Професійна лексика

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жарґонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

- слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок – кухар; камбуз – кухня; кубрик – кімната відпочинку екіпажу; бак – носова частина корабля; чалитися – приставати до берега; ходити в море – плавати тощо;

- професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу; підбити, прикинути баланс.

- назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке та ін.

- професіоналізми користувачів ПК: мама – материнська плата; клава – клавіатура; скинути інформацію – переписати; вінт – вінчестер (жорсткий диск накопичення інформації).

- професіоналізми музикантів: фанера – фонограма; ремікс – стара мелодія з новою обробкою; розкрутити (пісню, ім’я) – розрекламувати.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також літератори з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах. В офіційно-діловому стилі професіоналізми використовують із певними застереженнями.

Отже, професійна лексика тісно пов’язана зі спеціальною термінологією окремих галузей науки, техніки, мистецтва і має певну кількість спільних з нею елементів. Проте між ними є істотні відмінності.

1. У професійній лексиці при детальній диференційованості назв окремих предметів, їх частин та видових понять немає назв для широких категорій однакових чи подібних реалій, а кожна назва за своїм походженням і структурою звичайно ізольована від інших. Тоді як у термінології слова, що означають близькі поняття, становлять утворення від однакових коренів.

2. Професіоналізми виникають стихійно на власній мовній основі, а галузеві терміни переважно творяться свідомо, часто з використанням іншомовних слів та словотворчих засобів, що зумовлює експресивно-емоційне забарвлення професіоналізмів і нейтральність терміна.

3. На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення, не становлять цілісної системи і не функціонують на міжгалузевому рівні.

4. Термін – це цілком офіційна, узаконена назва певного поняття, а професіоналізм – напівофіційне слово, сферою використання якого є усне мовлення.