Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Явище лексичної омонімії. Міжмовна омонімія, її небезпека. Пароніми.

Читайте также:
  1. Візантійська культура – визначне явище світової культури
  2. Війна як антигуманне явище
  3. Експериментальне дослідження процесу ЛФ. Явище постдеформації у вуглецевих сталях
  4. Індуктивність контура. Явище самоіндукції. Енергія магнітного поля
  5. Компоненти проблемних ситуацій:факт, подія, явище.
  6. МАГНЕТНЕ ПОЛЕ РУХОМОГО ЗАРЯДУ. ЯВИЩЕ
  7. МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ
  8. Модуль 1. Держава як суспільне явище.
  9. Означення 2. Якщо дисперсія залишків змінюється для кожного спостереження або групи спостережень, тобто , то це явище називається гетероскедастичністю*.
  10. Розглядаючи мистецтво як явище культури, необхідно враховувати кілька аспектів його функціонування в культурно-історичному контексті.

Водночас не лише синонімічні, а й однакові слова можуть бути сприйня­ті й використані мовцем з по-різному. Такими словами є омоніми – слова однакового звукового складу, але зовсім різного значення. Вирішити цю проблему допомагає точний, виразний, достатньо-інфор­мативний контекст.

Омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживання, по-перше, тому, що точність їх застосування залежить від знання мовцем лексичного складу мови і від того, наскільки цим знанням від­повідають знання слухача. Часто нам відоме одне слово відповідного звукокомплексу, а почувши цей звукокомплекс, вжитий в іншому значенні, ми йо­го просто не сприймемо.

Особливе уважним треба бути тоді, коли мова запозичила з іншої мови слово такого звучання, яке має питоме українське слово: щоб уникнути не­точності (а часом і ляпсусу), необхідно підготувати слухача до сприйняття цього слова. Напр.: лава (укр.) – вид меблів; ряд, шеренга людей; великий забій у шахті, лава (італ.) – магма, продукт виверження вулкану; клуб (укр.) – диму, пари; частина тіла людини або тварини; клуб (англ.) – культурно-освітня організація.

Добрі знання лексичної і граматичної систем сприятимуть точності вико­ристання омографів – слів, різних за значенням, однакових за написанням, але відмінних за вимовою (áдресний - адрéсний; прúвід - привíд; вúгода - вигóда), омоформ (клич (ім.) – клич (наказ. форма дієслова)) і омофонів (Лев – лев). Вдало використані омоніми свідчать про багатство індивідуального словника і про стилістичну вправність мовця.

Як ми вже сказали, омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживання. Тому основна вимога до тексту з омонімом – чіткість, виразність, повнота інформації, точність контексту.

Існує також явище міжмовної омонімії – продукт взаємодії близькоспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Це дало змогу називати міжмовні омоніми «фальшивими друзями перекладача». Провокаційна близькість слів – однаковість (чи приблизна однаковість) звучання – створює проблему в міжкультурній комунікації, є причиною двозначних ситуацій або словесною пасткою під час перекладу.

Причиною прикрих помилок у щоденному мовленні є сплутування слів, однакових за звучанням у російській та українській мовах.



Омоніми можуть застосовуватися у різних функціональних стилях, але лише в художньому – з певною стилістичною метою. Науковий і ОДС вимагає точності контексту, тому омоніми у них не мають стилістичних функцій.

 

До типових помилок у слововживанні мовців належить і нерозрізнення ними паронімів – слів, досить близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням чи відтінками значень і написанням: засвідчення – по­свідчення, загроза погроза,оглядати –доглядати.

Слова можуть мати спільні корені, але відрізнятися різними префіксами або наявністю / відсутністю префіксів. Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення.

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі їх засвоєння, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим.

Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і зав­жди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення правопис та вимову потрібною слова. За способом словотворення розрізняють такі види паронімів:

1) спільнокореневі, які різняться префіксом, суфіксом, закінченням, пост­фіксом -ся: стримувати – утримувати, уповноваження (надання певній особі дозволу (прав) говорити (діяти) від імені іншої особи: за уповнова­женням керівництва) – повноваження (право, надане зазначеній особі на проведення певних дій (заходів): здійснювати свої повновесисення); адрес – адреса, жорсткий – жорстокий, виборний (коли йдеть­ся про виборну посаду) – виборчий (пов’язаний з виборами, з місцем, де від­буваються вибори, з правовими нормами виборів); додержувати (викону­вати щось точно, забезпечувати наявність чогось: слова, порядку, чистоти) –додержуватися (бути прихильником якихось думок, певних поглядів, пере­конань); нервувати – нервуватися; особистий (який належить певній особі, стосується окремої особи, виражає її індивідуальність: підпис, життя) - особовий (який стосується ок­ремої людини: справа, склад; у російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник: личний); показник (напис, стрілка, довід­ник) – покажчик (наочне вираження, у цифрах, графічно: економічний показ­ник, показник можливостей) і под.;



2) різнокореневі (дерен – терен; розбещений – розпещений; бювет –кювет; дистанція - інстанція тощо).

За характером смислових зв’язків поділяємо пароніми на:

1) синонімічні (рідкий – рідкісний об’єднані значенням «який трапляється нечасто; незвичайний», але рідкий має ще й значення «негустий», отже: рідкісний випадок і рідке волосся; питання – запитання об’єднані значен­ням «словесне звертання до кого-небудь, яке вимагає відповіді; тема для від­повіді», але питання має ще й значення «положення, проблема справа які потребують обговорення, вивчення, вирішення, дослідження, уваги», отже: розумне, формулювати, уточнити, ставити запитання і актуальне, ви­вчення, порушення, виклад питання; відзначати – зазначати об’єднані зна­ченням «виділяти позначкою; звергати увагу на щось», але відзначати має ще значення «вирізняти кого-, що-небудь похвалою, нагородою; здійснювати певні заходи з приводу свята події»;

2) антонімічні (еміграція – імміграція, експорт – імпорт, аверс – реверс, персона ґрата (особа, кандидатуру якої на посаду дипломатичного представника схвалена урядом країни, де її мають акреди­тувати) – персона нон ґрата (особа, кандидатура якої на посаду диплома­тичного представника викликає заперечення уряду держави перебування) тощо;

2)тематичні (абонент – абонемент, компанія – кампанія, деквалі­фікація – дискваліфікація і т. ін.).

Явище паронімії вимагає знання значень близькозвучних слів, можливостей сполучення з іншими словами. Лише за такої умови можна досягти адекватного їх вживання.

Отже, для складання будь-яких доку­ментів розуміння й правильний відбір синонімів, паронімів, а також точне створення контексту для омонімів та багатозначних слів є першорядними і надзвичайно важливими завданнями.

 


Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 268; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Багатозначні слова і контекст. Системність лексики української мови (синонімія, антонімія), специфіка виявлення системності у професійному мовленні. | 
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2018 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты