життєздатність економіки визначається масштабами та якістю на­копичення інновацій, а саме: нових ідей, технологій, продуктів, управлінських систем, які є результатом розвитку науки та інно­ваційної діяльності. На цій основі сформувалася нова економіка — інтелектуальна економіка, економіка знань.

Інтелектуальна економіка (creative economy) — це галузь знань, яка вивчає теорію і практику функціонування ринкових структур та механізми взаємодії суб'єктів економічної діяльності, пов'язаних з інтелектуальним капіталом. Вона вивчає питання організації підприємницької діяльності, які охоплюють організаційні форми та правові основи бізнесу, методи ціноутворення та оцінки вартості інтелектуального продукту, засоби мобілізації з інтелекту­ального капіталу, систему сучасного бухгалтерського обліку, фінансових відносин та процедуру укладання угод.