Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Тема 11: Правові колізії та способи їх подолання.




Читайте также:
  1. II. Правові обмеження
  2. Види адміністративних правовідносин
  3. Види правовідносин
  4. Види та способи гартування.
  5. Види, способи і типи правового регулювання
  6. Врожденные формы поведения (безусловные рефлексы и инстинкты), их классификация и значение для приспособительной деятельности.
  7. Горіння речовини і способи його припинення.
  8. Групування у правовій статистиці.
  9. Досліди до теми: Твердість води та способи її усунення
  10. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин

Питання:

I. Поняття, ознаки та аспекти прояву правових колізій.

II. Причини існування колізій у сфері права.

III. Шляхи подолання колізій.

IV. Характеристика колізійних норм.

І. Поняття, ознаки та аспекти прояву правових колізій

Процес правового регулювання характеризується як встановлений нормативно вплив держави на суспільні відносини. Процес правового регулювання зумовлюється певними факторами та має певний ступінь ефективності. Ефективність правового регулювання залежить від непротирічності законодавства та наявності механізмів подолання колізій, що виникають між правовими приписами.

Інтерес вчених до проблеми юридичних колізій зумовлюється двома основними причинами:

а) необхідністю покращення законодавства

б) пануванням у радянській юридичній науці теорії безконтрольності радянського права, що є ефективним засобом упорядкування відносин, який не має будь-яких протиріч.

Вивчення юридичних колізій та аналіз протиріч правового регулювання потребує дослідження соціальних протиріч, різновидом яких є правові.

Соціальні протиріччя характеризуються наявністю певних ознак, які притаманні і юридичним колізіям:

1. Наявність конфлікту, що супроводжується незацікавленістю сторін в знаходженні компромісу.

2. Наявність суб’єктивного фактору, тобто сторін конфлікту, що мають певні інтереси та мету діяльності.

3. Динамізм конфлікту, що характеризується певними стадіями розвитку.

Враховуючи те, що правові колізії визначаються змістом права, то можливо говорити про наявність двох основних категорій причин, що їх зумовлюють:

а) оскільки право є відображенням економічних відносин, то матеріальна сфера суспільства, яка має суперечливий характер, породжує наявність конфліктів у праві

б) оскільки право має самостійне значення, то йому притаманні суперечності, які не мають матеріальну основу, маючи правову основу.

Наявність серед особливих рис права стабільності та незмінності зумовлює 2 тенденції його розвитку, з одного боку, це динамізм права, що зумовлює його відповідність змінам суспільної діяльності, з іншого – статичність, що забезпечує збереження внутрішньої структури з точки зору єдності та узгодженості.

Звичайно, що динамізм та статичність мають протирічний характер, що звичайно позначається і на праві.



Таким чином, протиріччя правового характеру породжуються, з одного боку, “старанням” норм, що не відповідають об’єктивним умовам, а з іншого – динамікою суспільного життя, що регулюється правовими нормами, які приймаються в різний час.

Необхідно зазначити, що в юридичній науці відсутній єдиний підхід до визначення юридичної колізії. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона характеризує колізію як зіткнення юридичних норм у процесі розгляду юридичної справи. Ю.О.Тихомиров характеризує юридичні колізії як протиріччя між правовими нормами, актами та інститутами, що зумовлюють складнощі на практиці. С.С.Алєксєєв вважає, що колізії – це протиріччя та зіткнення, що можливі лише між нормативно-правовими актами, а не нормами. Більш широко юридичні колізії розуміє Н.О.Ласенко, оскільки характеризує їх як відношення між нормами, що виникають в процесі вирішення однієї ситуації.

Юридичні колізії–це зумовлений системою об’єктивних та суб’єктивних причин різновид протиріч у сфері права, сутність якого виявляється у наявності розбіжностей між приписами нормативно-правових актів чи нормативних та інтерпретаційних актів, що спрямовані на регулювання однотипних суспільних відносин чи роз’яснення правових норм.



Юридичні колізії характеризуються наявністю наступних особливостей:

· зумовленість колізії системою об’єктивних та суб’єктивних факторів;

· належність до правової сфери;

· протирічність між приписами нормативно-правових актів;

· протирічність між нормами нормативно-правових актів та актів, що роз’яснюють їх положення;

· суперечливість норм, що регулюють однотипні суспільні відносини;

· наявність певних труднощів у процесі реалізації норм, які мають колізійний характер.

Багатоманітність та неоднозначність правових колізій зумовлює необхідність їх класифікації, що здійснюється за 6 основними критеріями:

І.За характером причин, що породжують колізії, розрізняють:

а) правові колізії, що виникають внаслідок розвитку самих суспільних відносин (рівень економічного розвитку, розвинутість інститутів громадянського суспільства, наявність інститутів демократії);

б) правові колізії, що є наслідком дії суб’єктивних факторів (можливість знаходження соціального компромісу, боротьба за політичну владу, рівень правової культури населення, наукова обґрунтованість законодавства).

ІІ.За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):

а) колізії норм національного законодавства та норм міжнародного права;

б) колізії норм національного законодавства.

В Україні колізії першого різновиду (а) породжуються самою Конституцією, що проголошує загальновизнані норми та принципи міжнародного права, а також норми міжнародних договорів складовою частиною національної правової системи. Більше того, Конституція України проголошує правило про те, що у випадку протиріччя між нормами верховенство належить нормам міжнародного права.



Саме це суттєво зменшує роль України як суб’єкта міжнародного права та обмежує її державний суверенітет.

Як відомо, міжнародному праву характерні 3 системи принципів:

- проекти ідей;

- проекти загального характеру;

- основні принципи.

Само тому вищезгадане положення Конституції потребує тлумачення, змістом якого повинне бути уточнення, про які принципи йдеться мова та яким чином повинні бути укладені міжнародні договори.

Колізії між нормами національного законодавства мають місце в процесі застосування різних за юридичною силою норм, тому можливими є наступні колізії:

1) між нормами Конституції та конституційних законів;

2) нормами Конституції та звичайних законів;

3) нормами конституційних та звичайних законів;

4) нормами кодифікаційних та некодифікаційних актів;

5) нормами законодавства федеративної держави та її суб’єктів;

6) нормами законодавства суб’єктів федерації;

7) нормами законів та підзаконних актів;

8) нормами загальних, відомчих, місцевих та локальних підзаконних актів;

9) нормами законів, підзаконних актів та актів місцевого самоврядування;

10)між нормами актів місцевого характеру.

Вирішення проблем подолання колізій в національному законодавстві потребує прийняття двох законів:

- про нормативно-правові акти

- про загальні принципи організації місцевого самоврядування.

ІІІ.Колізії, що існують між нормами, що мають рівну юридичну силу (горизонтальні колізії), виявляються між нормами, які:

а) містяться в одній статті нормативного акту

б) містяться в різних статтях одного нормативного акту

в) містяться в різних нормативно-правових актах.

IV.Колізії між структурними елементами норм права виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису. Такі колізії ліквідуються лише шляхом внесення змін до статті нормативного акту.

V.За субстанціональним характеромколізії виникають внаслідок протиріччя між нормами, що вміщаються в нормативно-правових актах, та нормами, що вміщаються в акті тлумачення. Як правило, ці колізії виникають внаслідок неправомірного звужувального чи розширювального тлумачення та ліквідуються лише шляхом відміни інтерпретаційних норм.

VI.За суб’єктами правового регулювання розподіляють:

а) колізії юридичного статусу осіб

б) колізії компетенції юридичних органів

в) колізії статусу громадських об’єднань

г) колізії в нормах, що визначають повноваження посадових осіб.

Саме ці колізії призводять до невиправданого втручання суб’єктів, які наділені владними повноваженнями, до компетенції інших органів і призводить до узурпації влади.


Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 17; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты