Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ІІ. Причини існування колізій у сфері права




Читайте также:
  1. C. 4.35. 13). - Авторитетом права прямо признается, что доверенное лицо отвечает за dolus и за всякую culpa, но не за casus, которого нельзя было предусмотреть.
  2. Gt; захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин
  3. I.2.1) Понятие права.
  4. I.2.3) Система римского права.
  5. I.3.1) Развитие римского права в эпоху Древнего Рима.
  6. I.3.2) Историческое восприятие римского права.
  7. II. Обязанности и права призывников
  8. II. По правовому основанию различались иски цивильного права и иски преторские.
  9. II.3. Закон как категория публичного права
  10. III. ИСТОЧНИКИ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ПРАВА

Юридичні колізії, як правило, зумовлюються цілим рядом причин. Причини існування колізій характеризуються як сукупність умов, що мають об’єктивний та суб’єктивний характер.

Об’єктивними причинами існування колізій є суперечливість розвитку економічних відносин, недосконалість визначення статусу суб’єктів політичних відносин та невизначеність статусу держави як суб’єкту політичних та правових відносин.

Більш широким є коло суб’єктивних причин, що зумовлюється рівнем удосконалення законодавства, що є результатом практичної діяльності певних суб’єктів.

Серед причин такого роду називають:

1) недосконалу якість сучасного законодавства, що відображається у його протирічності та невідповідності правилам законодавчої техніки;

2) недостатня системність нормативно-правових актів, що засновується на ієрархічності, непослідовності, а також на наявності підзаконних нормативних актів, що прийняті по законодавчо нерегламентованим питанням;

3) низький рівень “розчистки” законодавства, що супроводжується дією одночасно нових та вже відмінених нормативних актів;

4) відсутність будь-якого вивчення проблеми делегованого законодавства та можливостей суб’єктів суспільних відносин здійснювати правотворчу функцію за дорученням держави. Вказаний вид колізії призводить до наявності в системі законодавства нормативних актів, які прийняті поза повноваженнями суб’єктів правотворчості, які регламентують важливі сфери життєдіяльності суспільства. Подолання таких колізій є можливим за умови прийняття Закону “Про делеговану нормотворчість”;

5) несвоєчасне скасування застарілих нормативних актів чи внесення до діючих актів змін та доповнень. Сучасна наука повинна виробити принципи процесу змін до законодавства, основним призначенням яких є опублікування редакції нового нормативно-правового акту, що враховує прийняті зміни та доповнення;

6) недосконалість системи інвентаризації нормативних актів, що потребує прийняття Зводу Законів України як акту консолідаційного характеру, що ліквідував би застаріли норми та положення;

7) недосконалість термінології нормативного масиву, що викликає труднощі правозастосовчої практики, оскільки існування різноманітних характеристик рівнозначних правових термінів зумовлює виникнення колізії;



8) наявність великої кількості нормативно-правових актів, що регламентують рівнопорядкові суспільні відносини. Достатньо наголосити на те, що з дня проголошення незалежності України парламентом було прийнято 609 актів вищої юридичної сили та 1200 нормативних документів підзаконного характеру. Слід також зазначити, що нині діючими в системі нормативних актів України є документи, що прийняті нашою державою у 20-х, 30-х та 40-х рр.;

9) відсутність концепції правової політики, що повинна бути прийнята на рівні держави та визначати основні напрямки правового регулювання, що здійснюється лише на законодавчому рівні;

10) відсутність системи нормативно-правових актів, що визначили б процес прийняття та ознаки нормативно-правового акту, що мав би законний характер (Закон “Про закони”, Закон “Про нормативно-правові акти”, Закон “Про порядок введення нормативних актів в дію”);

11) наявність в сучасному законодавстві відсилочних та оціночних понять, що призводять до наявності права у владних суб’єктів визначати зміст акту у відповідності до власних інтересів;

12) відсутність повної реалізації принципу гласності у законодавчій сфері, що призводить до наявності актів, що вступають в силу з моменту отримання владними суб’єктами та призводить до незнання положень цих актів з боку суб’єктів права та довільного їх тлумачення;



13) відсутність наукових досліджень проблеми колізійних норм як основного засобу подолання юридичних колізій;

14) невідповідність законодавства науково обґрунтованим положенням та принципам, що зумовлює його протирічний характер;

15) невизначеність повноважень суб’єктів владних відносин, що призводить до порушення принципу розподілу влади та втручання в нормотворчу діяльність інших державних структур;

16) невідповідність національного законодавства держави міжнародним стандартам, що призводить до необгрунтованого проголошення принципу верховенства міжнародного права над національним;

17) низький рівень професійної культури юристів, що призводить до незнання нормативного масиву та як результат до низької ролі доктринального тлумачення;

18) відсутність правової культури населення, що призводить до нігілістичного відношення до права.

Таким чином, причини існування колізій в законодавстві характеризують їх наявність в законодавстві будь-якої держави. Однак, саме їх кількість і свідчить про рівень ефективності національного законодавства.


Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты