Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Терміни та професіоналізми у професійному мовленні.




Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами, які й складають основу наукової мови. Термін – це слово або усталене словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.

Від слова термін утворено слово термінологія, яке означає сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання). Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством.

Умовно сучасні терміни класифікуємо за:

1) походженням:

– терміни, створені засобами власної мови;

– запозичені (іншомовного походження);

– «сконструйовані» з власних і запозичених складників;

2) значенням:

– терміни, що позначають абстрактні поняття;

– терміни, що позначають конкретні особи, предмети, речовини тощо;

3) структурою:

– прості (однослівні);

– складні (композити);

– складені (словосполучення);

4) галуззю використання:

– загальнонаукові – найменування предметів, якостей, ознак, дій, які набули значного поширення і однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі, ділових паперах, законодавстві тощо (ідея, гіпотеза, формула);

– вузькоспеціальні (спеціальні) – позначають поняття, які відображають специфіку певної галузі науки.

 

Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:

1) системність терміна – зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери);

2) понятійність – закріплення кожного терміна за спеціальним поняттям (відображення явища об’єктивної дійсності в його найістотніших ознаках; думка, яка виражає суть явища); термін не творить поняття, а лише виражає його у знаковій формі: поняття існує завжди, натомість воно не завжди може бути закріплено термінологічно; термін – це символ поняття; поняття може змінюватись, а термін залишається;

3) адекватність відображення змісту поняття і наявність дефініції (коротке логічне визначення, яке встановлює істотні відмінні ознаки предмета чи значення поняття, тобто його зміст) в більшості термінів;

- моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

- стилістична нейтральність; відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

Аналіз термінів за походженням дав змогу мовознавцям зробити висновок, що близько 40% у різногалузевих системах – слова, запозичені з інших мов. Багато термінів – слова інтернаціональної лексики з грецькими і латинськими коренями. З грецької мови прийшла значна частина медичних, природничих, суспільно-політичних термінів, хімічні назви, терміни астрономії та географії, математики і фізики, мовознавства і літературознавства: біологія, бактерія, йод, озон, політика, галактика, клімат, теорема, метафора, драма. Запозичення з латинської мови також пов’язані з медициною, біологією, філософією, соціально-економічними науками, технікою, мовознавством, напр.: вакуум, гербарій, еволюція, інфекція, мотор, кримінал, інфінітив, трансляція, оренда. Запозичення із західноєвропейських мов можна узагальнити так:

а) з німецької – слова на позначення військових понять, торгівлі, виробництва, техніки: штаб, солдат, офіцер; шахта, бухгалтер, агент, маклер, верстат;

б) з французької – терміни суспільно-політичного життя: парламент, депутат, бюро; мистецтва: сюжет, п’єса, режисер, ансамбль; військової галузі: армія, екіпаж, десант, парашут; техніки: шасі, зонд, реле;

в) з англійської – слова на позначення понять з мореплавства: шхуна, мічман; спорту: фініш, футбол, бейсбол, нокаут; техніки: трамвай, комбайн, тролейбус; економіки: менеджер, спонсор, бюджет, бартер; інформаційних технологій: драйвер, модем, файл, сканер, інтерфейс;

г) з голландської – морські терміни: боцман, трап, каюта, матрос, шкіпер;

д) з італійської – слова-терміни музичного мистецтва: віолончель, тенор, піаніно, адажіо, опера, сопрано, соло.

Утворення наукових термінів здійснюється за рахунок використання префіксів чи суфіксів, які додаються до кореневої частини слова. Знання змісту тих або інших префіксів та суфіксів допоможе зрозуміти значення всього слова.

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 323; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты