Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності

1.1. Поняття та загальна характеристика ліцензії у сфері інтелектуальної власності

Особи, яким належать майнові права інтелектуальної власності, мають виключні права дозволяти зацікавленим особам використання належного їм об'єкта права інтелектуальної влас­ності. Зазначене повноваження може бути реалізоване шляхом видачі ліцензій чи укладення ліцензійних договорів з іншими осо­бами.

Ліцензія (від лат. licence) — це дозвіл. Цей термін вживається врізних галузях права. Однак якщо в адміністративному праві ліцензію видає спеціально уповноважений орган, то у сфері інте­лектуальної власності — правоволоділець, тобто особа, яка має майнові авторські права, чи власник охоронного документа на ви­нахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку, компонування інтегральної мікросхеми, сорт рослин чи породу тварин.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності — це письмове повноваження, видане особою, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелекту­альної власності (ліцензіара), іншій особі (ліцензіату), яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері.

Така ліцензія може бути оформлена як окремий документ або бути частиною ліцензійного договору. У першому випадку ліцензіар видає дозвіл на використання належного йому об'єкта інтелектуальної власності не конкретній особі, а будь-якій особі, яка за право скористатися наданим дозволом буде дотримуватися зазначених у ліцензії умов. Досить широко ліцензії як односто­ронні правочини на практиці поширені щодо комп'ютерних

Глава 28. Правові засади укладання окремих видів договорів у сфері...

програм. У цьому випадку покупець матеріального носія, на якому записана комп'ютерна програма (наприклад, диска), може скори­статися об'єктом інтелектуальної власності лише вобумовлених ліцензією межах. Якщо ж дозвіл оформляється як ліцензійний до­говір, то виникають відносні правовідносини з конкретним контр­агентом, який у момент укладення договору відомий ліцензіару.

1.2. Види ліцензій на використання об'єктів права інтелектуальної власності Залежно від різноманітних підстав (предмет, обсяг прав, умови і підстави їх надання тощо) можна класифікувати ліцензії на види.

I. За предметом ліцензії розрізняють ліцензії на винахід, корис­
ну модель, промисловий зразок, торговельну марку, компону­
вання інтегральної мікросхеми, сорт рослин чи породу тварин,
об'єкт авторського права чи суміжних прав.

II. За обсягом прав, що надаються, розрізняють обмежені і повні

ліцензії.

ЦК України закріплює три види обмежених ліцензій: ви­ключна, одинична, невиключна (п. З ст. 1108 ЦК). Ці ліцензії відрізняються залежно від того, наскільки виключена конкуренція правоволодільця й інших осіб зі сфери діяльності ліцензіата. У кожній конкретній ситуації на вибір виду ліцензії впливає характер об'єкта і обсяг ринку.

Невиключналіцензія — це ліцензія, яка надає ліцензіату право на використання об'єкта права інтелектуальної власності і при цьому не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Отже, у випадку видачі такої ліцензії повноваження правово­лодільця ні за змістом, ні за обсягом не зменшуються. Тому він може видавати невиключні ліцензії всім охочим і при цьому не позбав­ляється права самостійно використовувати цей об'єкт інтелектуаль­ної власності. Найбільш наглядно це видно на прикладі комп'ютер­них програм, власники майнових прав на які можуть видати лщензії на їх використання значній кількості зацікавлених осіб.

19 7-259